Інженерно-психологічна і економічна оцінка СЛМ

Інженерно-психологічна оцінка (ІПО) полягає у визначенні основних характеристик діяльності оператора і СЛМ в цілому з метою її перевірки на відповідність важливим інженерно-психологічним вимогам і рекомендаціям.

Інженерно-психологічна оцінка здійснюється на всіх ета­пах «життєвого циклу» СЛМ: проектування, побудови і екс­плуатації. Для отримання вірогідною висновку ІПО має бути:

багаторівневою — як і сама ієрархічна структура СЛМ;

інтегральною, спрямованою на визначення загальних ха­рактеристик функціонування СЛМ і діяльності оператора;

динамічною, тобто враховувати зміни, які відбуваються у системі упродовж її функціонування.

ІПО може бути різною, залежно від використовуваних методів. На початкових етапах проектування переважають методи математичного і статистичного моделювання, а на кінцевих етапах, коли вже є можливість виготовлення маке­та або імітатора, — методи фізичного моделювання на спе­ціальних стендах. На етапі експлуатації СЛМ для оцінки за­стосовують експериментальні методи в робочому режимі функціонування.

Крім цього, ІПО для кожного режиму функціонування СЛМ має бути окремою. Це дає змогу цілеспрямовано (для певного режиму) розробляти необхідні заходи підвищення ефективності функціонування СЛМ.

За характером ІПО може бути статичною і динамічною.

Статична оцінка характеризує СЛМ без урахування особли­востей процесу її функціонування. Прикладом такої оцінки може бути оцінка ЗВІі ОУ, розташування їх у певних зо­нах; оцінка надійності оператора і системи в цілому, без ура­хування конкретних режимів роботи тощо. Але статична оцінка недостатня, оскільки не береться до уваги динаміка змін станів системи і оператора. Динамічна оцінка це врахо­вує, і тому вона є головною для визначення всіх характери­стик функціонування СЛМ, оцінки алгоритмів роботи опе­ратора і організації контролю за станом системи і людини.

До того ж сама оцінка за результатами може бути і якіс­ною, і кількісною, і комбінованою.

Важливим методологічним завданням є визначення на­прямків ІПО,зумовлених різнопорядковістю властивостей СЛМ. Виділяють, зокрема, такі:

ü оцінка вихідних показників якості СЛМ;

ü оцінка і діагностика станів оператора;

ü оцінка технічних засобів діяльності оператора;

ü оцінка економічної ефективності від запровадження інже­нерно–психологічних розробок.

Для кожного з цих напрямків ІПО повинна бути багато­рівневою. Так, оцінка показників якості СЛМ (наприклад надійність) на першому рівні передбачає узагальнення. По­тім виявляються різні режими роботи СЛМ і відповідні по­казники надійності. На більш високому рівні враховуються різні стани СЛМ і оператора.

При оцінці станів оператора порівнюються і аналізують­ся вихідні показники діяльності СЛМ і оператора з психофізіологічною «вартістю» їх досягнення. При цьому на різ­них етапах проектування СЛМ застосовують і різні експе­риментальні методи: від аналізу аналогів і прототипів до досліджень діяльності оператора в реальних умовах.

При розгляді технічних засобів діяльності оператора на першому рівні проводиться статична оцінка системи: ха­рактеристик ЗВІ і ОУ, їхнього розташування, розмірів ро­бочою місця оператора і його елементів. На другому рівні ці характеристики пов'язують із режимами роботи СЛМ. На третьому рівні враховують різні стани СЛМ, пов'язані з обмеженням у часі, інформаційним навантаженням, тем­пом і ритмом подавання інформації, факторами вироб­ничого середовища і функціональними станами людини-оператора.

Для забезпечення багаторівневості за річними напрямка­ми ІПО розроблена типова програма, яка складається з чо­тирьох розділів.

1. Визначення основного призначення і структурної схеми СЛМ; типових завдань оператора і режимів роботи систе­ми; характеристик інформаційних потоків, що циркулюють у системі; типів і призначення робочих місць, функціональ­них обов'язків оператора на кожному з них; особливостей впливу факторів довколишнього середовища; форми зв'язку між операторами. Крім цього, створюються групи експертів і дослідників, розробляються програми та проводиться ін­структаж з ІПО.

2. Обстеження і оцінка СЛМ без обслуговуючого персо­налу. Проводиться ІПО засобів відображення інформації, органів управління, їх розташування, елементів робочого місця, засобів комунікації, впливу факторів виробничого середовища тощо.

3. Обстеження і оцінка СЛМ у процесі діяльності опера­торів. Для кожного з режимів роботи системи розробляють­ся професіограми діяльності операторів. У подальшому на основі їх аналізу визначаються:

дані про діяльність аналізаторів, центральної нервової си­стеми, опорно-рухового апарату;

ступінь вольової і емоційної напруженості, важкості пра­ці, інформаційного навантаження;

особливості групової діяльності, умов і засобів взаємодії операторів;

характер і місце можливих помилок;

часові характеристики діяльності операторів.

