Питальник

1.Я критичний стосовно товаришів.

2.У мене виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.

3.Я схильний слідувати порадам лідера.

4.Я не схильний до надто близьких стосунків з товаришами.

5.Мені подобається дружність у групі.

6.Я схильний заперечувати лідеру.

7.Відчуваю симпатіїю до одного-двох членів групи.

8.Уникаю зустрічей і зборів у групі.

9.Мені подобається схвалення лідера.

10.Я незалежний у судженнях і манері поведінки.

11.Я готовий прийняти будь-який бік у суперечці.

12.Я схильний управляти товаришами.

13.Радий спілкуванню з одним-двома друзями.

14.При проявах ворожості з боку інших членів групи я зовні спокійний

15.Я схильний підтримувати настрій своєї групи.

16.Не надаю значення особистим якостям членів групи.

17.Я схильний відволікати групу від її цілей.

18.Відчуваю задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19.Бажав би зблизитися з деякими членами групи.

20.Надаю перевагу нейтральності у суперечці.

21.Мені подобається, коли лідер активний і добре управляє.

22.Надаю перевагу холоднокровному обговоренню розбіжностей.

23.Я недостатньо стриманий у вираженні почуттів.

24.Прагну згуртувати навколо себе однодумців.

25.Незадоволений надто формальними (діловими) стосунками.

26.Коли мене звинувачують я гублюся і мовчу.

27.Вважаю за потрібне погоджуватися з основними напрямками в групи.

28.Я прив’язаний до групи як цілого більше, ніж до окремих її членів.

29.Я схильний затягувати та загострювати суперечку.

30.Прагну бути в центрі уваги.

31.Я бажав би бути членом вужчої групи.

32.Я схильний до компромісів.

33.Відчуваю неспокій, коли лідер діє всупереч моїм очікуванням.

34.Хворобливо ставлюся до зауважень товаришів.

35.Можу бути підступним і улесливим.

36.Я схильний приймати на себе керівництво групою.

37.Я щирий у групі.

38.У мене виникає нервове хвилювання під час групових суперечок.

39.Очікую, що лідер братиме на себе відповідальність за планування робіт.

40.Я не схильний відповідати на прояви дружелюбності.

41.Я схильний ображатися на товаришів.

42.Я намагаюся вести інших проти лідера.

43.Легко знаходжу знайомства за межами групи.

44.Намагаюся уникати втягнення в суперечку.

45.Легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи.

46.Чиню опір утворенню угрупувань у групі.

47.Коли роздратований, я іронічний і глузливий.

48.У мене виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49.Надаю перевагу меншій, але інтимнішій групі.

50.Намагаюся не виявляти свої істинні почуття.

51.Приймаю бік лідера у групових суперечках.

52. Я ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні.

53.Уникаю критикувати товаришів.

54.Надаю перевагу зверненню до лідера частіше, ніж до інших.

55.Мені не подобається, що стосунки в групі надто фамільярні.

56.Люблю спричиняти суперечки.

57.Прагну мати або утримувати високе положення у групі.

58.Я схильний втручатися у контакти знайомих і руйнувати їх.

59.Я схильний до сварок, задиркуватий.

60.Я схильний виражати незадоволення лідером.

Бланк для відповідей

Прізвище, ім’я досліджуваного

Дата

Номер питання	Так	Ні	Сумніваюсь	Номер питання	Так	Ні	Сумніваюсь	Номер питання	Так	Ні	Сумніваюсь
1.				21.				41.
2.				22.				42.
3.				23.				43.
4.				24.				44.
5.				25.				45.
6.				26.				46.
7.				27.				47.
8.				28.				48.
9.				29.				49.
10.				30.				50.
11.				31.				51.
12.				32.				52.
13.				33.				53.
14.				34.				54.
15.				35.				55.
16.				36.				56.
17.				37.				57.
18.				38.				58.
19.				39.				59.
20.				40.				60.

Обробка та інтерпретація результатів. Відповіді досліджуваного, відповідно до ключа, розподіляються за шістьома тенденціями.

Ключ:

1) залежність — 3, 9,15, 21, 27, 33, 39, 45, 51, 54.

2) незалежність — 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 57, 60.

3) комунікабельність — 5, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 43, 49, 52.

4) некомунікабельність — 4, 10, 16, 22, 28, 34, 40, 46, 55, 58.

5) прийняття «боротьби» — 1, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 56, 59.

6) уникнення «боротьби» — 2, 8, 14, 20, 26, 32, 38, 44, 50, 53.

Підраховується частота прояву кожної тенденції. При цьому кількість відповідей «так» за однією тенденцією додається до кількості відповідей «ні» за полярною тенденцією в парі. Наприклад, кількість позитивних відповідей за шкалою «залежність» додається до кількості негативних відповідей за шкалою «незалежність». Якщо одержана сума наближається до 20, то можна говорити про перевагу тієї чи іншої стійкої тенденції, притаманної індивіду, яка виявляється не тільки в певній групі, а й за її межами.

