Завдання курсу

v допомогти студентам отримати глибокі систематизовані знання про витокі і особливості розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення;

v формуючи ціннісне ставлення студентів до явищ української культури, сприяти духовному розвитку молодої людини;

v підвищувати загальнокультурний рівень студентів, виховувати естетичне ставлення до національних і загальнолюдських цінностей.

Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Критеріями рейтингового оцінювання студентів», дві модульних контрольні роботи, а також підсумкове оцінювання виконаних студентами індивідуальних дослідних завдань. Підсумкові результати навчальної діяльності визначаються відповідно до кількості набраних балів: студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою.

ІІ. Навчально-тематичний план

№,п/п	Назва модулів і тем	Всьо- го	Аудиторна робота	Поза-аудит. роб.
Разом	Лек.	Сем.	Інд. роб.	Самост
	Модуль І. Історія української культури від найдавніших часів до князівської доби
1.	Феномен та витоки української культури. Періодизація та характеристика етапів її розвитку
2.	Стародавня культура східних слов’ян
3.	Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства					-
	Модуль IІ. Розвиток національної культури України: від класичної доби до сучасності
4.	Культурний процес в Україні доби Передвідродження
5.	Культура України ХІХ сторіччя
6.	Культура України періоду ХХ ст. Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі
	ВСЬОГО

ІІІ. Зміст програми

Змістовий модуль І. Історія української культури від найдавніших часів до князівської доби

Тема № 1. Феномен та витоки української культури. Періодизація та характеристика етапів її розвитку

Зміст теми. Методологічні проблеми дослідження української національної культури. Проблема етногенезу українців. Міграційна та автохтонна теорії походження українського народу. Історія етноніму «Україна». Природні, духовні, суспільно-економічні передумови формування українського етносу.

Мовні, фізіологічні та психологічні особливості українців. Українська ментальність. Історико-етнографічне районування України та його вплив на культуру. Основні зони: Наддніпрянщина, Поділля, Полтавщина, Слобожанщина, Полісся, Прикарпаття, Волинь, Закарпаття, південь України.

Етнографічні групи українців. Проблема періодизації історії української культури. Характеристика етапів розвитку української культури. Самобутні риси духовної культури українського народу.

Терміни та поняття: культура, загальнолюдська культура, національна культура, українська культура, етногенез, ментальність, цілісність національної культури, періодизація культури.

Семінарське заняття № 1 на тему: «Актуальні завдання і методологічні проблеми дослідження української національної культури»

План:

1. Історія української культури як предмет культурології та українознавства.

2. Історіографія та джерельна база курсу «Історія української культури».

3. Методологічна проблема типології української культури.

4. Етногенез українського народу. Виокремлення української культури у світовому культурному процесі.

5. Періодизація історії української культури.

6. Поняття ментальності та національного характеру. Архетипи української культури.

7. Національна культура як цілісна система.

Самостійна робота:

1. Міграційна та автохтонна теорії походження українського народу.

2. Мовні, фізіологічні та психологічні особливості українців.

3. Теорія архетипів К. Г. Юнга.

4. Специфіка української ментальності.

5. Філософсько-методологічні засади визначення феномену культури.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Культура – основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

2. Функції культури.

3. Динаміка культури: загальні закономірності розвитку і функціонування.

4. Значення культури у формуванні духовно і матеріально багатої особистості.

5. Роль культури у соціальному відтворенні і соціальному поступі.

6. Роль художньої культури в розвитку духовності людини.

Література :

Основна:

1. Бичко І. Українська ментальність і проблеми гуманітаризації національної вищої освіти // Розбудова держави. − 1993. − № 3. − С. 58−61.

2. Джерела української самосвідомості та культури // Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – С. 9-86.

3. Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584с. − С. 4−22.

4. Кримський С. Б. Архетипи української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91- 112.

