Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вчення Августина. 18. Актуальні проблеми сучасного мистецтва




Іслам.

Протестантизм.

Католицизм.

Християнство.

Буддизм.

Види мистецтва.

17. Функції мистецтва.

18. Актуальні проблеми сучасного мистецтва.

19. Сутність релігії.

20. Філософські концепції природи релігії.

21. Структура релігії.

22. Суспільні функції релігії.

23. Класифікація релігій.

24. Первісні вірування.

25. Етнонаціональні релігії.

28. Православ’я.

32.Релігії в Україні.

33. Філософський зміст поняття «свобода совісті».

34. Правове забезпечення свободи совісті України.


Перелік літератури:

1. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.

2. Борев Ю.А. Эстетика. – М., 1988.

3.Гусейнов А.А. Введение в этику. – М., 1985.

4. Етика. Навч. посібник /Т.Г.Аболіна та ін.. – К., 1992.

5. Естетика/ Левчук та ін. – К., 1997.

6. Малахов В. Етика. Курс лекцій. – К., 1996.

7. Черній А.М. Релігієнавство: Посібник. – К.: «Академ-видав», 2003. – 357 с. (Альма-матер).

8. Релігієнавство: Навч.посібник/за ред.. С.А. Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 496 с.

9. Релігієзнавство: Підручник/за ред..В.І. Лубського, В.І. Теремка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 408 с.(Альма-матер).

10. Чорненький Я.Я. Практикум із релігієзнавства: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 312 с.

11. Гетманова А.Д. Логика. – М., 1995.


Плани лекцій з дисципліни «Філософія»

І змістовий модуль

1. Предмет філософії

Історичні типи світогляду (міфологія, релігія). Філософія як світогляд. Філософія і наука. Основні теми філософствування. Основні розділи і напрями філософії. Функції філософії.

2. Філософія Стародавньої Греції.

Передумови формування давньогрецької філософської думки. Рання давньогрецька філософія. Мілетська школа. Геракліт. Олеати. Піфагор. Емпедокл. Анаксагор. Давньогрецькі атомісти (Демокріт, Левкіпп).

Філософія класичного періоду. Сократ. Платон. Аристотель.

Філософія елліністичного періоду. Епікуреїзм. Стоїцизм. Скептицизм. Неоплатонізм.

3. Філософія Середньовіччя.

Основні принципи та ідеї середньовічної філософії. Теоцентризм. Монотеїзм. Креаціонізм. Провіденціалізм. Есхатологія. Символізм. Теодицея.

Основні етапи розвитку середньовічної філософії. Апологетика. Патристика. Вчення Августина. Схоластика. Номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінського.

4. Філософія Нового часу.

Передумови формування філософії Нового часу. Проблема методу. Емпіризм та раціоналізм. Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза, Дж. Локк, Г. Лейбніц, Д. Юм, Дж. Берклі. Механістичний характер філософії Нового часу.

Людина, суспільство, мораль (Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Вольтер, Ш.- Л. Монтеск’є).

5. Класична німецька філософія.

Філософія І.Канта (гносеологія, етика). Філософія Гегеля (діалектика, абсолютний ідеалізм). Філософські погляди Фіхте. Філософія тотожності. Шеллінга. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Вплив класичної німецької філософії на подальший розвиток європейської філософії та духовної культури.

ІІ змістовий модуль

1. Ірраціоналізм.

Основні особливості ірраціоналізму як способу філософського мислення. Етапи розвитку ірраціоналістичної філософії. Філософія А. Шопенгауера. Філософія Ф. Ніцше. Інтуїтивізм А. Бергсона. Філософські ідеї В. Дільтея.

2. Сучасна західна філософія. Позитивізм та його історичні форми.

Класичний позитивізм (О. Конт). Емпіриокритицизм (Мах, Авенаріус). Неопозитивізм (М. Шлік, Р. Карнап, Л. Вітгенштейн). Львівсько-Варшавська школа. Постпозитивізм (К. Поппер, Т. Кун, Ст. Тулмін, П. Фейєрабенд).

