Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення

Співвідношення зазначених актів засновується на їх спільних рисах, що обумовлюються їх належністю до системи нормативних актів та відмінних рисах, що характеризують самостійний характер кожного з цих документів.

Спільні риси:

1) це офіційні документи;

2) приймаються компетентними суб’єктами;

3) мають визначену структуру;

4) торкаються норм права;

5) мають письмову форму;

6) розробляються і приймаються з дотриманням встановленої процедури;

7) мають обов’язків характер;

8) гарантуються державою;

9) забезпечують правове регулювання суспільних відносин;

10) впливають на ефективність правового регулювання;

11) залежать від вимог та правил юридичної техніки;

12) визначаю рівень досконалості правової системи суспільства;

13) належать до системи нормативних актів;

14) приймаються від імені держави;

15) охороняються та гарантуються державою.

Відмінні риси:

Нормативно-правові акти	Акти правозастосування	Інтерпретаційні акти
Приймаються уповноваженими суб’єктами в процесі правотворчості.	Приймаються суб’єктами правозастосування в процесі застосування права.	Приймаються суб’єктами офіційного тлумачення.
Чітко формулюють зміст правових норм.	Закріплюють рішення органу правозастосування по конкретній справі.	Розкривають дійсний зміст норми у випадку її недосконалості.
Встановлює, змінює, чи відміняє норми права.	Забезпечує конкретизацію норми до випадку чи суб’єкта.	Діє у відповідності до нормативно-правового акту, який тлумачить.
Оприлюднюється у офіційних виданнях.	Надається зацікавленим суб’єктам.	Друкується у виданнях, що належать суб’єкту офіційного тлумачення.
Може бути змінений чи доповнений, не має зворотної сили.	Можуть бути оскаржені чи опротестовані, на мають зворотної сили в часі.	Не може бути доповнений чи оскаржений, має зворотну силу.
Є загальнообов’язковим.	Є обов’язковим для визначених адресатів.	Має офіційний характер, і є обов’язковим для застосування.
Підлягає систематизації.	Не може бути систематизованим, оскільки вичерпується одним випадком.	Не підлягає систематизації.
Є загальним і потребує конкретизації.	Забезпечує конкретизацію нормативно-правового акту до суб’єкта чи випадку.	Усуває неточності та забезпечує відповідність духу і букви закону.
Є елементом ієрархічної системи.	Має самостійне значення і не є підпорядкованим.	Юридична сила акту обумовлюється юридичною силою об’єкту тлумачення.
Забезпечує первинне регулювання.	Спрямований на індивідуальне регулювання.	Має доповняючий характер та забезпечує роз’яснення змісту норми.

Дата добавления: 2015-05-22