Питання для обговорення 3 страница

Узагальнюючи досвід виховної діяльності, вони є системою вимог щодо всіх аспектів виховного процесу, спрямовують його на формування цілісної особистості.

До основних принципів виховання належать:

1. Цілеспрямованість виховання. Цей принцип означає, що вся виховна робота має спрямовуватися на досягнення основної мети — виховання всебічно розвиненої особистості, підготовку її до свідомої й активної трудової діяльності. Реалізація його передбачає підпорядкованість усіх заходів загальній меті та нетерпимість до стихійності у вихованні. Знання мети створює перспективу, дає змогу проектувати бажаний рівень вихованості особистості.

2. Зв'язок виховання з життям. Відповідно до цього принципу виховна діяльність закладу освіти має спонукати учнів (студентів) до участі в житті суспільства вже під час навчання, в процесі підготовки до подальшої трудової діяльності. Для цього у виховній роботі використовують краєзнавчий матеріал, систематично знайомлять вихованців із суспільно політичними подіями в країні.

3. Єдність свідомості та поведінки у вихованні. Реалізується цей принцип через правильне співвідношення методів формування свідомості та суспільної поведінки, попередження відхилень у свідомості та поведінці особистості, вироблення несприйнятливості до будь-яких негативних впливів, готовності протистояти їм.

4. Виховання в праці. Передбачає усвідомлення учнями (студентами) того, що праця — єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людей, фактор всебічного розвитку особистості. Тому сумлінне ставлення до праці є важливою рисою людини. Педагог має прищепити вихованцям нетерпимість до порушень трудової дисципліни, розкрадання народного добра і приватної власності.

5. Комплексний підхід у вихованні. Будь-який систематичний виховний процес передбачає єдність:

— мети, завдань і змісту виховання;

— форм, методів і прийомів виховання;

— виховних впливів закладу освіти, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці;

— виховання і самовиховання.

Принцип комплексності вимагає враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів (студентів), а також постійно коригувати виховні впливи залежно від рівня їх вихованості.

6. Виховання особистості в колективі. Реалізація цього принципу сприяє усвідомленню вихованцями того, що колектив є могутнім засобом виховання і багато рис особистості формуються тільки в колективі. Педагог повинен докладати зусиль для згуртування колективу вихованців, заохочувати їх до участі у самоврядуванні, сприяючи розвитку їх самостійності, самодіяльності, ініціативи та ін.

7. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю вихованців. Необхідність педагогічного керівництва зумовлена незначним (недостатнім) життєвим досвідом вихованців. Водночас виховання творчої особистості можливе за умов її самостійності й творчості, ініціативи й самодіяльності.

8. Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. В основі його — єдність вимог педагогів до вихованців, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, повага до їхніх поглядів тощо.

9. Індивідуальний підхід до кожного вихованця. Ефективність виховного процесу залежить і від того, наскільки в ньому враховують вікові та індивідуальні особливості особистості. «Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, — вважав К. Ушинський, — якою вона є в дійсності, з усіма її слабкостями, в усій її величі, з усіма її буденними, дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами. Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного впливу — а засоби ці величезні».

10. Систематичність, послідовність і наступність у вихованні. Формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки вимагає системи виховних заходів, які застосовують у певній послідовності. Адже позитивних рис особистості не можна сформувати, якщо виховний процес буде випадковим набором епізодичних впливів.

11. Єдність педагогічних вимог закладу освіти, сім'ї і громадськості. Реалізується у постійній взаємодії, взаємному інформуванні учасників виховного процесу про результати виховних впливів.

Досягнення виховної мети є наслідком оптимального поєднання всіх принципів виховання з огляду на умови, в яких відбувається виховний процес системи освіти в Україні.

Система освіти — сукупність навчально-виховних закладів, які систематично і послідовно здійснюють виховання, навчання і підготовку до життя підростаючих поколінь відповідно до завдань суспільства. Характерною особливістю сучасної системи освіти в Україні є гуманізм і демократизм, зв'язок із розбудовою української державності, формуванням національної самосвідомості громадян України.

Принципи побудови системи освіти в Україні.

Студенти повинні зрозуміти, що освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку кожного суспільства.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання моральності. Освіта покликана формувати громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачувати на цій основі творчий, інтелектуальний, культурний потенціал народу, забезпечувати народне господарство кваліфікованими фахівцями.