5. Основи української ментальності // Україна: філософський спадок століть. Хроніки-2000. – 2000. - № 37-38. – С. 4-96.

6. Українська культура // Лекції за ред. Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – С. 17-25

7. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 15 − 58; 321−337.

8. Шинкарук С. Б. Поняття культури. Філософські аспекти // Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 8 – 61.

Додаткова: [2, 34, 35, 40, 44, 47]

Тема № 2. Стародавня культура східних слов’ян

Зміст теми. Наукові джерела вивчення культури стародавніх слов’ян. Основні етапи формування культури східних слов’ян. Первісні археологічні культури на території України. Пам’ятки мізинської культури (25-7 тис. до н.е.).

Індоєвропейці на території України. Особливості трипільської культури і мистецтва. Патріархат. Культ сонця. Флективна мова як найважливіший елемент індоєвропейської культури. Зарубинецька (2-ге ст. до н.е.-2-ге ст. н.е.) і Черняхівська (2-5 ст. н.е.) культури – основа формування культури Київської Русі. Мистецтво антської доби. Побут і звичаї східних слов’ян. Релігійні вірування і міфологія. Зовнішні впливи на формування культури східних слов’ян. Скіфо-кімерійська культура на території України. Скарби скіфських курганів. «Звіриний стиль» в ужитковому та ювелірному мистецтві. Сармати.

Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму. Римо-візантійський вплив. Україна та велике переселення народу в 2-5 ст. н.е.

Терміни та поняття: палеоліт, мезоліт, тотемізм, фетишизм, анімізм, магія, славістика, пантеон, символізм, антропоморфізм, космогонія, символ, колективізм, рід, прамонотеїзм, політеїзм, язичництво.

Семінарське заняття № 2 на тему: «Давня культура України».

План:

1. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.

2. Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури.

3. «Неолітична революція» та її значення для розвитку матеріальної і духовної культури.

4. Північне Причорномор’я в давній українській культурі.

5. Передслов'янське населення України і його культура

6. Скіфо- сарматська культура.

7. Культура східних слов’ян дохристиянської доби: міфологічний простір та релігійні вірування.

Самостійна робота:

1. Мистецтво антської доби.

2. Скарби скіфських курганів.

3. «Звіриний стиль» в ужитковому та ювелірному мистецтві.

4. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму.

5. Палеолітичні те мезолітичні знахідки на території України.

6. Трипілля як архетипічний прообраз картини світу праслов’ян.

7. Релігійні основи картини світу стародавніх слов’ян.

8. Космогонічні моделі прадавньої української культури та історія їх культурологічного дослідження.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Пам’ятки первісного мистецтва на території України.

2. Релігійні вірування первісної людини.

3. Петрогліфи Кам’яної Могили та їхня інтерпретація.

4. «Кам’яні баби» степів Причорномор’я як культурне явище.

5. Образотворче мистецтво культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля.

6. Духовний світ населення культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля.

7. Скіфський звіриний стиль.

8. Скіфська пектораль як пам’ятка археології і текст культури: елементи тріади скіфського світобачення, втіленні в декоративно-прикладному мистецтві.

9. Релігійні вірування скіфів.

10. Сарматська культура на території сучасної України.

11. Пам’ятки античної культури в Північному Причорномор’ї.

12. Язичництво давніх слов’ян.

Література :

Основна:

1. Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584 с. − С. 278−288.

2. Круц В. О. Питання демографії трипільської культури // Археологія. − 1993. − № 3. − С. 30−36.

3. Мовша Г. Н. Нові дані про антропоморфну реалістичну пластику Трипілля // Археологія. − 1973. − № 11. − С. 3−21.

4. Ткачук Т.М. Знакова система трипільської культури // Археологія. − 1993. − № 3. − С. 91−100.

5. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 339−362.

6. Українські символи / [М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко та ін.]; за ред. М. К. Дмитренка. - К.: Ред. часопису "Народознавство", 1994. - С. 31-41.

