Поняття дiяльностi

Темперамент;

Характер;

3) здібності;

4) спрямованість;

5) мотивація;

6) емоції;

7) вольові якості;

8) соціальні установки.

Виділяють „Я-ідеальне”, „Я-реальне”, „Я-минуле”, „Я-фантастичне”, „Я-динамічне” і

Перше народження особистості відбувається в 2-3 роки, коли дитина починає виділяти себе з навколишнього світу, усвідомлювати себе.

Друге народження особистості відбувається, коли у людини сформувався світогляд, система цінностей, ставлення до себе і до навколишнього світу – в юнацькому віці.

9. Поняття про групи, їх види.
Група – спільність людей, об’єднаних за певною ознакою (місце проживання, навчання, інтереси і т. д.)

Види груп:

За кількістю:

Малі (2 – 30-40 чол.) -Здійснюється безпосередній контакт між її членами в процесі досягнення поставленої мети.

Великі (від 40 чол.) - Безпосередній контакт може здійснюватися не між усіма членами групи, можуть бути і незнайомі між собою люди.

За формою існування:

Умовні (відмінники коледжу, фермери району) -Її члени не взаємодіють як єдине ціле.

Контактна (малі групи) - Її члени вступають у реальні взаємовідносини, виконують спільну діяльність.

За способом творення:

Офіційні (формальні) - Є офіційно визнаною (наказ, розпорядження), визначається її склад, термін існування.

Неофіційні (неформальні) -Виникає на основі спільних інтересів, симпатій. Тісний контакт між її членами. Її склад може змінюватися.

За рівнем згуртованості:

Дифузна (конгломерат) (лат. – скупчення) -Майже не згуртована, існує недовго, склад її членів випадковий, мета діяльності не спільна, а однакова.

Асоціація (кооперація) (лат. – з’єднання, співпраця) -Відносно згуртована, має постійним основний склад, існує відносно тривало, майже завжди є розподіл ролей, що допомагає ефективніше здійснювати спільну діяльність. Мета діяльності однакова, а мотиви різні.

Колектив – є спільна мета, яка має соціально-прийнятне спрямування, спільна діяльність, спільні інтереси, домінування збігу мотивів діяльності.

Корпорація – досить згуртована, але її діяльність має асоціальне спрямування. Вона є замкнутою, ізольованою від інших груп.

Серед різних видів груп виділяють референтну (еталонну) групу – це група, норми якої є зразком для особистості. Члени референтної групи користуються повагою і на їх думку орієнтуються інші члени групи.

Міжособистісні взаємовідносини – стосунки, які виникають між членами групи в процесі їх взаємодії.

1. Ділові

2. Особистісні

3. Гуманні

4. Асоціальні

5. Нейтральні

Група і окрема особистість в цій групі впливають одне на одного.

Особистість знаходиться під впливом групи і починає до неї пристосовуватися.

Конформізм – зовнішня згода особистості з групою при внутрішній незгоді. (для уникнення конфліктів особистість підкоряється групі)

Нонконформізм – зовнішня незгода з думкою групи при внутрішній незгоді. (так починається відчуженість особистості від групи, ізольованість. Назріває конфлікт між групою і особистістю або внутрі самої особистості. Для уникнення конфлікту поступається вся група одній особистості. Так починається підкорення всієї групи однією людиною).

Гармонійні стосунки

Статус – ставлення до особистості з боку членів групи.

Він може бути високим, низьким і середнім (соціометричні зірки, високо статусні, середньо статусні, низько статусні, ізольовані, відторгнуті, ізгої). Під впливом статусу у людини формується самооцінка (завищена, занижена, адекватна).

В групі є лідери – особистості, які здатні впливати на окрему особистість чи на групу, має високий статус в групі (формальні, неформальні). Для визначення неформальних лідерів, вивчення неформальної структури групи, між особистісних взаємин та статусу кожного члена групи використовують метод соціометрії. Соціометрична матриця – таблиця результатів соціометрії. Соціограма – графічне позначення мікрогруп.

Референтометрія – виявлення референтної групи (думки яких людей є значущими для особистості стосовно оцінки її якостей, думок, способів поведінки).

Дата добавления: 2015-05-22