Закон України «Про освіту» (ст. 3) гарантує громадянам України право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду і характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:

— розгалуженою мережею закладів освіти державної та інших форм власності, наукових установ;

Основні поняття та ключові слова: система освіти, гуманізм, демократизм, національна самосвідомость, всебічний розвиток людини, культурний потенціал народу.

Питання для самоконтролю

1. Доведіть, що в основу принципів виховання покладено основні ідеї закономірностей виховання.

2. Розкрийте зміст принципів виховання, обґрунтуйте їх взаємозв'язок.

3. Чи втілювались у виховній роботі школи, в якій ви навчалися, принципи виховання, які пропагує Концепція національного виховання?

4. Доведіть, що принципи виховання, які містяться в Концепції національного виховання, не суперечать загальнопедагогічним приципам виховання.

5. Як можна і треба впливати на внутрішній світ особистості у процесі її виховання?

6. Проілюструйте на конкретних прикладах, як особливості суспільних процесів впливають на процес виховання в національній системі.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Об'єктивні і суб'єктивні суперечності процесу виховання.

2. Послідовність етапів виховання.

3. Організація самовиховання школярів.

4. Визначення рівня вихованості і програма самовиховання.

5. Критерії вихованості

Література

Обов’язкова література: (13); (27); (30).

Додаткова література :(1); (4); (5); (6); (8); (9); (13); (14); (16); (17); (18).

Тема 11. Управління та самоуправління навчальною діяльністю

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань про:

- поняття управління, систему освіти в Україні;

- принципи управління.

1. Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти.

2. Навчальний план.

3. Навчальна програма.

4. Підручники і навчальні посібники.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

В даній темі важливо засвоїти наступні моменти. Структурно-логічна схема підготовки — наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо -професійної програми підготовки.

Зміст освіти вищого навчального закладу складається з нормативної та вибіркових навчальних дисциплін.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.

Нормативні навчальні дисципліни визначає державний стандарт освіти (освітньо-професійна програма підготовки). Дотримання їх назв є обов'язковим для вищих навчальних закладів, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державними стандартами освіти.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться до навчального плану вищим навчальним закладом для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективного використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути як обов'язковими для всіх студентів, так і обраними студентами індивідуально. Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Державний стандарт освіти. Він охоплює структуру, зміст, обсяг навчального навантаження, рівень підготовки учнів, студентів. Визначає обов'язковий мінімум змісту навчальних програм, максимальний обсяг навчального навантаження учнів і студентів, вимоги до рівня підготовки випускників і є основою нормативних документів (навчальних планів, програм тощо).

Державний стандарт освіти — сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Він розробляється для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напряму підготовки (спеціальності) і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Підлягає перегляду та перезатвердженню не рідше, як один раз на десять років.

Складовими державного стандарту освіти є освітня характеристика (основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень), освітньо-кваліфікаційна характеристика (основні вимоги до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, необхідних для успішного

виконання професійних функцій), нормативна частина змісту освіти і тести.

Навчальна програма. Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.

Навчальна програма —документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, уміння і навички, яких необхідно набути, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Кожна навчальна програма починається з пояснювальної записки, в якій викладено мету і завдання певного курсу, особливості його побудови і методичні вказівки. Після неї подається власне програма, в якій вказано теми і кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Коротко охарактеризовано також зміст теми.

Система викладу змісту навчального матеріалу в навчальній програмі з предмета може бути:

а) лінійною — розміщення матеріалу від простого до складного відповідно до принципів послідовності, систематичності й доступності;

б) спіральною — неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми;

в) концентричною — повторне вивчення певних розділів, тем для глибшого проникнення в сутність явищ і процесів;

г) змішаною — комбінування різних систем викладу змісту навчального матеріалу.

Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень, генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого та другорядного матеріалу, забезпечувати міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки, реалізувати ідею взаємозв'язку науки, практики і виробництва, формувати вміння і навички учнів із кожного навчального предмета, а також втілювати виховний потенціал.

Підручники і навчальні посібники. Відповідно до навчальних програм створюють підручники і навчальні посібники.

Підручник — книга, яка містить основи наукових знань із певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

У навчальному процесі підручник виконує такі функції: а) освітню — полягає в забезпеченні засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань, формуванні у них пізнавальних умінь та навичок.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте наукові засади формування змісту освіти в Україні.

2. Охарактеризуйте основні документи, які визначають зміст освіти в навчальних закладах України.

3. Яка відмінність у фаховій підготовці бакалавра і магістра?