Додаткова: [4, 6, 14, 16, 24, 26, 33, 34, 35, 41]

Тема № 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

Зміст теми. Суспільно-економічні та історичні обставини формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла як умови формування давньоруської культури. Особливості світогляду людини часів Київської Русі, його відображення в пам’ятках народної мудрості, легендах, билинах, піснях.

Хрещення Русі та візантійський вплив на формування давньоруської культури. Розвиток писемності на Русі. Особливості освітніх процесів і напрями формування наукових знань: історичні, медичні, юридичні тощо. Становлення книжної справи і організація бібліотек. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрове різноманіття. «Остромирове Євангеліє», «Повість временних літ», «Поученіє Володимира Мономаха» тощо.

Володимир Великий та Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави. Архітектурні пам’ятки Київської Русі. Будівництво Софії Київської. Розвиток образотворчого мистецтва: фресковий живопис і мозаїка. Поширення іконописання. Образи Алімпія. Особливості давньоруської книжкової мініатюри. Історичне значення культури Київської Русі.

Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі.

Суспільно-політична ситуація в Галичині і на Волині в 12-13 ст. Осередки культурного життя в Галицько-Волинському князівстві. Види освітніх закладів і особливості навчальних програм. Розвиток писемної творчості. «Галицько-Волинський літопис». Спадкоємність попередніх культурних і мистецьких традицій. Архітектура: превалювання романського та готичного стилю, візантійський вплив. Пам’ятки княжого Львова. Виявлення своєрідних рис в архітектурному мистецтві. Розвиток образотворчого мистецтва в Галичині і на Волині. Особливості Галицько-Волинської іконописної школи. Культурні зв’язки Галицько-Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі.

Терміни та поняття: християнізація, полікультурність, київське християнство, монотеїзм, фреска, мозаїка, Софія, протокирилична писемність, літопис, хроніка, повчання, ікона, апокриф, житіє, патерик, шестоднев, скоморох, Лавра, феномен двовір’я.

Семінарське заняття № 3 на тему: «Вплив християнства на українську культуру княжої доби».

План:

1. Соціокультурний феномен Київської Русі.

2. Софія Київська як світоглядна ідея та художній шедевр.

3. Культурний розвиток в українських землях періоду феодальної роздрібненості.

4. Культура Галицько-Волинського князівства.

5. Мистецтво Галицько-Волинської Русі. Пам’ятки княжого Львова.

6. Освіта у Галицько–Волинському князівстві.

7. Архітектура Галицько–Волинського князівства.

8. Давня усна народна творчість та її значення для розвитку культури слов’ян.

Самостійна робота:

1. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрове різноманіття.

2. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.

3. Особливості давньоруської книжкової мініатюри.

4. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі.

5. Картина світу Київської Русі.

6. Видатні письменники Київської Русі.

7. Осередки культурного життя в Галицько-Волинському князівстві.

8. Специфіка культурних процесів на території Галицько-Волинського князівства.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Діалог культур у Київській русі: основні напрями запозичень.

2. Софія Київська як втілення картини світу Київської Русі: семантика образу Софії в «київському християнстві».

3. «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона та його вплив на розвиток національної духовності.

4. Еволюція національного начала у давньоруській фресці та мозаїці: порівняльний аналіз пам’яток Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого собору.

5. Слов’янська педагогічна традиція у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.

6. Антропологічний ідеал Київської Русі на прикладі «Слова» Данила Заточеника.

Література :

Основна:

1. Історія української культури / за загал. ред. І.Крип’якевича. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – 656с. – С. 435-440, 448-463, 468-479.

2. Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584с. − С. 4−22.

3. Крвавич, Д.П. Українське мистецтво: навчальний посібник: У 3-х ч. Ч.2 / Д.П.Крвавич, В.А.Овсійчук, С.О.Черепанова. – Львів: Світ, 2004. – 268с. – С. 78-80, 97-100, 184-204.