У разі, коли кількість відповідей «так» однієї тенденції дорівнює кількості позитивних відповідей за протилежною тенденцією (наприклад, залежність-незалежність), то такий стан може свідчити про наявність внутрішнього конфлікту особистості, яка перебуває під владою однаково виражених протилежних тенденцій.

Три-чотири відповіді “сумніваюсь” за окремими тенденціями розглядаються як ознака нерішучості, ухиляння, сором’язливості, але також можуть свідчити про певну вибірковість у поведінці, тактичну гнучкість, тобто стенічність. Краще розглядати такі характеристики в сукупності з іншими параметрами.

Визначення обсягу, смислової пам’яті за методикою “Відтворення розповіді”

Ця методика дозволяєвизначити рівень смислової пам'яті, її обсягу, здатності до запам'ятовування текстів.

Необхідні матеріали: текст розповіді, секундомір, папір, ручка.

Методика проведення. Досліджуваному зачитується розповідь, яка містить 12-13 смислових одиниць та 3-4 числа. Потім пропонується записати зміст прочитаного (час на запис— 3 хв.). Для одержання точніших результатів експеримент можна повторити, використовуючи іншу розповідь.

Обробка та інтерпретація результатів. Оцінка в балах проводиться за таблицею. Порядок використання смислових фрагментів не враховується.

Бали
Кількість відтворених смислових одиниць і чисел (16×2)		30-31	28-30	24-27	19-23	15-18	11-14	7-10

Приклади розповідей:

А. Пароплав зайшов у бухту (1), незважаючи на сильний шторм (2). Уночі стояли на якорі (3). Уранці підійшли до пристані (4). Вісімнадцять моряків відпустили на берег (5,6). Десятеро пішли до музею (7,8). Вісім матросів вирішили просто погуляти містом (9,10). Увечері всі зібралися разом (11); зайшли у міський парк (12), повечеряли в кафе (13). О 23 годині всі повернулися на пароплав (14,15). Потім пароплав відплив до іншого порту(16).

Б. Я виїхав верхи на коні (1), намагаючись дістатися місця до дев’ятої години (2,3). На цю годину всі дванадцять мисливців зберуться у сторожці (4, 5). Погода раптово змінилася (6). Почалася холодна злива (7). Через чотири години кінь почав спотикатися (8, 9). Раптом з трави вилетіло сім куріпок (10,11). Я зробив 3 постріли зі своєї рушниці (12,13). Кінь здригнувся (14). Птахів, яких підстрелив, я взяв із собою (15). На зустріч із друзями-мисливцями я приїхав зі здобиччю (16).

Визначення інтелектуальної активності за методикою П.Тюріна “Шахова дошка”

Методика дозволяє визначити рівень інтелектуальної активності.

Для проведення дослідження необхідні білий (нерозлінований) аркуш паперу олівець або ручка.

Методика проведення. Досліджуваному пропонується накреслити від руки п'ять шахових дошок будь-якого розміру (вісім на вісім клітинок без замальовування квадратиків), запам'ятати, як він намалював дошки.

Під час роботи досліджуваного магістрант повинен визначити способи, якими він користується для креслення кожної дошки і відзначити це в протоколі дослідження.

Протокол дослідження повинен мати такий вигляд:

Протокол

вивчення рівня інтелектуальної активності

Досліджуваний __________________________________. Вік ________

Прізвище, ім.’я

Дата проведення дослідження ______________ Час ________________

Спосіб виконання завдання	1 спосіб	2 спосіб	3 спосіб	4 спосіб	5 спосіб
1 дошка
2 дошка
3 дошка
4 дошка
5 дошка
6 дошка
7 дошка
8 дошка

Хрестиком у відповідному квадраті таблиці відзначається використаний досліджуваним спосіб при кресленні кожної дошки.

Обробка та інтерпретація результатів. Піддослідний може виконати завдання різними способами:

1) креслити одну лінію за одною, рахуючи, кожну з них;

2) накреслити верхню горизонтальну та ліву вертикальну лінії, зробити на них по вісім позначок і провести за ними лінії;

3) накреслити квадрат та продовжити роботу першим або другим способами;

4) накреслити квадрат, зробити позначки на половині кожної сторони, потім на половині кожного відрізку, доки кожна сторона не матиме вісім позначок, і провести через них лінії;

5) накреслити квадрат і без позначення ділити кожну сторону навпіл, доки не вийде поле вісім на вісім клітинок.

Перший, другий і третій способи вказують на репродуктивний рівень інтелектуальної активності, який характеризується ігноруванням таких розумових дій, що виходять за межі засвоєних, відсутністю ініціативи у ставленні мети.

Четвертий спосіб вказує на еврістичний рівень інтелектуальної активності, який характеризується прагненням до вироблення нових оригінальних і оптимальних рішень, виявом спонтанної інтелектуальної ініціативи.

П’ятий спосіб вказує найкреативніший рівень інтелектуальної активності, який характеризується прагненням до дослідження умов виникнення завдання, визначенням причинних зв’язків і залежностей, постановкою нових цілей, високою пізнавальною активністю та інтелектуальною ініціативою.

Швидкість переходу досліджуваного до п’ятого способу креслення свідчить про рівень диференціації його інтелектуальної активності.

Дата добавления: 2015-05-22