Програма семінарських занять

Теми семінарських занять з курсу «Історія України»

(правники_ 1-й курс)

Зміст курсу включає 10 тем, які вивчаються протягом 20 год. семінарських занять, 1 модульної роботи (2 год.) та написання реферату. Всього 11 занять (22 год.) Детальний зміст викладений далі.

Всі семінарські заняття проводяться у формі дискусії (усна форма) з залученням основних доповідачів з питань семінару і дискутантів з групи. 5-6 студентів з групи можуть виконувати письмові завдання впродовж заняття. Для підготовки до заняття необхідно використовувати рекомендовану літератури. На занятті можливим є користування лише конспектами, створеними власноручно. Роздруківки, ксерокопії та особливо книги під час заняття не можуть використані.

Система оцінювання. Робота на практичному занятті оцінюється у п’ять балів. Студент отримує максимальну кількість балів – “5” в тому випадку, коли він зробив ґрунтовну доповідь по питанню, повністю у письмовому вигляді або усно відповів на поставлені йому запитання, розкрив сутність проблеми, показав добрі знання з історіографії поставленого завдання, подав власні судження і міркування, добре орієнтується щодо завдань, проблем і перспектив історії України. Студент отримує “4” бали тоді, коли добре засвоїв матеріал, відповідає на окремі запитання, не до кінця впевнений у своїх відповідях, що стосуються дефініцій, доповнює своїх колег. “3” бали студент отримує тоді, коли він може зробити доповідь, але не відповідає на поставлені запитання, не бере активної участі в роботі, задає запитання колегам, робить доповнення. “2” бали – це оцінка студента, який не володіє матеріалом, але робить доповнення. “1” бал ставиться лише за присутність на занятті студента, який не підготувався.

Контрольна робота здійснюється в письмовій формі. Тема контрольної роботи: «Переяславська рада в історії України». Вивчення вказаної теми необхідно здійснити за книгою: Мезько-Оглоблин О. Переяславський договір 1654 / Ред. Л. Винар. – Нью-Йорк; Острог; К.; Торонто, 2003. – 151 с. Контрольна робота проводиться після тижня самостійної підготовки. Це останнє заняття (або №11).

Реферат виконується у письмовому вигляді. Текст роботи повинен бути набраним на комп’ютері у письмовому вигляді: Word, шрифт 14, міжрядковий інтервал півтора. Об’єм – не менше 8 сторінок і не більше 12 сторінок. Структура – план, виклад основного матеріалу, список використаних джерел та літератури. Тема реферату не повинна бути сформульованою самостійно, а вибраною лише зі спеціального запропонованого списку. Власні теми рефератів обов’язково мають бути узгоджені з викладачем та затверджені. В одній групі не можна виконувати два та більше рефератів на одну тему. Староста групи формує список тем рефератів з прізвищами авторів та передає викладачу. Реферати слід здати на перевірку на першій парі після тижня самопідготовки.

Тема 1: Утворення Давньоруської держави. / 2 год./

1. Передумови утворення держави у східних слов’ян

2. Київ та давньоруська держава

3. Утворення Київської Русі. Норманська теорія.

4. Перші київські князі.

Література:

1. Винокур О. Давня і середньовічна історія України / О. Винокур, С. Трубчанінов. – К.,1995

2. Греков Б.Д. Киевская Русь / Б.Д. Греков. – М., 1953

3. Економічна історія України. Історико-економічне дослідження у двох томах / Гол. ред. ради В.М. Литвин. – К.: Ніка-центр, 2011. – Т.1.

4. Історія України (навчально-методичний посібник) / В.Б. Атаманенко, М.Б. Близняк, Н.М. Лопацька та ін. – Острог, 2009. – 205 с.

5. Історія України: нове бачення. – К., 1996.

6. Котляр М.Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава / М.Ф. Котляр. – К., 1996

7. Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич. – Львів, 1992

8. Магочій П.-Р. Україна. Історія її земель та народів / П.-Р. Магочій. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – 794 с.

9. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология / А.П. Толочко. –К., 1992.

10. Толочко О.П. Київська Русь / О.П. Толочко, П.П. Толочко. – К.: Альтернативи, 1998. – 352 с. Серія: Україна крізь віки. – Т. 4.

11. Толочко П.П. Київська Русь / П.П. Толочко. – К., 1996.

12. Толочко П.П. Літописи Київської Русі / П.П. Толочко. – К.,1994.

13. Україна і світ. – К., 1994.

14. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – 2-ге вид., переробл. та розширене – К.: Критика, 2005. – 584 с.

Необхідно звернути увагу на:

1) Київська Русь започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона представляла один із могутніх геополітичних чинників тогочасного світу. Політичне об’єднання антів. Система господарювання східних слов’ян, вдосконалення землеробських знарядь у VII – IX ст., поглиблення класової диференціації, відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва у VIІI – X ст., розширення зовнішньої торгівлі, захист важливих торговельних шляхів. Союзи слов’янських племен. Розпад родоплемінного ладу, зародження феодального ладу

2) Археологічні матеріали. Час заснування Києва. Дані легендарні. Засновники Києва. Функції «стольного града» по відношенню до Давньоруської держави. Час оголошення Києва «матір’ю міст руських». Географічний фактор. Роль Середнього Подніпров’я у розвитку міста (града).

