Інженерна психологія розвива­ється в системі наук

Інженерна психологія розвива­ється в системі наук в тісному зв'язку з іншими науками, зокрема вбирає та використовує їхні досягнен­ня, ставить перед ними нові проблеми, стимулюючи їхній розвиток.

Перш за все розвиток інженерної психології пов'язаний із розвитком психологічної науки в цілому, оскільки основ­ний об'єкт вивчення психології — людина, а в інженерній психології — людина-оператор, тобто людина, котра здій­снює трудову діяльність у взаємодії з машиною, предметом праці та зовнішнім середовищем за допомогою дистанцій­ного управління.

Досліджуючи процеси функціонування СЛМ, інженерна психологія опирається на методологічну базу — принципи, теоретичні концепції, схеми, які розроблені в загальній пси­хології. Вона використовує знання про закономірності пере­бігу психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення), у відповідності з якими людина-оператор приймає інформа­цію, її запам'ятовує та переробляє. Велике значення мають дані психофізіології, що розкривають фізіологічне забезпе­чення психічних процесів, індивідуальні особливості їхньо­го вияву та допомагають з'ясувати психофізіологічну «ціну» досягнення певної мети. Дуже тісними є зв'язки інженерної психології з психологією праці — в напрямку вивчення ме­ханізмів регуляції трудової діяльності, раціональної органі­зації праці, професіонального відбору та навчання опера­торів. Інженерна психологія дотична і до проблем соціальної психології. Сучасні СЛМ, як правило, обслуговує значна кількість людей, і тому виникають питання щодо формуван­ня виробничих груп, екіпажів, налагодження комунікацій­них зв'язків, соціально-психологічного клімату тощо. Втім, усі соціально-психологічні проблеми у даному випадку ви­рішуються тільки у специфічному ракурсі – взаємодії людей у СЛМ.

Розширення та збагачення сфери досліджень інженер­ної психології, а також установлення численних міждисциплінарних зв'язків зумовлені постійно зростаючою склад­ністю СЛМ та суттєвим впливом зовнішніх факторів сере­довища.

Навколо інженерної психології почав утворюватися нау­ково-практичний комплекс — ергономіка, метою якої є роз­гляд системи «людина — техніка — середовище» (СЛТС) з акцентуванням передусім фізіолого-гігієнічного аспекту до­сліджень і рекомендацій.

Складність сучасних систем зумовлює підвищення ролі соціальних та організаційних факторів на виробництві. Функ­ціонування таких соціотехнічних систем значною мірою за­лежить від ефективності управління ними. В цьому плані інженерна психологія співпрацює з психологією управління, яка вивчає структуру управлінської діяльності при застосу­ванні різних автоматизованих систем.

Інженерна психологія також взаємодіє з такими дисцип­лінами, як кібернетика, системотехніка, загальна теорія си­стем, теорія зв'язку та ін.

Кібернетика є наукою про загальні закономірності про­цесів управління різними системами – живими організма­ми, технікою, суспільством. Отже, врахування досліджень у цій галузі допомагає інженерній психології вивчати сучасні СЛМ з єдиних позицій, інтегруючи такі різні складові сис­теми, як людина і машина. При цьому, зрозуміло, врахову­ються як специфіка діяльності людини-оператора, котра підпорядкована біологічним та психологічним законам, так і специфіка роботи машини, що зумовлена фізичними та хімічними законами.

Неабияке значення має використання досягнень мате­матики, застосування математичних методів, особливо на стадіях проектування СЛМ.

Зміцнюються взаємозв'язки між інженерною психоло­гією та економікою. Впровадження у виробництво інженер­но-психологічних розробок і рекомендацій потребує визна­чення їхньої економічної ефективності, доцільності залучен­ня додаткових коштів.

Дата добавления: 2015-05-22