Акти правозастосування

Акти правозастосування – це різновид індивідуальних актів, що являють собою документ, прийнятий уповноважений органами держави чи посадовою особою, що встановлює, змінює чи припиняє на підставі норм права та обов’язки учасників правовідносин, або ж міру відповідальності осіб, винних у скоєні правопорушення.

Це самостійний різновид нормативних актів, що характеризується наступними ознаками:

1) має нормативну основу, тобто приймається на основі нормативно-правових актів;

2) приймається компетентними суб’єктами від імені держави;

3) має характер імперативного, офіційного владного веління, яке охороняється державою;

4) адресується чітко визначеним суб’єктам;

5) поширює норму права на певний життєвий випадок чи суб’єкта;

6) має однократний характер, тобто вичерпується одним випадком;

7) має документальну форму;

8) має певну структуру та реквізити;

9) може бути оскарженим чи опротестованим;

10) має юридичну силу, тобто є обов’язковим для тих суб’єктів, яким адресується.

Різновиди:

1. За формою виразу:

- усні акти (виклик свідків);

- письмові (документи чи резолюції на матеріалах справах);

- конклюдентні, що розуміються суб’єктами з рухів (регулювання дорожнього руху).

2. За способом прийняття:

- колегіальні, що приймаються після обговорення шляхом голосування;

- одноособові, що приймаються керівником чи уповноваженою особою.

3. За суб’єктами прийняття: акти парламенту, глави держави, уряду, рішення загальних судів, арбітражні рішення, актів нотаріату, акти прокурорського нагляду, акти місцевих органів влади, акти керівників.

4. За юридичною формою: укази, постанови, розпорядження, накази, протести, приписи, подання, вироки і рішення.

5. За функцією в правовому регулюванні:

- Регулятивні, що офіційно підтверджують чи визначають права, обов’язки сторін (свідоцтво про народження);

- Охоронні, що встановлюють мірю юридичної відповідальності (вирок).

6. За галузевою ознакою.

7. За юридичними наслідками:

- Правовстановлюючі, що характеризують виникнення прав та обов’язків (наказ про призначення);

- Правоконстатуючі, що визначають належність прав суб’єкту (свідоцтво про шлюб);

- Правоприпиняючі, що забезпечують припинення прав та обов’язків (наказ про звільнення);

- Правозмінюючі, що характеризують зміни змісту та обсягу прав та обов’язків (постанова про зміну запобіжного заходу);

- Правовідміняючі що констатують межу дії прав і обов’язків (постанова про втрату чинності нормативного акту).

8. За значенням в юридичному процесі:

- Основні, що вміщають завершене рішення по справі (вирок чи рішення);

- Допоміжні, що характеризують певний етап правозастосування (постанова про порушення кримінальної справи).

9. За характером індивідуальних велінь:

- дозволяючи;

- забороняючи;

- зобов’язуючі.

Дата добавления: 2015-05-22