Міграційні процеси та їх види 1 страница

Ш - -v

До розробки І промислового використання в цілому залучено від 40 до 70 % розвіданих запасів.

Прогнозну оцінку забезпеченості мінерально-сировинними ресурсами народногосподарського економічного потенціалу України спеціалісти і науковці визначають задовільною за абсолютними показниками обсягу запасів (рис. 8.3.1). Але, враховуючи виснаженість найбільш якісної частини запасів, це може призвести до зниження в перспективі ефективності їх освоєння.

Важливим напрямком геологічних розвідок і досліджень є забезпечення власною мінерально-сировинною базою гірничо-хімічного та агропромислового комплексів країни. В цьому напрямку треба посилити геологорозвідувальні роботи з пошуків родовищ апатитів, фосфоритів та калійних солей - сировини для виробництва мінеральних добрив.

Проблемою розвитку мінерально-сировинної бази зіілишається недостатнє виділення коштів на ці цілі. Це призводить до скорочення приросту запасів корисних копалин, зниження обсягів їх видобування, зменшення експортного потенціалу держави. За рахунок цього держава втрачає надходження до державного бюджеіу, оскільки забезпечення потреб вітчизняної промисловості здійснюється значною мірою імпортною мінеральною сировиною.

Для покращення ситуації, що склалася в мінерально-сировинному комплексі держави, та забезпечення суттєвого приросту запасів корисних копалин потрібно затвердити загальнодержавну комплексно-цільову програму розвитку мінерально-сировиннсї бази України на найближчу перспективу (10-15 років) та внести зміни і доопрацювати нову редакцію Кодексу України про надра. Це сприятиме вдосконаленню правових засад для забезпечення відтворення мінерально-сировинної бази держави, урегулюванню правових та економічних основ комплексного раціонального використання та охорони надр.

Глава 8. Природний та ресурсио-трудовий потенціал економіки України

8.4. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів.

с> Земельні ресурси. Найважливішою ланкою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є оцінка земельних ресурсів, їх кількісні і якісні показники визначення товарної землі, придатної для виробництва сільськогосподарської продукції і, на цій основі, - поглиблення його спеціалізації і концентрації. їх базою має стати міжгосподарська кооперація, агропромислова інтеграція, швидке впровадження досягнень науки і техніки, різке збільшення машинобудівною промисловістю сільськогосподарської обробної техніки, машин і механізмів для обробки ґрунтів, впровадження передового досвіду, зміцнення прямих зв'язків виробників сільськогосподарської продукції з її замовниками і споживачами шляхом регіонального замовлення на цю продукцію як переробною промисловістю, так і торгі-вельними організаціями.

У сільському господарстві потрібно чітко визначитися із зональною і регіональною спеціалізацію, яка б відповідала особливостям природно-економічних умов виробництва.

Інтенсивність використання земель є різною як і в часі, так і за адміністративно-територіальними одиницями. Особливо низький рівень землезабезпечення спостерігається в Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де на душу населення припадає удвічі менше сільгоспугідь, ніж у середньому по Україні.

Як видно із табл. 8.4.1, найвищу сільськогосподарську освоєність земель мають Запорізька (98 %), Кіровоградська (85 %) та Миколаївська (97 %) області. Одним із наслідків цього є зростання ерозійних процесів, частіса яких перевищує третину загальної площі ріллі. Така ситуація вимагає радикальних заходів щодо зниження частки еродованих земель.

В Україні, її регіонах також є значні територіальні відмінності в землезабезпеченні населення. Наприклад, у Закарпатській обл. забезпеченість ріллею становить 0,16 га на одного жителя, тоді як у півден-

РОЗДІЛИ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШІІЧНА СМСТЕШ1А

|Щ.„------------......,-....... ■,„„„.... ■■,...,.„...,.,,..........,.,...,,..... ,,.,... .-,ш,„..........„..,._m,_m.„.......... -,-......-,.... ,,,-, ■ ■„..,,.........,..........,...... в^р