 

3. Сучасна західна філософія. Екзистенціалізм. Релігійна філософія.

 

Зародження філософії екзистенціалізму (С. К’єркегор). Французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю). Німецький екзистенціалізм (М. Хайдеггер, К. Ясперс).

 

ІІІ змістовий модуль

1. Філософська онтологіята феноменологія.

Основні онтологічні категорії: існування, буття, світ, субстанція. Основні форми буття. Людське буття. Світ «повсякденності» - світ людського існування. Матерія як філософська категорія. Сучасні філософські та наукові підходи до матерії.

Матерія і рух. Рух і спокій. Рух і розвиток. Форми руху матерії. Принципи класифікації форм руху матерії. Простір і час як форми буття. Поняття соціального простору і часу. Природничі засади свідомості.

Соціальні аспекти свідомості. Функції свідомості. Структура свідомості. Самосвідомість та її функції. Проблема ідеального. Мислення і мова.

 

2. Теорія пізнання.

Проблема пізнання в історії філософії.

Пізнання і практика. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

Чуттєвий і раціональний рівні пізнання.

Емпіричний і раціональний рівні наукового пізнання. Етапи наукового пізнання (факт, проблема, наукова ідея, гіпотеза, теорія).

Методи наукового пізнання.

Теорія істини. Критерії істини. Істина абсолютна та відносна. Конкретність істини. Істина об’єктивна та суб’єктивна.

 

3. Предмет логіки.

Традиційна логіка. Проблема істинності і формально-логічної правильності мислення. Значення логіки. Закони логіки. Сучасна логіка (класична і некласична).

 

 

4. Філософська антропологія.

Проблема людини в історії філософії. Філософські аспекти антропосоціогенезу. Людина як космічна істота. Біологічне та соціальне в людині.

Сенс життя. Проблема життя, смерті та безсмертя.

Філософія особистості.

 

5. Соціальна філософія.

 

Основні підходи до розуміння суспільства в історії філософії.

Сучасні філософські концепції суспільства. Суспільство як система, що сама розвивається. Основні сфери життєдіяльності суспільства.

Матеріальне виробництво. Соціальна структура. Поняття соціальної

групи.

Суспільство як система соціальних відносин. Історичні типи спільності людей.

 

 

ІV змістовий модуль

 

1. Етика як галузь філософського знання

Предмет етики. Взаємозв’язки етики з іншими науками. Методологічні принципи етики. Мораль як форма суспільної та особистісної свідомості. Природа, сутність, особливості та структура моралі. Походження моралі. Функції моралі. Основні етапи історичного розвитку моралі. Проблема прогресу моралі.Сутність основних категорій етики.

2. Естетика та її категорії.

Предмет естетики. Естетичне як найбільш загальна категорія естетики. Природа естетичного. Прекрасне як категорія естетики. Уявлення про прекрасне в історії естетики. Категорії трагічне та комічне.

3.Релігія у філософському вимірі.

Сутність релігії філософські концепції природи релігії. Сутність релігії. Релігія як форма онтологічного самовизначення людини. Суспільні функції релігії. Класифікація релігії.

5.Християнство.

Історичні передумови виникнення. Раннє християнство. Біблія – священна книга християн. Християнське віровчення та культ. Розколи в християнстві. Православ’я. Католицизм. Протестантизм.


Плани семінарських занять з навчальної дисципліни «Філософія»

І змістовий модуль

Семінарське заняття № 1

Предмет філософії.

1. Історичні типи світогляду (міфологія, релігія).

2. Філософія як світогляд. Філософія і наука.

3. Основні розділи та напрями філософії.

4. Функції філософії.

Література:

1. Філософія. Підручник /За ред. Г.А.Заїченка, В.М.Сагатовського. – К., 1995.

2. Спиркин А.Г. Философия. – М., 2007.

