Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вплив інформаційних технологій на політику і владу




Розділ 3.

 

Нині спостерігається черговий етап у розвитку інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології істотно змінюють не тільки процес вироблення продуктів і послуг, але і те, як ми реалізуємо свої права. Вони мають вирішальний вплив на зміни, що можуть статися не лише у соціальній структурі суспільства та економіці, але й у політиці та владі.

Сучасний етап інформаційної революції у світі диктує нову інформаційну парадигму щодо вивчення політичних явищ. Під впливом інформаційних технологій змінюються і політичні інститути, політичні відносини, форми політичного впливу на суспільство та суспільну свідомість[17].

Ні для кого не секрет, що висвітлення подій у засобах масової інформації і, зокрема, те, як вони висвітлені, має політичні наслідки. Вплив ЗМІ полягає не лише в тому, що вони формують думку громадян про важливість тих чи інших проблем і про діяльність влади та стан політичної ситуації в державі, але і в тому, що вони можу змінювати їх. Зв’язок між реальним об’єктивним політичним процесом і тим, як його сприймають громадяни, фундаментально залежить від того, на що звернуть увагу засоби масової інформації. Крім того, вплив засобів масової інформації не обмежується індивідуальним впливом, але здійснюється й через соціальні, групові механізми[18]. Пол Холландер також вбачав тісний зв’язок між ЗМІ та зародженням революцій, поведінкою бунтівників: «Заклики відкинути цей світ - прекрасні типажі, прекрасна сцена. Манера триматися й риторика бунтівників якнайкраще влаштовують мас-медіа - цього владного проводиря до божевілля непослідовних виборців»[19].

Засоби масової інформації спроможні впливати на політичну поведінку людей, спонукаючи їх до певних дій, визначаючи їх цілі і зміст. Так, завдяки своїй інтерактивності та практичній неможливості цензури інформації Інтернет може спричинити революцію у сфері політичної комунікації. Будь-яка особа чи організація з допомогою Інтернету може мобілізувати громадськість та ефективно поширити у міжнародних масштабах альтернативну інформацію, здатну протистояти провладним поглядам. Прикладом цього стала робота Громадського мовлення в Україні, а також Всеукраїнського об’єднання «Майдан», яке з допомогою Інтернету координує активістів сучасної революції. Крім того, інформація у ЗМІ може привабити нових прихильників. Рухи можуть поширювати свій вплив, поступово залучаючи аудиторію ЗМІ. Іншим варіантом може бути спроба керівних органів руху дістати доступ до ЗМІ шляхом створення стабільних і легітимних джерел інформації, але при цьому їм зазвичай доводиться відмовитися від деяких первинних цілей[20].

В той же час з допомогою інформаційних технологій можна влаштувати блокування появи опозиційних політичних рухів і протестів. З цією метою ЗМІ здатні замовчувати політичні факти, применшувати їх значення, відвертати увагу людей від тих чи інших подій, використовуючи різні сенсації чи шоу, замовчуючи або виключаючи зі сфери суспільних дискусій і політичних рішень певні теми, події, факти. Прикладом цього в сучасній Україні, на мою думку, було замовчування телеканалом «Інтер» подій на Майдані на початку революційних подій в листопаді-грудні 2013 року.

За допомогою ілюзії «присутності» при якійсь події, яка забезпечується телебаченням, ЗМІ (опозиційні чи провладні) можуть ефективно маніпулювати свідомістю глядачів. Одна й та сама подія може бути показана по-різному. Так, якщо комусь потрібно було надати демонстрації на Майдані позитивного іміджу, то показувались її перші, найбільш організовані ряди, великим планом відтворювались плакати й транспаранти, співзвучні очікуванням переважної більшості українців, для великого плану вибиралися вольові, мужні чоловіки та гані дівчата. Зокрема такі сюжети можна було спостерігати на переважній більшості каналів українського телебачення.

Якщо ж завдання протилежне, то після загального плану показувались так звані «хвости» демонстрації, або люди, які випадково приєдналися до революції, щоб отримати одяг чи харчі (тобто люди без постійного місця проживання); фіксувалися гасла, які, будучи вирваними з контексту демонстрації, могли обурити телеглядачів; для великого плану обиралися малосимпатичні особи, часто з пляшками та цигарками. Таку картину подавали на огляд проросійські ЗМІ, які є в Україні та російські телеканали.