4. Які регіональні особливості можуть бути відображені у шкільному компоненті навчального плану?

5. Чому контроль успішності учня (студента) повинен бути систематичним?

6. Розкрийте суть основних вимог організації контролю рівня знань, умінь та навичок.

7. Охарактеризуйте запроваджену в середній школі 12-бальну систему оцінювання рівня знань та умінь учнів

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Складові державного стандарту освіти.

2. Контроль успішності студента.

3. Система викладу змісту навчального матеріалу

Література

Обов’язкова література: (13); (27); (30).

Додаткова література: (4); (13); (18).

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Змістовий модуль II. Психологія особистості. Особистість у діяльності і спілкуванні

Тема 7: Діяльність і спілкування. Психологія в професійній діяльності і адаптація

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів з питань, що стосуються діяльності людини. Висвітити психологію діяльності, принципи теорії діяльності та фізіологічні механізми її функціонування.

1. Поняття і структура діяльності.

2. Прийоми діяльності. Основні різновиди діяльності і їхній розвиток у людини.

3. Гра.

4. Навчальна діяльність.

5. Трудова діяльність, творча діяльність.

6. Адаптація і дезадаптація, механізми адаптації.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні добре засвоїти понятійний апарат, в контексті даної теми.

Діяльність - одна з основних категорій психологічної науки. Предметом психології є саме цілісна діяльність суб'єкта в різних формах та видах, у її філогенетичному, історичному та онтогенетичному розвитку.

Основною, генетично вихідною є зовнішня, предметна діяльність, яка породжує всі види внутрішньої психологічної діяльності.

Складовими діяльності є дії та операції, що співвідносяться з потребами, мотивами, цілями.

Головними процесами діяльності виступають інтеріоризація її зовнішньої форми та екстеріоризація внутрішньої; перша веде до створення образу дійсності, друга - до упредметнення образу.

Саме предметність є конституціональною характеристикою діяльності: спочатку діяльність визначається предметом, потім вона опосередковується та регулюється його образом як суб'єктивним продуктом.

Загальну психологічну структуру діяльності характеризують також, крім названих вище складових цілей, засоби діяльності. В ній можна вирізнити:

• суб'єкт діяльності;

• процес діяльності;

• предмет діяльності;

• умови діяльності;

• продукт діяльності.

Прийнято розрізняти три основні види людської діяльності: гру, навчання та працю. Кожен із цих видів визначається своїми мотивами, цілями й засобами.

У грі дитину приваблює сам її процес, домінуюче значення має «виконання» певних ігрових ролей.

Головна мета навчання - засвоєння знань, навичок і вмінь, підготовка до трудової діяльності.

Праця пов'язана зі свідомою діяльністю людини, спрямованою на створення матеріальних і духовних цінностей. У всіх цих видах діяльності важливу роль відіграє спілкування.

Студенти повинні засвоїти, що методи психологічного аналізу діяльності спрямовані на з'ясування її конкретно-історичної природи, структури, предметного змісту і співвідношення різних її форм, їхніх взаємозв'язків.

1. Розкрити поняття діяльності і її структуру.

2. Які є прийоми діяльності, назвати основні різновиди діяльності і їхній розвиток у людини.

3. Процес гри, ігрові ролі.

4. Навчальна діяльність, головна мета навчання.

5. Трудова діяльність, як свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей.

6. Творчий характер діяльності людини.

7. Адаптація і дезадаптація, механізми адаптації.

Основні поняття і ключові слова

Філогенез	Потреба
Онтогенез	Ціль
Дія	Інтеріоризація
Предмет дії	Екстеріоризація

Питання для самоконтролю

1. Які основні компоненти структури діяльності?

2. Охарактеризуйте основні процеси діяльності (інтеріоризація та екстеріоризація).

3. Дайте визначення філогенезу та онтогенезу.

4. Дія та операція як елементи діяльності.

5. Характеристика засобів діяльності.

6. Що таке потреба і мотив діяльності?

7. Чим одночасно може бути ціль (мета)?

8. На що вказує ігрова поведінка у тварин?

9. Етапи ігрової поведінки та ігрової діяльності у дітей.

10. Характеристика двох протилежних, але внутрішньо зв'язаних процесів навчання.

11. Процес викладання і замовлення його змісту.

12. Що таке учіння і в яких формах воно виступає?

13. Що фіксують і в чому виражаються знання?

14. У що матеріалізуються знання і на що можуть перетворюватися?