4. Крвавич, Д.П. Українське мистецтво: навчальний посібник: У 3-х ч. Ч.3 / Д.П.Крвавич, В.А.Овсійчук, С.О.Черепанова. – Львів: Світ, 2005. – 268с. – С. 23-39, 53-60.

5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навчальний посібник / за ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: Світ,2005. – 568с. – С. 385-392, 402-410, 433-440.

6. 2.Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 363−399.

Додаткова: [4, 5, 8, 9, 10, 14, 30, 31, 34, 40, 43]

Змістовий модуль ІІ. Розвиток національної культури України: від класичної доби до сучасності

Тема № 4. Культурний процес в Україні доби Передвідродження

Зміст теми. Політико-державний і суспільний лад в українських землях в польсько-литовську добу (14-перша половина 17 ст.). Процес формування українського етносу в умовах польсько-литовського поневолення. Правовий та мовний статус українців. Умови розвитку національно-культурного життя. Основні типи шкіл і характер викладання в них. Релігійна ситуація.

Берестейська унія (1596р.) та її наслідки. Виникнення братств, їх культурно-освітня діяльність. Братські школи. Поширення гуманістичних та реформаційних ідей в українських землях. Визначні українські гуманісти – Юрій Дрогобич, Павло Русин та ін. Центри ренесансної культури в Україні.

Діяльність Львівської братської школи та типографії. Першодрукар Іван Федоров. Острозька академія, її значення в становленні проєвропейської освіти в Україні. Острозька Біблія. Роль Київського братства. Відновлення ієрархії православної церви. Суспільна і культурна діяльність Петра Могили. Києво-Могилянський колегіум. Розвиток полемічної літератури. Своєрідність українського ренесансного мистецтва. Розвиток архітектури. Фортеці та замки.

Козацтво як національно-політична сила і захисник православної віри в українських землях. Національно-визвольний рух в Україні під керівництвом Б. Хмельницького та посилення демократичних тенденцій в українській культурі. Культура козацької держави (1654-1784рр.). Роль Запорізької Січі.

Розвиток літописання. «Літопис Самовидця», «Літопис Григорія Граб’янки», «Літопис Самійла Величка». Кобзарство. Реформування церкви і освіти в козацьку добу.

Діяльність Києво-Могилянського колегіуму, надання йому статуту Академії. Розвиток філософської та наукової думки. Перші підручники з історії України: “Синопсис” та “Густинський літопис”.

Відображення гуманістичних ідей в філософських і літературних творах Г.Сковороди. Активізація книговидавничої справи. Суспільна і культурна діяльність гетьмана І. Мазепи. Розповсюдження барокової культури в Україні: забудова українських міст, видатні архітектурні ансамблі Києва та Львова. Особливості розвитку барокового живопису в Україні: іконопис та портретний живопис. Барокові іконостаси. Розвиток мистецтва гравюри в українських друкарнях. Золота доба церковної музики. Творчість М.Березовського та А. Веделя. Зародження світської музики. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі. Унія як національний чинник в Західній Україні.

Терміни та поняття: український ренесанс,гуманістичні та реформаційні ідеї, козацтво, світська освіта козаків, синкретизм козацької культури, козацькі літописи, бароко, барокове світовідчуття.

Семінарське заняття № 4 на тему: «Ренесансний гуманізм в Україні доби Передвідродження»

План:

1. Особливості розвитку української культури у Литовському князівстві.

2. Культура України в к. ХVІ – п.п. ХVІІ ст.

3. Соціокультурний світ України другої половини XVII-XVIII століття.

4. Епоха Просвітництва та її значення в історії української культури.

5. Класицизм в українській культурі.

6. Феномен українського бароко.

7. Особливості ренесансно – реформаторського руху в Україні.

8. Києво – Могилянський колегіум, як освітній та науковий центр.

Самостійна робота:

1. Поширення гуманістичних та реформаційних ідей в українських землях.