3. Мир философии. В 2-хч. – М., 1991. – Ч. 1.

4. Горак Г.І. Філософія: курс лекцій. – К., 1998.

Контрольні питання:

1. Які основні відмінності між міфологією, релігією, та філософією?

2. Що спільного і що відмінного у філософії та науки?

3. Поясніть сутність понять «матеріалізм», «ідеалізм», «дуалізм».

4. Що являють собою діалектика та метафізика як вчення та методи пізнання?

Теми рефератів:

1.Філософія і наука.

2.Філософія і релігія.

3. Функції філософії.

Семінарське заняття № 2

Філософія Стародавньої Греції

1. Рання давньогрецька філософія (Мілетська школа, Геракліт, елеати, атомісти).

2. Давньогрецька філософія класичного періоду (Сократ, Платон, Аристотель).

Література:

1. Краткий очерк истории философии. – М., 1980.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

3. Чанышев А. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

4. Чанышев А. Курс лекций по древней и Средневековой философии. – М., 1991.

5. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.

6. Хрестоматия по истории философии. – Ростов-н/Д, 2000.

7. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1990.

8. Асмус В.Ф. Платон. – М., 1975.

Контрольні питання:

1. Назвіть характерні риси досократичної філософії.

2. Охарактеризуйте основні діалектичні ідеї Геракліта.

3. В чому полягають основні здобутки елеатів?

4. Що таке сократівська іронія?

5. Охарактеризуйте основні онтологічні та гносеологічні ідеї Платона.

6. В чому відмінність онтологічних ідей Платона та Аристотеля?

Теми рефератів:

1. Досократична філософія та її універсалістської орієнтації.

2. Апорії Зенона та їх значення для розвитку філософії.

3. «Діалоги» Платона.

4. Основні філософські здобутки Аристотеля.

Семінарське заняття № 3

Філософія Середньовіччя та Відродження

1. Основні принципи філософії Середньовіччя.

2. Основні етапи розвитку середньовічної філософії (апологетика, патристика, схоластика).

3. Основні особливості філософії доби Відродження.

4. Натурфілософія доби Відродження.

5. Гуманізм, ренесансний неоплатонізм, утопічна філософія.

Література:

1. Введение в философию. В 2-х ч. – М., 1989. – Ч. 1.

2. Мир философии. В 2-х ч. – М., 1991. – Ч. 1.

3. Краткий очерк истории философии. – М., 1980.

4. Боргош Ю. Фома Аквинский. – М., 1975.

5. Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.. – К., 1994.

6. Чанышев А. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

7. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

8. Курантов А., Стяжкин Н. Оккам. – М., 1978.

9. Горфункель А. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Контрольні питання:

1. Назвіть спільні риси та відмінності античного та середньовічного філософського мислення.

2. Розкрийте сутність проблеми універсалій.

3. Порівняйте основний зміст філософських проблем та способи філософського мислення Середньовіччя та Відродження.

4. Що поєднує ренесансну та античну філософію?

Теми рефератів:

1. Внесок середньовічної філософії в розвиток європейської науки.

2. Номіналізм і реалізм.

3. Вчення Фоми Аквінського.

5. Макіавеллізм.

Семінарське заняття № 4. Класична німецька філософія.

1. Філософія І. Канта.

2. Філософія Г. Гегеля (абсолютний ідеалізм, діалектика).

3. Філософська творчість Фіхте та Шеллінга.

4. Філософія Фейєрбаха (антропологічний матеріалізм).

Література:

1. Краткий очерк истории философии. – М., 1980.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

3. Введение в философию. В 2-х ч. – М., 1989. – Ч. 1.

4. Бур М. Фихте. – М., 1965.

5. Быховский Б. Людвиг Фейербах. – М., 1967.

6. Лазарев В. Шеллинг. – М., 1976.

Контрольні питання:

1. Що дозволяє називати класичну німецьку філософію єдиним духовним утворенням?

2. В чому сутність кантівського перевороту в філософії?