4. Узагальнення й аналіз отриманих результатів. Аналі­зуються професіограми з точки зору вимог, які висуваються системою до людини, з'ясовується необхідність профвідбору. Розробляються методики навчання і відбору операторів та інженерно-психологічні рекомендації щодо модернізації і проектування аналогічних систем. Визначаються вихідні показники якості функціонування СЛМ.

Наведена програма повинна розглядатися як узагальнювальна схема обстеження і оцінки СЛМ. Залежно від типу і призначення конкретної системи, етапу її «життєвого цик­лу», а також від вихідних даних про СЛМ вона може уточ­нюватися, змінюючи цим самим процедуру, послідовність і методику ІПО, але залишаючи основні принципи та ідеї системного підходу.

Одним із напрямків ІПО є оцінка економічної ефектив­ності від упровадження інженерно-психологічних розробок (ІПР). Економічна оцінка має такі цілі:

обґрунтувати доцільність упровадження ІПР;

визначити вплив результатів упровадження ІПР на загальну ефективність СЛМ;

оцінити діяльність проектувальників СЛМ;

обґрунтувати матеріальне заохочення від упровадження ІПР.

Економічний ефект досягається за рахунок реалізації загальних інженерно-психологічних вимог і рекомендацій до СЛМ. У таблиці 24 показано характер зв'язку між загальними інженерно-психологічними вимогами і джерела­ми економічної ефективності. Якщо характер зв'язку дуже важливий, то він позначається — ДВ, важливий — В, а неважливий — НВ. Економічна оцінка базується на грошовому вимірі витрат, які характеризують капітальні вкла­дення (К) і експлуатаційні витрати (С).

Зважаючи на те, що ці показники різнопорядкові, застосовують показник приведених витрат:

де Е_n — нормативний коефіцієнт економічної ефективності.

Основними показниками економічної ефективності від упровадження ІПР вважаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності ви­трат па ІПР.

Для визначення річного економічного ефекту викорис­товують різницю між базовим варіантом СЛМ і варіантом, що розглядається:

Для визначення економічної ефективності ІПР необхід­но співвіднести отриманий ефект із суттєвими витратами. Це можна зробити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності, який вираховується за формулою:

і терміну окупності витрат на ІПР:

Критеріями економічної ефективності СЛМ вважають­ся: Е_ІПР >E_н, де E_н = 0,15/рік — нормативне значення і

Додаткові капітальні витрати (ΔК) — це короткотривалі одноразові витрати, які залежать від особливостей СЛМ і конкретних ІПР. Зменшення поточних, експлуатаційних витрат (ΔС)можна досягти за рахунок реалізації інженер­но-психологічних вимог, наведених у таблиці 24. Методи підрахування докладніше розглянуті у спеціальній літера­турі [134].

На сьогодні розроблено широкий перелік сучасних інженерно-психологічних вимог і рекомендацій, а також ме­тодик їх реалізації. Однак ефективність їх упровадження ще не досить висока, оскільки це пов'язано з додатковими витратами, та й методики обрахування економічного ефек­ту недосконалі. Це потребує пошуку нових шляхів підви­щення ефективності розробки і здійснення інженерно-психологічних заходів. Одним із таких шляхів є застосування комп'ютерної техніки для вирішення найбільш трудоміст­ких задач, особливо на етапі інженерно-психологічного проектування.

Іншим шляхом підвищення ефективності ІПР є стандар­тизація інженерно-психологічних вимог і методик їхнього впровадження. Застосування стандартних методик приво­дить до зменшення витрат на проектування СЛМ, сприяє підвищенню їхньої надійності і якості, а також появі додат­кових джерел економії, серед яких є:

скорочення термінів, трудомісткості й вартості виконан­ня проектних робіт;

зменшення витрат матеріалів;

скорочення часу на погодження і затвердження документації.

У нашій державі накопичений певний досвід розробки і впровадження інженерно-психологічних вимог і рекомен­дацій. Розглянемо один із прикладів.

У проектно-конструкторському бюро тракторного заво­ду здійснювалось інженерно-психологічне проектування ка­біни трактора. Аналіз недоліків створених моделей трактора дав змогу розробити інженерно-психологічне забезпечення проектування нової кабіни, що сприяло покращенню умов праці і, відповідно, підвищенню її продуктивності. ІПП було передбачене нове компонування ЗВІ і ОУ, оптимізована робоча поза тракториста, забезпечені кращі умови діяль­ності завдяки зниженню рівня шуму і вібрації, встановленню кондиціонера. Витрати на ІПП становили 25 000 грн., з них у перший рік було витрачено 12 000 грн, у другий — 5000 грн., а у третій — 8000 грн. Серійний випуск трак­торів нової конструкції почався на четвертий рік і стано­вив N =200 одиниць на рік.

Для випуску нового трактора необхідно було придбати кондиціонер та вдосконалити інші вузли, що збільшило його собівартість з 12 000 грн до 15 000 грн. Кондиціонер коштує 5000 грн. Покращення умов праці підвищило її продуктивність на 15% за тієї самої якості виконання ро­боти. Крім того, ці заходи продовжили термін експлуатації трактора з п’яти до шести років та знизили втрати від тим­часової непрацездатності у середньому на чотири доби за рік на один трактор (збитки за один день на одну людину становлять 15 грн).

Таблиця 24

Дата добавления: 2015-05-22