Тарас Шевченко

ФІЛОСОФІЇ

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ

Теми рефератів

Контрольні запитання

1. Які джерела та особливості філософського знання?.

2. В чому полягає сутність картини світу?

3. Як співвідносяться філософія і наука?

4. Яка структура та основні функції філософії?

5. Які основні структурні елементи світогляду?

6. Які основні історичні типи світогляду?

7. Яке місце посідає філософія в системі культури?

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і політика.

4. Суспільне та індивідуальне буття.

5. Буття людини у світі природи.

6. Людське буття та його основні параметри.

7. Філософія і світогляд.

8. Історичні типи світогляду (характеристика основних типів).

9. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

Рекомендована література

1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. — М., 1976. — Т.1. — С.63-94.

2. Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие — Львов. — 1986. — 197 с.

3. Зеленов Л.А. Система философии, — Ниж.Новгород, 1991. — 128 с,

4. Ильенков З.В. Философия й культура. — М., 1991. — С.18—20.

5. Кукушкина Е., Логунова Л. Мировоззрение, познание, практика. — М., 1989. - 299 с.

6. Любутин К.Н. Человек в философском измерении. — Свердловск.

1991. - 132с.

7. Мир философии: Книга для нтения: В 2 т. Ч. 1: Исходньїе фило-софские проблеми, понятия й.принципи. — М., 1991. — 672 с.

8. Ортега-и-Гассет X. Что такое философия. — М., 1991. — С.51—191.

9. Світогляд і духовна культура. |ж>Кц 1993. — 176 с.

10. Философия й политика в современном мире. —- М., 1989. — 205 с.

11. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник. — К., 1995. — 576 с.

12. Философский знциклопедический словарь. — 2-е изд. — М., 1989. - 815с.

13. Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. — 2-е вид. — К, 1986. - 800 с.

14. Шинкарук В.І. Філософія і нові історичні реалії // Філос. і соціол. думка. — 1991. — № 1.

2 тема ФЫЛОСОФІЯ ІНДІЇ І КИТАЮ

Тема 2

№

...Учітесь, читайте,

чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Ця тема за змістом є історико-філософською. А вивчення історії філософії допомагає розвиткові здатності до теоретичного мислення, наукового аналізу, бачення і розв'язання нагальних проблем.

Історія філософії дає величезну кількість картин світобудови, ство­рених як окремими філософами, так і певними філософськими школа­ми. Вона не тільки збагачує світогляд людини, а й оберігає від типових помилок, на які здатна світоглядна думка.

Перші кроки історико-філософського пошуку привели до висновку, що філософія як світоглядне явище з'являється в процесі такого поділу людської діяльності, коли виникає необхідність інтелектуального осво­єння дійсності на найзагальнішому рівні її бачення. Хронологічно цей процес відбувається у різних країнах неодночасно. Свідченням цього є пам'ятки філософської культури, які підтверджують, що філософія започаткувала себе в стародавніх Єгипті, Китаї, Індії, Вавілоні, а трохи пізніше в країнах Європи, насамперед Греції і Римі.

Започатковується філософія з постановки питання про єдність ре­чей, цілісність світу. І для того, щоб це питання зв'явилось у людській свідомості, необхідні були тисячоліття практичного перетворення одних речей в інші, практично-мисляче виділення із кола цих речей таких, що використовувались як засіб перетворення всіх інших.

Перші уявлення про єдине походження і єдину першооснову всіх речей були пов'язані з використанням води в зрошувальному земле­робстві. Виникли вони в Єгипті в III—II тисячоліттях до н.е. Вико­ристовуючи воду для зрошування полів і переконуючись на практиці, що без води«нічото не виникає, а, навпаки, все вимирає, гине і роз-юіадаєтьея^щвдяни дійшли висновку, що всі речі виникають із води. Вода для: єгиптян була основою вирощування врожаю, універсальним знаряддя!^/ добування засобів існування. Тому не дивно, що саме її поклали єгиптяни в основу всіх речей.

Це ж спостерігається і в стародавній Вавілонії. Використовуючи воду Тігра і Євфрата для зрошування полів, вавілоняни, як і єгиптяни, сформували уявлення, що всі речі походять із води, що вода лежить в основі всього сущого.

Діяльність людей на той час досягла такого розвитку, що вони підня­лися до усвідомлення єдності всіх речей, до розуміння того, що все живе, все, що рухається, що виникає і зникає, має єдину основу. Але, з іншого боку, людство ще не досягло усвідомлення, що вода є лише одним із проявів природної різноманітності, що єдність речей не зво­диться до води як безпосередності, а, навпаки, що вода — сутність усіх інших речей.

На такому ж приблизно рівні суспільної практики виникли і перші наївно-стихійні уявлення у стародавніх Індії, Китаї, Греції, Римі.

Дата добавления: 2015-05-22