Стадії процесу комплексного проектування СЛМ

Стадії та процедури

Процес проектування і конст­руювання СЛМ охоплює багатомірність і циклічність вибору, обґрунтування і реалі­зацію технічних варіантів та художньо-конструкторських рішень. Таку ж розгалужену структуру має і інженерно-психологічне проектування СЛМ. Організаційно її слід ре­алізовувати у вигляді системи інженерно-психологічного забезпечення розробки та експлуатації систем.

Структура інженерно-психологічного забезпечення має відповідати структурі ЄСКД, циклам проектування, на кож­ному з яких вирішуються певні завдання. Процес комплекс­ного проектування СЛМ відображено в таблиці 22.

Проектування починається з аналізу функцій, які забезпечує конкретна система, умов, де функціонуватиме СЛМ, аналогів і прототипів (з метою виявлення специфіки її екс­плуатації), діючих нормативних матеріалів та інженерно-психологічних вимог і рекомендацій. На основі здійсненого аналізу з'ясовується необхідність проведення додаткових інженерно-психологічних досліджень, їхній характер, забезпе­чення і терміни. Вся потрібна інформація фіксується в до­кументі «Технічне завдання» для розробки конкретної сис­теми.

На наступних етапах відбувається конкретна розробка різних варіантів інженерно-психологічного забезпечення проектування СЛМ, на яких вирішуються або уточнюються питання розподілу функцій у системі, кількості опера­торів, алгоритму їхньої роботи, проектування засобів відо­браження інформації, органів управління та організації робочих місць, розробки необхідної документації, забез­печення відповідних нормальних умов діяльності. Цей процес має циклічний характер, адже всі ці питання вирішується на кожній з наведених стадій (табл. 22) та ко­жен раз детальніше, а оцінка варіантів рішення стає більш комплексною. Закінчується комплексне проектування, як правило, оцінкою показників якості функціонування СЛМ — швидкості, точності, надійності, напруженості роботи оператора та її ефективності. Після розробки да­ної конструкторської документації, побудови системи і здійснення всього циклу випробувань уточнюють пара­метри роботи системи, розробляють відповідні інженерно-психологічні вимоги і рекомендації до такого класу систем, їхнього серійного випуску.

Таблиця 22

Стадії проектування	Види комплексного проектування
Технічне	Інженерно-психологічне	Художнє
1.Технічне завдання	Визначення основного призначення техніки, її тактико – технічних характеристик, показників якості і техніко-економічних вимог до системи	Визначення основного призначення системи, її функцій і режимів роботи. Аналіз аналогів і прототипів і їхня інженерно-психологічна характеристика. Аналіз діяльності людини у діючих аналогічних системах. Розробка плану проведення досліджень. Розробка вимог і рекомендацій на базі діючої нормативної і довідкової інформації	Попередній аналіз проектної ситуації. Аналіз тенденцій художнього проектування аналогічних систем. Формування художньо-конструкторської проблеми і визначення стадій розробки
2.Технічні пропозиції	Аналіз аналогів прототипів. Проведення інформаційно- пошукової діяльності. Розробка різних варіантів можливих рішень системи	Уточнення розподілу функцій у СЛМ. Розробка функціональної структури роботи операторів, визначення кількості операторів. Проведення необхідних досліджень. Розробка варіантів рішень СЛМ	Виявлення стильових і композиційно-пластичних тенденцій. Розробка варіантів художньо-конструкторських пропозицій. Побудова об’ємно-просторових схем рішення системи
3.Ескізний проект	Розробка різних варіантів рішень СЛМ, визначення режимів роботи, основних параметрів і характеристик. Проведення порівняльної оцінки розроблених варіантів	Проектування діяльності операторів, оцінка діяльності методами моделювання і макетування. Уточнення розподілу функцій у СЛМ. Проектування технічних засобів діяльності оператора. Попередня оцінка різних варіантів рішення СЛМ з урахуванням факторів виробничого середовища	Розробка варіантів композиційно-пластичного вирішення, обраної об'ємно-просторової структури об'єкта. Вибір необхідних матеріалів і кольорового вирішення. Оцінка різних варіантів рішень
4.Технічний проект	Вибір остаточного варіанта технічного вирішення СЛМ. Розробка необхідних технічних рішень. Комплексна оцінка технічних частин системи і отримання необхідних даних для розробки технічної документації	Вибір остаточного варіанта рішення СЛМ. Уточнення і визначення розподілу функцій у СЛМ. Розробка детальних алгоритмів роботи операторів. Розробка технічних засобів діяльності оператора. Комплексна оцінка інженерно-психологічного рішення СЛМ аналітичними методами і методами моделювання	Вибір остаточного варіанта композиційно- пластичного рішення. Деталізація і стилізація форм об’єкта з урахуванням кольорового вирішення. Розробка та оцінка графічних елементів і супроводжувальної документації
5.Робочий проект і випробування	Розробка необхідної конструкторської документації для побудови системи. Здійснення необхідних випробувань. Уточнення документації за результатами випробувань. Розробка вимог до транспортування, налагодження, експлуатації і ремонту СЛМ	Аналіз і експериментальна оцінка СЛМ у реальних умовах експлуатації. Розробка пропозицій з удосконалення СЛМ і відповідних змін у проекті. Інженерно-психологічна оцінка СЛМ. Розробка інженерно-психологічних вимог і рекомендацій до супроводжувальної документації	Уточнення остаточного варіанта художньо-конструкторського рішення системи. Розробка необхідної документації, упаковки, реклами