15. В якій формі бувають знання?

16. Що таке навичка?

17. Як виробляються навички і яка функція свідомості при цьому?

18. Які бувають навички за своєю психічною структурою?

19. Уміння і його сутність.

20. Поняття про сформоване уміння.

21. У чому виявляється і чим визначається узагальненість умінь?

22. Управління процесом викладання. Основні моменти.

23. Сутність управління учінням.

24. Праця як вид діяльності людини. Наукова організація праці.

25. Репродуктивна і творча праця. Праця за алгоритмом.

26. Спілкування як вид діяльності та комунікативний елемент діяльності.

27. Гра як вид діяльності у дорослих людей.

28. Характеристики матеріального та ідеального предмета діяльності.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Поняття і структура діяльності.

2. Прийоми діяльності.

3. Основні різновиди діяльності і їхній розвиток у людини.

4. Гра.

5. Навчальна діяльність.

6. Трудова діяльність.

7. Творча діяльність

8. Адаптація і дезадаптація.

9. Механізми адаптації.

Література

Обов’язкова література: (13); (27).

Додаткова література: (3); (10); (16); (15); (17).

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальні завдання, як форма організації навчального процесу, мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, розвиток творчих здібностей, актуалізацію мотивів як навчально-пізнавальної, так і наукової та інноваційної діяльності студентів.

Консультативні заняття по індивідуальним завданням проводяться у позанавчальний час за окремим графіком.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Індивідуальні завдання повинні формувати уміння студентів індивідуально працювати над рекомендованим матеріалом, свідомо висловлювати і захищати власну точку зору, орієнтувати студентів на засвоєння та закріплення головного, суттєвого при вивченні тем програми, розвивати самостійне мислення, навички розумової праці.

Індивідуальна робота студента є засобом оволодіння навчальним матеріалом самостійно у вільний від обов'язкових навчальних занять час.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Дати характеристику основним напрямам сучасної психології:

1. Теорії особистості.

2. Компоненти теорії особистості.

3. Критерії оцінки теорії особистості.

4. Основні положення, що стосуються природи людини.

5. Дослідження й оцінка у психології особистості.

6. Зиґмунд Фрейд: психодинамічна теорія особистості.

7. Зиґмунд Фрейд. Психоаналіз: основні концепції і принципи.

8. Зиґмунд Фрейд. Інстинкти — рушійна сила поводження.

9. Зиґмунд Фрейд. Розвиток особистості: психосексуальні стадії.

10. Зиґмунд Фрейд. Природа тривоги.

11. Основні положення Фрейда щодо природи людини.

12. Альфред Адлер: індивідуальна теорія особистості.

13. Основні положення Адлера щодо природи людини.

14. Карл Густав Юнг: аналітична теорія особистості, основні концепції і принципи.

15. Ерік Еріксон: эго — теорія особистості.

14. Его-психологія Еріка Еріксона як результат розвитку психоаналізу.

15. Основні положення Еріксона щодо природи людини.

16. Ериіх Фромм: гуманістична теорія особистості.

17. Карен Хорні: соціокультурна теорія особистості, основні концепції і принципи.

18. Гордон Олгюрт: диспозиціональна теорія особистості.

19. Основні положення Олпорта щодо природи людини.

20. Реймонд Кеттел: структурна теорія рис особистості.

21. Реймонд Кеттел. Теорія рис особистості: основні концепції і принципи.

22. Ганс Айзенк: теорія типів особистості, основні концепції і принципи.

23. Б. Ф. Скіннер: теорія оперантного навчання.

24. Підхід Скіннера до психології.

25. Б. Ф. Скіннер. Респондентне й оперантне поводження.

26. Основні положення Скіннера щодо природи людини.

27. Альберт Бандура: соціально- когнітивна теорія особистості,основні принципи соціально- когнітивної теорії.

28. Основні положення Бандури щодо природи людини.

29. Джуліан Роттер: теорія соціального навчання.

30. Джордж Келлі: когнітивна теорія особистості.

31. Основні положення Келли щодо природи людини.

32. Абрахам Маслоу: гуманістична теорія особистості.

33. Основні положення Маслоу щодо природи людини.

34. Карл Роджерс: феноменологічна теорія особистості.

35. Точка зору Роджерса на природу людини.

37. Точка зору Роджерса на керівний мотив у житті: тенденція актуалізації.

38. Феноменологічна позиція Роджерса.

39. Карл Роджерс: повноцінно функціонуюча людина.

