А курс Хиба Тетяна

КОНТРОЛЬ НАВЧАННЯ

Періоди психічного розвитку людини, коли найлегше здійснюються ті

чи інші види навчання – це:

а) адаптивні періоди;

б) сензитивні періоди;

в) реактивні періоди;

г) латентні періоди.

Поточний контроль:

· співбесіда на консультаціях під час самостійної роботи;

· перевірка контрольних робіт.

Підсумковий контроль:

· 5 семестр – іспит.

1. Загальне поняття про психіку.

Основні психічні явища.

Психіка – здатність відображати навколишній світ за допомогою центральної нервової системи. Психіка – функція мозку, що полягає у відбитку об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється життєдіяльність організму.

Психіка, як відбивна здатність є й у тварин. Але вищою формою психіки є свідомість людини, що виникла в процесі суспільно-трудової практики.

Всі психічні явища поділяють на 3 групи:

1. Психічні процеси – це акт психічної діяльності, що має свій об'єкт відбитка і свою регуляційну функцію.
   окремі форми чи види психічної діяльності (пам’ять, мислення, сприймання, уява, відчуття)
2. Психічні властивості – найбільш суттєві і стійкі психічні особливості людини (потреби, інтереси, здібності, темперамент, характер)
3. Психічні стани – це загальний функціональний рівень психічної активності в залежності від умов діяльності людини і її особистісних особливостей (сумнів, радість, гнів, творчий підйом, апатія і т.д.)

Психічний відбиток - це формування образу тих умов, у яких здійснюється дана діяльність.
Усі психічні стани підрозділяються на чотири види:
- Мотиваційні (бажання, прагнення, інтереси, потяги, пристрасті).
- Емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на явища дійсності, настрій, конфліктні емоційні стани - стрес, афект, фрустрація).
- Вольові стани - ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості (їхня класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії).
- Стани різних рівнів організованості свідомості (вони виявляються в різних рівнях уважності).

2. Наукове розуміння психіки як

відображення навколишньої дійсності.

Протягом усієї історії розвитку психології відбувалася і відбувається боротьба між матеріалістичним і ідеалістичним розумінням та поясненням психічних явищ.

Матеріалісти вважають, що матерія — пер-винна, а психіка, свідомість — вторинні, похідні від матерії.

Ідеалісти, навпаки, твердять, що вічно існує тільки духовне начало а потім було сотворено матерію, природу, що нас оточує.
Психічне відображення характеризується такими особливостями:

- воно дає можливість правильно відображати оточуючу дійсність, причому правильність відображення підтверджується практикою;

- сам психічний образ формується в процесі активної діяльності;

- психічне відображення поглиблюється і вдосконалюється;

- завдяки психічному відображенню забезпечується цілеспрямованість поведінки і діяльності;

- воно носить випереджуючий характер, завдяки якому, на снові нагромадженого досвіду знань закономірностей того, чи іншого процесу виникає можливість передбачення майбутнього;

- воно заломлюється через індивідуальність людини.

Психіка людини визначається умовами громадською життя. На практиці (в навчанні, праці, діяльності), у своєму досвіді.

Відображення - це суб’єктивний образ об’єктивних дій.

3.Поняття про наукові методи вивчення психіки,

їх характеристика.

Методи психологічних досліджень – це спосіб вивчення психічних явищ:

Спостереження – цілеспрямоване вивчення людини в природніх умовах. Буває короткочасне і довготривале. Обов’язково мати мету спостереження і проводити його систематично.

Експеримент - вивчення психіки людини шляхом активного впливу дослідника на психічну діяльність досліджуваного. Буває: лабораторний (з використанням спеціальних приладів в лабораторіях) та природній (в звичайних ситуаціях, але зі зміненням деяких умов) - констатуючий – з метою виявлення наявних особливостей та формуючий – формування певних особливостей людини.