Таблиця 8.4.1. Земельні ресурси України за адміністративно-

територіальними одиншріми

Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів	сільськогосподарські угіддя, тис га	Загальна земельна площа, тисіга	Освоєння території	Забезпеченість орними землями, га/чол
Всього	вт.ч. рілля
Україна	40773,0	32989,0	60355,0	0,69	0,66
Донецький економічний район
Донецька	2034,8	1684,4	2651,7	0,77
Луганська	1884,4	1454,1	2668,3	0,71	0,52
Східний економічний район
Сумська	1720,2	1380,8	2383,2	0,73	0,96
Харківська	2412,3	1977,2	3141,8	0,67	0,67
Полтавська	2182,5	1844,0	2875,0	0,77	1,07
Придніпровський економічний р-и
Дніпропетровська	2510,3	2138,7	3192,3	0,79	0,58
Запорізька	2242,5	1944,6	2718,3	0,88	0,96
Кіровоградська	2044,6	1803,3	2458,8	0,85	1,55
Центральний економічний район
Київська	1706,6	1441,8	2895,7	0,59	0,76
Черкаська	1454,5	1301,1	2091,6	0,66	0,85
Поліський економічний район
Волинська	1055,0	690,4	2014,6	0,49	0,64
Рівненська	927,9	669,4	2005,1	0,46	0,55
Житомирська	1654,0		2982,7	0,55	0,76
Чернігівська»	2121,1	1540,2	3191,8	0,66	1,06
Подільський економічний район
Вінницька	2039,4	1776,7	2649,2	0,77	0,97
Хмельницька	1568,8	1354,5	2062,9	0,76	0,87
Тернопільська	1055,0	917,4	1382,4	0,77	0,75
Карпатський економічний район
Закарпатська	453,3	192,6		0,36	0,16
Львівська	1263,2	864,8	2183,1	0,58	0,31
Івано-Франківська	608,7	417,7	1392,7	0,43	0,28
Чернівецька	472,6	338,6	809,6	0,58	0,36
Причорноморський економічний р-н
Одеська	2562,7	2081,0	3331,3	0,77	0,84
Миколаївська	2003,3	1715,6	2458,5	0,87	_ 1,32
Херсонська	1968,8	1757,5	2846,1	0,69	1,46
АРКрим	1774,2	1214,3	2694,5	0,66	0,59

Глава 8. Природний та p®cypcno-mpfдовий потенціал енонотіки Україш

них областях - 1,46 га: у Миколаївській та 1,32 га у Херсонській на одного жителя, в середньому по Україні - 0,66 га.

У зв'язку з приватизацією земельних ресурсів, зростанням чисельності фермерських землеволодінь в найближчій перспективі значно зміниться структура землекористування. Це вимагає вирішення термінової проблеми розроблення докладного земельного кадастру на основі бонітування земель.

кф> Лісові ресурси. Лісова і деревообробна промисловість в основному працює на місцевій сировині. Однак, як уже було сказано раніше, розміщення лісових ресурсів у територіальному плані є вкрай нерівномірним, що видно із табл. 8.4.2. Більше 80 % вкритих лісовою рослинністю земель розміщено у межах Карпатського, Подільського, Поліського, Східного і Центрального економічних районів. У них зосереджено понад 90 % загального запасу деревини, в тому числі більше 80 % запасу стиглих лісових насаджень. Названі вище регіони є основою лісоресурсного потенціалу України.

Залісненість території також значно коливається. Наприклад, у Карпатському економічному районі вона у 2,4 рази, Поліському - в 1,9 рази перевищує середній показник по Україні.

Три регіони: Центральний, Подільський та Східний відзначаються середньою лісистістю, а такі регіони як Донецький, Причорноморський та Придніпровський мають удвічі-втричі нижчу лісистість ніж середня по країні. Для забезпечення належного рівня екології, її установлених стандартів у цих регіонах, територія їх потребує істотного підвищення лісистості. У регіональному плані досить різноманітним є розподіл площ розповсюдження насаджень за групами основних лісоутворювальних порід (табл. 8.4.3).

Як видно із табл. 8.4.3 по Україні переважають хвойні і твердо-листі породи. Поліський і Центральний регіони показові суттєвим переважанням хвойних пород над твердолистяними, а в Подільському, Східному, Донецькому, Придніпровському, Причорноморському, навпаки, переважають твердолистяні над хвойними.

= 223

Таблиця 8.4.2 Основні показники лісового фонду регіонів України

Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів	Землі лісового фонду, тис. га	Загальний запас деревини, млн. м^3	Стиглі насаджений	Лісис- тість території, %
усього	вкриті лісом	Площа, тис. га	Запас, млн. м^
Україна						15,6
Карпатський						36,7
Закарпатська						50,8
Івано-Франківська						40,9
Львівська						28,5
Чернівецька						29,7
Подільський						12,8
Вінницька						12,8
Тернопільська						13,1
Хмельницька						12,5
Поліський						29,2
Волинська						30,9
Житомирська						32,6
Рівненська						36,5
Чернігівська						20,3
Східний						12,4
Полтавська						8,5
Сумська						17,5
Харківська					5 ■■■••	■ 12,7
Донецький						8,7
Донецька						6,7
Луганська						10,7
Придніпровський						5,1
Дніпропетровська						5,2
Запорізька						3,9
Кіровоградська						6,2
Центральний						18,5
Київська						20,4
Черкаська						15,2
Причорноморський						6,3
АР Крим						10,6
Миколаївська						3,7
Одеська						5,7
Херсонська						4,6

Карпатський регіон характеризуєгься приблизно рівними показниками щодо площ, зайнятих під хвойними і твердолистяними породами.