Науково-технічний прогрес сучасного виробництва вимагає скорочення періоду розробки складних об'єктів і на­самперед оптимізації проектування як одного зважливих і трудомістких етапів загального никлу їхнього виробництва. Останніми роками виникла потреба створення систем авто­матизованого проектування (САПР), які на базі сучасних ЕОМ за короткий термін забезпечують інформаційний по­шук, підготовку і перевірку проектних варіантів, імітаційне моделювання різних режимів, станів і умов експлуатації об'єкта і т. п. При цьому є можливість інтеграції САПР з автоматизованими системами проведення наукових дослі­джень (АСНД), а також із системами гнучкого автоматизо­ваного виробництва (ГАВ), системами управління техноло­гічними процесами (АСУТП) і автоматизованими система­ми управління (АСУ) усім виробничим об'єднанням. Самі САПР варто розглядати не тільки як засоби підвищення продуктивності праці, а і як засоби професійного розвитку суб'єкта діяльності.

Процес проектування — це один із етапів «життєвого циклу» об'єкта: від виникнення потреби, що має бути задоволена, до утилізації самого об’єкта.

Застосування комп'ютерної техніки суттєво змінює саму технологію проектування як позитивно, так і негативно. Дослідження в ній галузі [18; 23; 48; 82; 88; 114, 145] дали змогу окреслити структуру проектування об'єктів у САПР, яка складається з відповідних підсистем:

1) цілепокладання;

2) пошукового конструювання;

3) структурно-параметричної оптимізації;

4) комплексного випробовування об'єкта за його інформаційними моделями;

5)робочого проектування, випуску документації;
6)модифікації, модернізації та розвитку об’єкта;
7) утилізації самого об'єкта.

Розглянемо докладніше специфіку кожного етапу про­ектування в САПР.

1.Цілепокладання. На цьому етапі формується концеп­ція мети з урахуванням імовірності її досягнення. Розвиток науково-технічного прогресу пов'язаний з підвищенням ролі науки у вирішенні соціальних і виробничих зав­дань, зі збільшенням обсягу науково-технічної інформації, складності і суттєвими матеріальними витратами на нау­ково-дослідницькі розробки. При цьому спостерігається значний темп накопичення знань, своєчасність викорис­тання яких сприяє швидкій зміні технічних систем і, від­повідно, оновленню виробничих сил суспільства. У зв’язкуз цим дуже важливим є науково-технічний прогноз як система ймовірнісних оцінок можливих шляхів розвитку науки і техніки з урахуванням необхідних для цього ре­сурсів.

Розробка прогнозів має базуватися на вивченні взаємо­пов'язаних тенденцій розвитку суспільства у різних сферах діяльності людини. Слід зауважиш, що значна кількість подій, а також багато реальних взаємозв'язків не оціню­ються кількісно, їх можна відобразити тільки якісними ха­рактеристиками. Ось чому людині або певній групі людей має належати провідна роль у визначенні основних шляхів соціальною, культурного й економічного розвитку суспіль­ства, що відповідають соціально –економічним, екологіч­ним, політичним, юридичним, науково-технічним га ін­шим критеріям оцінки наслідків діяльності людей. У науково-технічному прогнозуванні залежно від призначення і складності об'єкта проектування виділяють декілька рівнів глибини прогнозів (табл. 23). Суттєва різниця між необхід­ною і фактичною глибиною прогнозів свідчить про акту­альність удосконалення процесу проектування сучасних систем.

Проблемні ситуації, що виникають у процесі цілепокладання стосуються: побудови мети в умовах перенасичення інформаційно не орієнтованих проблемних ситуацій та ви­бору мети або визначення шляху її дослідження у ситуаціях інформаційно перенасичених.

Таблиця 23

Дата добавления: 2015-05-22