3) Закономірності виникнення держави у східних слов’ян. Особливості державотворчого процесу у Європі (сучасна Чехія, Словаччина, Польща, Англія, Німеччина, Франція). Норманська теорія, її автори, сутність, аргументи норманістів. Дискусії навколо теорії. Аргументи антинорманістів. Основні етапи становлення держави Русі-України. Держава чи політичне об’єднання. Літописна легенда про перших князів. Головні ознаки існування державності в ранньосередньовічному суспільстві. Політичний устрій давньоруської держави

4) Першими київськими князями стали Аскольд та Дир. Походи Русі на Константинополь. Об’єднання Олегом півночі та півдня Русі. Політика князя Ігоря (912 - 944). Реформи княгині Ольги (945 - 962). Впорядкування збирання данини («уроки», «устави», «погости», «становища»). Князь Святослав (964 - 972). Розширення меж держави.

Тема 2: Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства /2 год./

1. Роман Мстиславич – об’єднувач Галичини і Волині та державний діяч

2. Боротьба за владу в Галичині в перш. третині 13 ст.

3. Данило Галицький: людина і політик

4. Даниловичі. Занепад Галицько-Волинської держави.

Література:

1. Борисенко В. Курс української історії / В. Борисенко. – К., 1997

2. Греков Б.Д. Киевская Русь / Б.Д. Греков. – М.,1953

3. Грицак П. Галицько-Волинська держава / П. Грицак. – Галич, 1995

4. Грушевський М.С. Історія України-Руси / М.С. Грушевський. – К., 1991 - 1998. – Т.1-10

5. Дорошенко Д.І.Нарис історії України / Д.І. Дорошенко. – К., 1991. – Т.1

6. Ісаєвич Я. Д. Галицько-Волинська держава / Я.Д. Ісаєвич. – Львів, 1999.

7. Історія України (навчально-методичний посібник) / В.Б. Атаманенко, М.Б. Близняк, Н.М. Лопацька та ін. – Острог, 2009. – 205 с.

8. Історія України. – Львів, 1996

9. Історія України: нове бачення. – К., 1996

10. Котляр М.Ф. Історія в життєписах / М.Ф. Котляр, В.А. Смолій. – К.,1994

11. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь / М.Ф. Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. Серія: Україна крізь віки. Т.5. – 336 с.

12. Кралюк П. Роман Мстиславич, князь Волинський і Галицький. Історико-біографічний нарис / П. Кралюк. – Луцьк, 1999.

13. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство / І.П. Крип’якевич.- К.,1984

14. Магочій П.-Р. Україна. Історія її земель та народів / П.-Р. Магочій. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. – 794 с.

15. Пашуто В.Г. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси / В.Г. Пашуто. – М., 1950

16. Терещенко Ю. Україна і європейський світ / Ю. Терещенко. – К., 1996

17. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, ідеологія / А.П. Толочко. –К., 1992

18. Толочко П.П. Київська Русь / П.П. Толочко. – К., 1996

19. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – 2-ге вид., переробл. та розширене – К.: Критика, 2005. – 584 с.

Необхідно звернути увагу на:

1). Основні біографічні дані князя. Причини та передумови об’єднання Галичини та Волині. Протистояння між Романом Мстиславичем та його тестем, князем київським Рюриком Ростиславовичем. Київ в орбіті впливу Романа Мстиславовича. Придушення боярської опозиції. Проект підтримання «доброго порядку»: сутність, міфи та реалії. Об’єднання Галичини та Волині стало недовговічним та крихким та трималось на авторитеті самого князя. Боротьба з кочовиками. Високий міжнародний авторитет Романового князівства. Обставини загибелі князя та наслідки.

2) Вигнання малолітніх синів Романа – Данила та Василька. Олександр Всеволодович у Володимирі; Ольговичі (Володимир, Святослав та Роман Ігоревичі) – у Галичі та Звенигороді. Репресії та протистояння з боярами. «Вокняження» Данила у Галичі. Боярин Володислав Кормильчич (1213 – 1214 рр.). Угода у Спиші. Мстислав Мстиславич Удатний у боротьбі проти угорського завоювання. Передача у 1228 р. Галицького князівства угорському королевичу Андрію. Боротьба за «галицьку спадщину» Данила Галицького. Битва під Ярославом 1245 р.

3) Основні біографічні дані князя. Реформи у всіх галузях життя. Князь та бояри. Укріплення головних міст та будівництво нових. Організація військових сил. Внутрішня та зовнішня політика князя. Ординська залежність. Антиординська коаліція. Коронація.

4) Даниловичі – наступники Данила Галицького, їх внутрішня та зовнішня політика. Загибель Андрія та Лева. Болеслав Тройденович. Дмитро Детько. Любарт Гедимінович. Володислав Опольський та ін. Розпад держави: Галичина (до складу Польщі), Волинь (до складу Литви), Буковина (у складі Молдавського князівства). Політична влада у князівстві. Князь. Боярська рада. Бояри. Міщани. Купці. Селяни. Адміністративні посади при дворі князя. Значення князівства.

Дата добавления: 2015-05-22