3. Який внесок зробив Гегель в розробку діалектичної методології?

4. Чому філософія Гегеля має назву «абсолютний ідеалізм»?

5. Який вплив класичної німецької філософії на розвиток духовної культури Європи ХІХХХ століть?

Теми рефератів:

1. Діалектика Гегеля.

2. Етичне вчення Канта і моральні проблеми сучасного людства.

3. Шеллінг і розвиток російської духовної культури.

4. Фіхте: філософія людського «Я».

ІІ змістовий модуль

Тема: Європейський історико-філософський процес (ХІX – XX ст.)

Семінарське заняття № 1. Позитивізм та його історичні форми.

1. Класичний позитивізм.

2. Емпіриокритицизм.

3. Неопозитивізм.

4. Постпозитивізм.

Література:

1. Введение в философию. В 2-х ч. – М., 1989. – Ч. 1.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

3. Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

4. Зотов А. Ф., Мельвиль Ю. К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ века. – М., 1988.

5. История современной зарубежной философии: компаративистский по-дход. – СПб., 1997.

Контрольні питання:

1. Які проблеми характерні для філософії позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму?

2. Що таке «верифікація» та «фальсифікація»?

3. Особливості методології К. Поппера.

4. Методологічні принципи Т. Куна.

Теми рефератів:

1. Філософські ідеї К. Поппера.

2. Структура наукових революцій.

3. Традиції і новації в науці.

4. Основні ідеї неопозитивізму.

Семінарське заняття № 2. Сучасна релігійна філософія.

1. Неотомізм.

2. Християнський еволюціонізм.

3. Філософія протестантизму.

Література:

1. Введение в философию. В 2-х ч. – М., 1989. – Ч. 1.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

3. Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

4. Зотов А. Ф., Мельвиль Ю. К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ века. – М., 1988.

5. История современной зарубежной философии: компаративистский по-дход. – СПб., 1997.

Контрольні питання:

1. Які напрями сучасної релігійної філософії Вам відомі? Якими іменами вони представлені?

2. Проаналізуйте основні ідеї праці Тейяра де Шардена «Феномен людини».

Теми рефератів:

1. Особливості російської релігійної філософії кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

2. Основні здобутки філософії протестантизму.

3. Філософська спадщина К. Войтили.

4. Філософські погляди Ж. Марітена.

Семінарське заняття № 3. Екзистенціалізм.

1. Передумови формування екзистенціалізму.

2. Німецький екзистенціалізм.

3. Французький екзистенціалізм.

Контрольні питання:

1. Яке значення має філософська спадщина С. К’єркегора для формування екзистенціалізму ХХ століття.

2. Проаналізуйте основні відмінності німецького та французького екзистенціалізму.

Література:

1. Введение в философию. В 2-х ч. – М., 1989. – Ч. 1.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

3. Сучасна зарубіжна філософія. – К., 1996.

4. Зотов А. Ф., Мельвиль Ю. К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ века. – М., 1988.

5. История современной зарубежной философии: компаративистский по-дход. – СПб., 1997.

Темит рефератів:

1. Філософія М. Хайдеггера.

2. Філософія К. Ясперса.

3. Філософські погляди А.Камю.

4. Філософські погляди Х.Ортега-і-Гасета.

ІІІ змістовий модуль

Тема 1. Філософська онтологія та феноменологія. – 2 год.

1. Основні онтологічні категорії.

2. Основні форми буття. Буття людини.

3. Матерія як філософська категорія. Рух, простір і час.

4. Природничі засади та соціальні аспекти свідомості.

5. Функції та структура свідомості.

Література:

1. Введение в философию. – М., 1989.Ч.2.

2. Мир философии. В 2-х ч. – М., 1991.

3. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

4. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

5. Спиркин А.Г. Философия. – М., 2007.

6. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. — К., 1998.

7. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. — М., 1972.

8. Мамардашвили М. Сознание как философская проблема // Вопросы философии. — 1990. — №12.