За роки незалежності України, в зв'язку з різким спадом виробництва виробів з деревини, значно скоротився обсяг заготівель деревини з 15,3 млн. м³ в 1990 р. до 11,3 млн м³ у 2000 р. На. такий стан, як заявляють спеціалісти і науковці, вплинуло відокремлення від лісо-

України Таблиця 8.4.3. Площі лісових насаджень за групами основних

лісоутворювальних порід, %

Регіони	Хвойні	Твердолистяні	М'яколистяні
Україна	46,4	42,9	10,7
Карпатський	46,1	50,5	3,4
Подільський	17,6	77,0	5,4
Поліський	62,9	16,3	20,8
Східний	38,5	51,5	10,0
Донецький	34,3	60,5	5,2 -■■■■
Придніпровський	16,2	78,8	5,0
Центральний	53,1	36,8	10,1
Причорноморський	28,5	68,8	2,7

комбінатів їх матеріально-сировинної бази, створення окремих незалежних лісових господарств (лісгоспів). Більшість підприємств деревообробної промисловості приватизовані і, через відсутність сировини, перепрофільовують виробництво.

Основні обсяги лісозаготівель (більше 90 %) зосереджені у п'яти найбільш лісистих регіонах. Обсяги заготовки в них лісосировини (враховуючи рубки головного користування та рубки, пов'язані з веденням лісового господарства) у 2000 р. становили:

1) Карпатський регіон — 2 766 тис. м³ - (24,6%)

2) Подільський регіон - 1203 тис. м³ - (10,72%)

3) Поліський регіон — 3 752 тис. м³ - (33,3%)

4) Східний регіон - 1434 тис. м³ - (12,7%)

5) Центральний регіон - 1455 тис. м³ - (12,9%)

Решта регіонів разом - 651 тис. м³ (5,8 %).

Наведені дані підтверджують необхідність внесення певних змін в територіальному розміщенні лісових ресурсів. Внесення цих змін має здійснюватись відповідно до вимог забезпечення сталого розвитку, раціонального і ефективного використання лісових ресурсів, забезпечення охорони навколишнього середовища. Однак для вирішення цього важливого питання є нагальна необхідність значно

^— ^^;~ 225

РОЗДІЛИ. ЕКОНОМША УКРАЇНИ ЯК ЦІЛІСНА СОЦ.-ЕКОНОШІЧИА СМСТЕША

ш •. **

збільшити площу лісонасаджень. За науковими і експертними оцінками, лісонасадження потрібно провести додатково на площі 4-4,5 млн. га. Науковці рекомендують збільшити площу лісів країни за рахунок використання низькопродуктивних та еродованих сільськогосподарських угідь, розширення мережі та площі природоохоронних територій. У першу чергу збільшувати площі під заліснення треба в регіонах, де насаджень сьогодні найменше: в Донецькому, Придніпровському та Причорноморському регіонах, зокрема, в Автономній республіці Крим - понад 390 тис. га, Луганській - 360 тис. га, Донецькій - 340 тис. га, Одеській - 280 тис. га, Запорізькій - 280 тис. га за рахунок низькопродуктивних земель, які є в цих регіонах,

е$> Водні ресурси. Розподіл водних ресурсів в економічних районах не забезпечує всіх потреб щодо водоспоживання водомістких галузей господарської діяльності, тим більше територіальний розподіл водних ресурсів нерівномірний. Найбільша кількість водних ресурсів (58 %) зосереджена в Причорноморському економічному районі, зокрема у річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба в воді не перевищує 5 % від її загальних запасів (табл. 8.4.4).

Як видно із таблиці, найбільші водні ресурси зосереджені в економічних районах Дніпровського водяного басейну, зокрема в Придніпровському, Центральному і Причорноморському районах. Найменше забезпечені водними ресурсами Донецький, Подільський, Карпатський економічні райони та Криворіжжя.

Доступні для широкого використання водні ресурси формуються переважно в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов'я та Причорномор'я (табл. 8.4.5).

Усунення територіальної (регіональної) та часової нерівномірності розподілу стоку водозабезпечення в Україні відбувається за допомогою наявних водосховищ (1160) загальним обсягом водоресурсів майже 55 км³, водосховищ Дніпровського каскаду, водоканалів та понад 28 тис. ставків, що забезпечують більше половини обсягу водоспоживання.