40. Основні положення Роджерса щодо природи людини.

6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Студент-заочник повинен виконати у другому семестрі (згідно графіку) одну контрольну роботу, що передбачена навчальним планом з дисципліни Завдання домашньої контрольної роботи з курсу «Психологія і педагогіка» надається під час настановної сесії. Кожен варіант включає одне питання.

Для відповіді на питання необхідно докладно вивчити одну тему із загальної програми курсу, а також ознайомитися з питаннями інших тем курсу, що пов’язані з проблематикою даної теми. Якість контрольної роботи оцінюється по тому, наскільки самостійно та вірно студент розкрив зміст запитань. Відповідаючи на контрольні запитання, не слід перевантажувати роботу цитатами, але коли цитата наводиться, то її необхідно писати дослівно, брати в лапки і вказувати джерело, з якого вона взята (прізвище автора, назва твору, місце і рік видання, видавництво, том, сторінка).

Обов'язково на першій сторінці вказати варіант та питання контрольної роботи, на обкладинку зошита слід наклеїти адресний бланк навчального закладу. У кінці контрольної роботи слід подати список використаної літератури.

Треба дотримуватися вимог до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту, а саме:

1. Структура роботи:

а) план;

б) вступ, в якому вказано мету роботи;

в) основна частина;

г) висновки;

список літератури укладений в алфавітному порядку. При виконанні контрольної роботи рекомендовано використовувати крім першоджерел та підручників з психології і педагогіки також довідкову літературу і матеріали періодичних видань.

2. Технічне оформлення роботи.

Якщо текст набирається на комп'ютері, то він повинен бути набраним за такими правилами:

- шрифт 14, інтервал 1.5, розмір полів:

- верхнє - 2,5, ліве - 3,5, нижнє - 3, праве - 1);

- нумерація сторінок зверху справа;,

- кожен з основних розділів роботи розпочато з нової сторінки;

- робота повинна мати охайний вигляд, її переплетено або подано для перевірки в папці.

Якщо контрольна робота виконується в окремому зошиті, писати її потрібно грамотно, акуратно, без скорочень, залишати поля для можливих зауважень викладача, нумерувати сторінки.

Обсяг виконаної студентом контрольної роботи 12 – 15 сторінок формату А4 або шкільний зошит.

ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДОМАШНЬОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Варіант 1

Предмет, завдання і методи психології

Варіант 2

Історичні етапи розвитку психології

Варіант 3

Предмет, завдання і методи педагогіки

Варіант 4

Педагогіка як мистецтво виховання

Варіант 5

Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції

Варіант 6

Виникнення психічного відображення

Варіант 7

Інтелектуальна форма поводження

Варіант 8

Розвиток психіки в процесі історичного поступу людства

Варіант 9

Психічні процеси

Варіант 10

Психічні стани

Варіант 11

Психічні властивості особистості

Варіант 12

Психіка і свідомість

Варіант 13

Взаємодія свідомого та несвідомого

Варіант 14

Характер і його риси

Варіант 15

Темперамент, види темпераменту

Варіант 16

Здібності особистості

Варіант 17

Розвиток як форма існування особистості

Варіант 18

Самооцінка особистості. Рівень домагань

Варіант 19

Самосвідомість

Варіант 20

Активність і діяльність

Варіант 21

Мотиваційний підхід до аналізу діяльності

Варіант 22

Основні види діяльності: Гра. Навчання. Праця

Варіант 23

Спілкування. Сутність спілкування

Варіант 24

Ролі в процесі спілкування

Варіант 25

Засоби побудови образу партнера в процесі спілкування

Варіант 26

Ефективність спілкування

Варіант 27

Вербальна комунікація і невербальна комунікація

Варіант 28

Становлення і розвиток педагогіки

Варіант 29

Модульно-рейтингова система навчання

Варіант 30

Сутність процесу навчання

Варіант 31

Принципи навчання

Варіант 32

Суть процесу виховання

Варіант 33

Об'єктивні і суб'єктивні суперечності процесу виховання

Варіант 34

Послідовність етапів виховання

Варіант 35

Організація самовиховання школярів

Варіант 36

Визначення рівня вихованості і програма самовиховання

Варіант 37

Критерії вихованості

Варіант 38

Основні принципи виховання

Варіант 39

Поняття управління

Варіант 40

Принципи управління навчальною діяльністю

7. Підсумковий контроль

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ:

Дата добавления: 2015-05-22