9. Морэн Э. Дух и мозг / Современная наука: познание человека. — М., 1998.

Контрольні питання:

1. Які підходи давньогрецьких мислителів до проблеми буття Ви знаєте?

2. Як інтерпретувалася проблема буття в середньовічній філософії?

3. Прокоментуйте вислів: «В Новий час буття стало суб’єктивним».

4. Які мислителі ХХ століття розробляли проблему буття?

5. Охарактеризуйте сучасні наукові підходи до матерії та її будови.

6. В чому специфіка соціального простору і соціального часу?

7. Як сучасна наука та філософія розглядає структуру свідомості?

8. В чому відмінність понять «свідомість» та «самосвідомість»?

9.Що таке суспільна свідомість?

Тема 2. Філософія пізнання.

1. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

2. Рівні пізнання (чуттєвий, раціональний).

3. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

4. Теорія істини.

Література:

1. Філософія. Підручник /За ред. Г. А. Заїченка, В.М. Сагатовського. – К., 1995.

2. Алексеев Л. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

3. Диалектика познания. – Л., 1988.

4. Современные теории познания. – М., 1992.

5. Теория познания. В 4-х т. – М., 1991-1995.

Контрольні питання:

1. Як співвідносяться пізнання і практика?

2. Прокоментуйте вислів: «Без суб’єкту немає об’єкту».

3. Порівняйте чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання.

4. Які інтерпретації істини та її критеріїв Вам відомі?

Теми рефератів:

1. Категорії діалектики і категорії науки.

2. Сучасні теорії пізнання.

3. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.

4. Інтуїтивне пізнання і сучасна наука.

Тема 3. Сутність і види понять.

1. Поняття і уявлення. Поняття і слово.

2. Зміст і обсяг понять.

3. Види понять. Відношення між поняттями.

4. Операції з поняттями.

 

Література:

1. Гетманова А.Д. Логика.М., 1986.

2. Конверський А.Е. Логіка.К., 1998.

3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна і сучасна). – К., 2004.

4.Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

5. Хоменко І.В. Логіка (практикум). – К., 2002.

6. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 2001.

7. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М., 1998.

Контрольні питання:

1. Чим поняття відрізняються від уявлень?

2. Що характерне для істотних ознак?

3. Чим повні поняття відрізняються від порожніх?

4. Назвіть основи поділу понять на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні (заперечні), співвідносні і незбірні.

5. Що є підґрунтям операцій узагальнення і обмеження понять?

6. Чому чим ширше за обсягом поняття, тим воно абстрактніше, а чим вужче за обсягом, тим конкретніше?

Теми рефератів:

1. Основні операції з поняттями.

2. Наукові поняття, їх специфіка.

3. Специфіка понять «поділ», «класифікація» та «систематика» та їх використання сучасною наукою.

 

Тема 4. Судження. Умовивід.

1. Сутність, будова і значення судження.

2. Класифікація суджень.

3. Умовиводи та їх види.

Література:

1. Філософія. Підручник /За ред. Г. А. Заїченка, В.М. Сагатовського. – К., 1995.

2. Алексеев Л. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

3. Диалектика познания. – Л., 1988.

4. Современные теории познания. – М., 1992.

5. Теория познания. В 4-х т. – М., 1991-1995.

Контрольні питання:

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Які види складних суджень Ви знаєте?

3. Чим умовні судження відрізняються від безумовних?

4. Чим умовиводи відрізняються від інших форм мислення?

5. Які визначення простого категоричного силогізму Ви знаєте?

6. Яку роль відіграє індукція у процесі пізнання?

7. Чим аналогія відрізняється від індукції та дедукції?

 

Теми рефератів:

1.Значення суджень як форми мислення.

2.Безпосередні та опосередковані дедуктивні умовиводи.

3.Індукція та аналогія.

ІV змістовий модуль

Тема 1. Категорії етики.

1. Добро і зло.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 600; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.