Гмава 8. Природний та ресурсмо-трудовий потенціал економіки України Таблиця 8.4.4. Основні показники лісового фонду регіонів України

Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів	Приплив	Місцевий стік	Загальні ресурси	Питомі середні місцеві ресурси тис м^3
середній рік	дуже маловодний рік	середній рік	дуже маловодний рік	середній рік	дуже маловодний рік	£ ■А	На 1 особу
Україна	157,4	121,7	52,4	29,7	209,8	151,4	86,8	1,04
Карпатський
Закарпатська	5,37	2,86	7,92	4,47	13,3	7,29	618,7	6,13
Івано-Франківська	4,81	2,60	4,59	2,17	9,40	4,77	330,2	3,14
Львівська	0,63	0,24	4,92	2,66	5,55	3,00	225,7	1,80
Чернівецька	8,88	4,92	1,23	0,49	10,1	5,60	151,8	1,31
Подільський
Вінницька	8,48	4,29	2,47	1,16	11,0	5,96	93,2	1,34
Тернопільська	5,45	2,70	1,81	1,05	7,26	4,10	131,2	1,55
Хмельницька	7,68	4,26	2,14	1,06	9,82	5,35	103,9	1,44
Поліський
Волинська	1,87	1,04	2,18	0,94	4,05_	1,91	107,9	2,04
Житомирська	0,56	0,23	3,15	1,05	3,71	1,28	105,4	2,17
Рівненська	4,67	2,71	2,33	1,27	7,00	3,56	115,9	1,96
Чернігівська	26,12	17,35	3,45	1,95	29,57	19,42	108,2	2,61
Східний								"
Полтавська	49,5	30,4	1,94	0,76	51,5	31,6	67,4	1,14
Сумська	3,34	1,73	2,45	1Д5	5,79	2,71	102,9	1,88
Харківська	1,75	0,86	1,66	0,71	3,41	1,50	52,9	0,55
Донецький
Донецька	3,15	1,47	1,02	0,24	4,40	1,70	38,5	0,20
Луганська	3,63	1,42	1,46	0,45	5,09	2,00	54,7	0,54
Придніпровський
Дніпропетровська	52,1	32,0	0,87	0,14	53,0	32,5	27,3	0,23
Запорізька	52,4	32,7	0,62	0,13	53,0	33,1	22,8	0,30
Кіровоградська	49,2	30,5	0,95	0,27	50,2	31,3	11,0	0,22
Центральний
Київська	44,4	26,7	2,04	0,76	46,4	28,8	70,6	0,45
Черкаська	46,4	28,5	1,01	0,41	47,4	29,1	48,3	0,68
Причорноморським
Миколаївська	3,43	1,40	0,57	0,Ї6	4,00	1,71	23,2	0,43
Одеська	135,2	102,7	0,35	0,076	135,6	102,8	10,5	0,14
Херсонська	54,3	32,0	0,14	0,02	54,4	32,6	4,9	0,11
АРКрим	-	-	0,91	0,43	0,91	0,43	33,7	0,36

Таблиця 8.4.5. Водні ресурси річок України (Басейновий розріз)

Річка-пункт	Площа водозбору, км^2	Водиі ресурси (км/забезпеченістю,%)
норма	50 %	75%	90%	95%
Дніпро-гирло	504 000	53,9	51,7	43,5	-	35,0
Сіверський Донець -м. Лисичанськ	52 400	3,53	3,28	2,41	1,76	1,48
Сіверський Донець -с. Кружилівка (Росія)	73 200	5,08	4,67	3,41	2,51	2,08
Річки Приазов'я	(28 000)	1,13	1,00	0,61	0,43	0,30
Річки Криму	27 000	0,91	0,86	0,65	0,50	0,43
Південний Буг -с. Олександрівка	46200	2,89	2,74	2,07	1,56	1,33
Річки (протоколи) в гирлі Південного Бугу (Інгул, Мертвовод, Чичиклея, Гнилий Сланець)	(13 000)	0,34	0,28	0,18	0,13	0,10
Дністер - с. Бендери	66 100	10,7	10,4	8,64	7,17	6,56
Річки межиріччя Дунай- Дністер-Південний Буг	(30 000)	(0,281)	(0,24)	(0,18)	(0,10)	(0,05)
Прут - с. Леово	23 400	2,68	2,58	2,06	1,67	1,45
Західний Буг -м. Сокаль		0,90	0,86	0,65	0,52	0,43
Тиса - смт. Вилок		6,72	6,56	5,36	4,50	3,94
Уж - м. Ужгород		0,96	0,93	0,75	0,60	0,53
Латориця - м. Чоп		1,17	1,12	0,90	0,74	0,65
Усі річки		87,66	85,1	71,7	61,4	55,9

Балансові запаси місцевого водного стоку становлять у середньому 52,4 км³, а в маловодні роки - 29,7 км³. Наявні запаси підземних вод (20 км³) використовуються не повною мірою. їх ресурсна частина, що враховується в водогосподарському балансі, складає 7 км³. В галузях економіки народного господарства використовуються морські води (в межах до 1 км³).

Дата добавления: 2015-05-22