2. Першодрукар Іван Федоров.

3. Острозька академія, її значення в становленні проєвропейської освіти в Україні.

4. Козацтво як національно-політична сила і захисник православної віри в українських землях.

5. Культура козацької держави

6. Українське бароко як світоглядний та художній феномен козацької України.

7. Театральне мистецтво України: вертеп, шкільна драма.

8. Філософія Григорія Сковороди як модель барокового світовідчуття.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Братська школа як осередок православної культури.

2. Києво-Могилянська академія як освітній та науковий осередок: історія і сучасний стан.

3. Внесок козацтва в культуру українського народу.

4. Козацька дума як художній і світоглядний феномен.

5. Архітектура козацького бароко як культурний символ.

6. Українська барокова література.

7. Етнокультурні архетипи українського вертепу.

8. Сковорода: філософ, поет, педагог.

9. Філософія Г.С. Сковороди як втілення картини світу козацької України.

Література :

Основна:

1. Абрамович С.Д. Світова та українська культура: навчальний посібник. – Львів: Світ, 2004. – 344с. − С. 295-299.

2. Історія світової та української культури: Підручник / В.А.Греченко, І.В.Чорний, В.А.Кушнерук, В.А.Режко. – К.: Літера, 2000. – 464с. − С. 381-391.

3. Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник / Б.І.Білик, Ю.А.Горбань, Я.С.Калакура та ін.; за ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 326с. – С. 137-142.

4. Козира, Є.В. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Є.В.Козира. – К.: Здоров’я, 2001. – 248с. – С. С. 154-157.

5. Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584с. − С. 312−377.

6. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 400−473.

Додаткова: [1,2, 7, 17, 28, 32, 36]

Тема № 5. Культура України ХІХ сторіччя

Зміст теми. Розвиток культури України за умов політики російського самодержавства та австрійської монархії. Генезис українського відродження та періодизація ренесансного процесу. Дворянський період (1780-1840рр.). Створення масонських лож. Діяльність студентських гуртків в Харківському та Київському університетах. Започаткування мовознавчих, етнографічних і фольклористичних досліджень. Видання «Історії русів». Становлення літературної української мови: “Енеїда” І.Котляревського. Театральна діяльність І.Квітки-Основ’яненка. Творчість українських митців на ниві російської культури. Своєрідність класицизму в Україні. Український романтизм як важливий чинник розвитку національної ідеї.

Початок відродження в Галичині. «Руська трійця». Літературна збірка «Русалка Дністрова». Народницький період (1840-1880рр.). Діяльність М.Костомарова і Т.Шевченка як провідників української національної ідеї. Створення Кирило-Мефодіївського товариства. Відображення демократичних ідей в маніфесті “Книга буття українського народу”. Значення літературної творчості Т.Шевченка. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-ті роки.

Українські громади та напрями їх роботи. «Стара громада» (Київ) та діяльність М.Драгоманова, Д.Антоновича, П.Чубинського в 70-80-ті роки.

Культурне зростання Галичини в 40-80-ті роки 19ст.. Модерністський період українського відродження (1890-1914рр.). Проблема традиції і новаторства. Творчість Л.Українки, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, В.Стефаника. Роль суспільної і літературної діяльності І.Франка. Наукове товариство ім. Т.Шевченка та його видавнича діяльність.

Архітектурний модерн: еклектика, конструктивізм. Розвиток модерністичного живопису: творчість О.Мурашка, М.Жука та ін. Особливості львівського модерну. Створення професійного українського національного театру. Творча діяльність М.Кропивницького і М.Старицького. Розвиток української класичної музики. Музичні твори П.Гулака-Артемовського та М.Лисенка. Оперне мистецтво України: світова слава С. Крушельницької, М.Менцинського. Український авангард 1900-1910рр. Взаємозв’язок культурного життя України з духовними процесами в інших країнах Європи.