В Україні модель «Влада – ЗМІ» формувалася досить складно і проходила багато нелегких етапів, у цій моделі складові підсистеми здатні реагувати на зміни зовнішнього середовища, при цьому трансформуються самі й модернізують систему в цілому[21]. Цьому чудовою ілюстрацією слугує «медіабунт» телеканалів «1+1», «Інтер», «УТ–1» за часів президентських виборів 2004 р. Їх журналісти обстоювали і домоглися права на своєчасну, точну, об'єктивну інформацію. Відбулося саморегулювання, самоочищення журналістської спільноти. Журналістський корпус країни не захотів, за висловом П. Бурдьє, «хитрим чином звести те, що називають «новинами», до низки цікавих подій»[22]. У цей час саме ЗМІ справляли значний вплив на владу в Україні.

Завдяки можливості здійснювати інформаційний вплив владна еліта, звільняючи людей від тягаря відповідальності, робить їхню поведінку більш прогнозованою та керованою. Не маючи прямого доступу до політичної сфери, громадськість потребує інформації про процеси, що там відбуваються, і безпосередньо зачіпають її інтереси. Засоби масової інформації, будучи єдиним відносно достовірним джерелом такої інформації надають аудиторії не чисті факти, а їх інтерпретацію[23].

Актуалізується впровадження в Україні електронного урядування, тобто такого способу організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, який забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій. Головною складовою електронного урядування є електронний уряд - єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та суб’єктами господарювання з метою підвищення ефективності надання державних послуг[24].

Підсумовуючи, можна стверджувати, що однією з особливостей впливу інформаційних технологій на владу і політику можна вважати обмежену можливість отримання через відповідні ЗМІ знань про дійсні події і достовірні факти. Характер інформації швидше визначається «запитами» та орієнтацією ЗМІ, а не об’єктивністю. Системна підтримка тих чи інших політичних груп, партій та об’єднань може підвищувати рейтинг організацій, які не мають свого електорату. Пік такого впливу може розраховуватися, тобто бути націленим на певну політичну подію. Таким чином, комплексне використання різних засобів прихованого психологічного примусу людей, різних операцій, пропагандистських акцій і рекламних кампаній виступає як поширений засіб політичної боротьби не тільки в міжнародних, але й у внутрішньополітичних конфліктах.

 

 


Висновки

Варто зазначити, що в умовах розвитку інформаційного суспільства саме політика і влада виступають основним об’єктом уваги сучасних засобів масової інформації. Це є наслідком того, що сучасне суспільство є значою мірою заполітизованим і його розвиток залежить від політичної ситуації в державі.

Важливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства набуває Громадське мовлення. Створення нових нетрадиційних для українського медіаринку компаній (медіакомпанія «Громадське мовлення України», Громадське телебачення «GROMTV», Українське громадське Інтернет-телебачення «Спільнобачення», «Громадське телебачення»), а також висвітлення ними діяльності влади є дуже позитивною тенденцією. Громадянське мовлення стає популярним серед значної частини населення України, адже в першу чергу воно забезпечує всіх свідомих і небайдужих громадян доступом до різноманітних та неупереджених програм, вільних від урядового чи партійного впливу.

Мас-медіа належить провідна роль у забезпеченні суспільства політичною інформацією. Саме ЗМІ створюють можливість для комунікації між політиками, політичними рухами, органами державної влади та суспільством, а також здійснюють суттєвий вплив на політичний вибір громадян. Інформація політичного характеру подається масс-медіа різними способами, при цьому на сучасному етапі у пострадянських країнах, як і в Україні, рівень достовірності політичної інформації знижується у міру наближення виборів. Наслідком цього є загострення проблеми відчуження громадян від влади і перетворення таких елементів демократії, як альтернативні вибори, політичний плюралізм і свобода слова на засоби недемократичного розподілу і приватизації влади.

Темпи інформатизації суспільства зростають, сфера мас-медіа дедалі більше включається до політичної. На сьогодні вже неможливо розглядати політичну сферу у відриві від сфери комунікації та інформаційних технологій. Питання впливу засобів масової інформації на прийняття політичних рішень з часом набуває дедалі більшої актуальності, тож дослідження набиратимуть обертів. При цьому напрям подальших досліджень можна охарактеризувати як теоретизацію знань, адже теоретичні напрацювання в цій сфері поки не випереджають практичного досвіду. Всебічні якісні теоретичні розробки спроможні створювати нові вектори розвитку взаємодії політики, органів державної влади і засобів масової інформації та попереджувати проблеми, що можуть виникнути.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1510; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.