Тести - психологічне випробування, в результаті якого намагаються дати кількісну характеристику тим чи іншим сторонам особистості.

Бесіда - система продуманих питань і передбачуваних можливих відповідей. Питання повинні бути чіткими, послідовними, лаконічними, не містити подвійної відповіді. Важливо створити атмосферу доброзичливості і довіри між дослідником і досліджуваним.

Анкетування - різновид бесіди, але в письмовій формі.

Аналіз продуктів діяльності - аналіз малюнків, творів, виробів, зошитів, щоденників і т.д.

Соціометрія - метод вивчення взаємин між членами групи, мікро груп, статусу кожного члена в групі.

Обробка даних проводиться з використанням математичних методів (з використанням формул).

4. Нервовi процеси в корi великих пiвкуль мозку, їх динамiка.

Психіка є продуктом діяльності кори більших півкуль головного мозку. Ця діяльність називається вищою нервовою діяльністю.

Мозок є основним органом психіки.

Процеси, які відбуваються в корі головного мозку – збудження і гальмування – є матеріальною основою психіки.

Збудження – утворення нових систем тимчасових нервових зв’язків.

Гальмування – протилежний процес – блокування нервових зв’язків, припинення збудження.

Закони нервових процесів:

1. Закон іррадіації і концентрації збудження і гальмування: під впливом подразника збудження поширюється (іррадіює) по корі великих півкуль. В той же час виникає гальмування, яке направляє збудження до певного пункту. Те ж саме відбувається і з гальмуванням.
2. Закон взаємної індукції: коли в одній ділянці кори великих півкуль виникає збудження, то в інших ділянках – гальмування (негативна індукція). А якщо в одних ділянках виникає гальмування, то в сусідніх виникає збудження (позитивна індукція).

Якщо нервові зв’язки закріплюються в результаті багаторазового повторення, то вони відтворюються без особливих зусиль. Утворюється динамічний стереотип (термін І.Павлова) – усталена система тимчасових нервових зв’язків, що закріпилися в результаті повторень.

Перша сигнальна система (за І.Павловим) – це реакція мозку на зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові подразники. Вона є і у людей, і у тварин.

Друга сигнальна система – реакція на слова і словосполучення. Є лише у людей.

Щоб правильно розуміти взаємозв'язок психіки й мозку, необхідно мати подання про будову й функції нервової системи людини.
Вся нервова система ділиться на центральну й периферичну. До центральної нервової системи ставиться головний і спинний мозок. Від них по всьому тілу розходяться нервові волокна - периферична нервова система. Вона з'єднує мозок з органами почуттів і виконавчих органів - м'язами й залозами. Всі живі організми мають здатність реагувати на фізичні й хімічні зміни в навколишнім середовищі.

5. Форми розвитку психіки.

Форми розвитку психіки:

1. Подразливість – здатність реагувати на вплив середовища переміщенням у просторі. (Черв’як, амеба)
2. Інстинкт – складна вроджена дія тварин, за допомогою якої вони задовольняють свої потреби. (Інстинкт захисту своїх малят, самозбереження, розмноження). Вони основані на безумовних рефлексах.
3. Навички – способи поведінки, набуті в індивідуальному житті і закріплені в результаті вправ.(Дресирування тварин, привчання їсти в одному місці). В їх основі – система умовних рефлексів. Якщо рефлекс не підкріплюється, то навичка згасає.
4. Інтелектуальна поведінки тварин – найпростіша форма мислительної діяльності, основана на встановленні зв’язків між предметами. Характерна для вищих тварин (мавпи, дельфіни, собаки).
5. Свідомість – вища форма розвитку психіки, яка виникла в процесі суспільної діяльності при постійному спілкуванні за допомогою мови. Характерна для людини.

Отже, в процесі індивідуального життя з метою пристосування до навколишнього середовища зменшується роль вроджених і зростає роль набутих форм поведінки.

Дата добавления: 2015-05-22