Терміни та поняття: український романтизм, імперський світогляд, національно-культурне самовизначення, мистецька еклектика, класицизм, просвітництво, громадівський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, українська інтелігенція, національно орієнтоване мистецтво, національна література.

Семінарське заняття № 5 на тему: «Українська культура нового часу»

План:

1. Культурний процес в Україні кінця XVIII − початку ХІХ століття в контексті формування української нації.

2. Художні стилі й естетичні напрями: класицизм, романтизм, модернізм, реалізм.

3. Тенденції розвитку освіти, науки, літератури та мистецтв.

4. Розвиток української літератури. Роль творчості Т.Г.Шевченка у становленні української національної культури.

5. Особливості формування модерної української культури в Галичині.

6. Українська культура другої половини ХІХ століття.

7. Художні течії в українському мистецтві ХІХ ст.: класицизм, романтизм. Різноманіття жанрів та стилів.

8. Майстри українського живопису ХІХ ст.

Самостійна робота:

1. Своєрідність класицизму в Україні.

2. Український романтизм як важливий чинник розвитку національної ідеї.

3. Відображення демократичних ідей в маніфесті “Книга буття українського народу”.

4. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-ті роки.

5. Українські громади та напрями їх роботи.

6. Творчість Л.Українки, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, В.Стефаника.

7. Роль суспільної і літературної діяльності І.Франка.

8. Наукове товариство ім. Т.Шевченка та його видавнича діяльність.

9. Розвиток української класичної музики.

10. Взаємозв’язок культурного життя України з духовними процесами в інших країнах Європи.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Харківський університет як осередок української культури в першій половині ХІХ ст.

2. Роль та місце Тараса Шевченка в історії української культури.

3. Роль та місце Івана Франка в історії української культури.

4. Українська реалістична проза другої половини XIX ст. як джерело для дослідження історії повсякденності та української ментальності.

5. Імпресіонізм в українській літературі.

Література :

Основна:

1. Історія української культури / за загал. ред. І.Крип’якевича. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – 656с. – С. 541-554.

2. Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584с. − С. 474−504.

3. Крвавич, Д.П. Українське мистецтво: навчальний посібник: У 3-х ч. Ч.3 / Д.П.Крвавич, В.А.Овсійчук, С.О.Черепанова. – Львів: Світ, 2005. – 268с. – С. 101-116, 147-184, 214-240.

4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навчальний посібник / за ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: Світ,2005. – 568с. – С. 482-498.

5. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 15 − 58; 321−337.

Додаткова: [11, 12, 13, 18, 21, 22, 23, 27, 37]

Тема № 6. Культура України періоду ХХ ст. Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі

Зміст теми. Перша світова війна – поворотний етап в історії українського народу.

Соціалістична революція в Росії і спалах національно-політичного відродження в Україні. IV універсал Центральної Ради (22 січня 1918р.): проголошення самостійності Української Народної Республіки. М.Грушевський і В.Винниченко в боротьбі за національне відродження. Автокефалія української православної церкви.

Формування української національної освіти. Створення Української Академії Наук. Діяльність видатних українських науковців: А.Кримського, В.Вернадського, М.Туган-Барановського. Розвиток видавничої справи. Національно-культурне піднесення 20-х років. Пожвавлення літературного життя в період українізації. Створення літературних об’єднань «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «Молодняк» та ін. Український мистецький авангард. Розвиток музичної культури і театрального мистецтва. Творчість Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, В.Косенка. Театр «Березіль» Л.Курбаса. Становлення українського кіномистецтва. О.Довженко – письменник, драматург, кінорежисер. Розвиток образотворчого мистецтва: «школа Бойчука», творчість К. Малевича та О.Архипенка. Львів як центр культурного життя Західної України. Літературні групи Галичини. Представники західноукраїнської живописної школи: О.Новаківський, А.Холодний. Музичне і театральне життя в Галичині. Творчість Ст. Людкевича.

Репресії сталінської доби, їх трагічний вплив на розвиток української національної культури. «Розстріляне відродження». Розвиток української культури в роки Другої Світової війни і повоєнний період. Рядянизація школи, освіти і науки.

Культура і духовне життя в Україні часів «хрущовської відлиги». Шістдесятництво. Дисидентський та самовидавничий рух. Культурні надбання української діаспори. Українська культура 70-80-х років.

Національно-культурне відродження в Україні в середині 80-х років 20 ст. - на початку 21 ст. та його особливості. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1991р.) та акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991р.), їх значення у формуванні нової соціокультурної дійсності та національно-культурної ідентичності. Українська державність - необхідна передумова духовного відродження українців. Демократія як ключовий чинник відновлення духовного життя. Свобода творчості митця.

Українські культурні традиції та сучасність. Суперечливий характер культурного процесу сьогодення. Видатні українські митці межі 20-21 ст. Українська культура в контексті світового розвитку. Феномен масової культури. Роль ЗМІ. Молодіжні субкультури: стиль життя, форма спілкування. Перспективи розвитку української культури в 21 ст.

Терміни та поняття: український неоромантизм, «розстріляне Відродження», мистецький модернізм, літературні спілки, кінематограф, авангард, українізація, соціалістичний реалізм, неокласицизм, кубофутуризм, дисидент, плюралізм, толерантність.

Семінарське заняття № 6 на тему: «Чинники культурного процесу в Україні ХХ століття. Проблеми та перспективи розвитку сучасної української культури».

План:

1. Українське авангардне мистецтво 1900-1930-х рр.

2. Культурна ситуація в Україні в 30-х роках. «Розстріляне відродження».

3. Розвиток української культури в роки Другої Світової війни і повоєнний період.

4. Розвиток української культури в другій половині ХХ ст.: шістдесятництво, дисидентський та самвидавничий рух.

5. Культурні надбання української діаспори.

6. Літературні і мистецькі процеси в умовах хрущовської «відлиги»: шістдесятництво, дисидентський рух.

7. Українська культурна парадигма на зламі ХХ-ХХІ ст.. Видатні митці сучасності.

8. Творчість видатних українських митців і літераторів сучасної доби (80-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.).

9. Сучасна українська культура в контексті світового розвитку.

Самостійна робота:

1. Пожвавлення літературного життя в період українізації.

2. Український мистецький авангард.

3. Розвиток образотворчого мистецтва.

4. Львів як центр культурного життя Західної України.

5. Розвиток української культури в роки Другої Світової війни і повоєнний період.

6. Культура і духовне життя в Україні часів «хрущовської відлиги».

7. Українські культурні традиції та сучасність.

Індивідуальні навчально-дослідні завдання:

1. Українське авангардне мистецтво першої третини ХХ ст.

2. Здобутки і втрати української культури в другій половині ХХ століття.

3. Соціально-культурна ситуація в Україні в період так званої перебудови.

4. Соціально-культурна ситуація в Україні в сучасних умовах.

5. Постмодернізм у сучасній українській літературі.

6. Перспективи розвитку української культури в сучасних умовах.

Література :

Основна:

Історія української культури / за загал. ред. І.Крип’якевича. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 2002. – 656с. – С. 562-574.

Кордон, М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник. 3-тє видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 584с. − С. 4−22.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навчальний посібник / за ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: Світ,2005. – 568с. – С. 549-559.

Мєднікова, Г.С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття: навчальний посібник / Г.С.Мєднікова. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 214с. – С. 61-70, 84-97, 194-207.

Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ін.; За ред. М. М. Заковича. − 4-те вид., випр. і допов. − К.: Знання, 2009. − 589 с. − С. 15 − 58; 321−337.

Додаткова: [3, 15, 19, 20, 25, 29, 38, 39, 45, 46, ]

Дата добавления: 2015-05-22