Тема 1. Предмет філософії 1 страница

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

Заняття 2

План

1. Виникнення філософії.

2. Антична філософія: її особливості та ідейні здобутки.

3. Особливості середньовічної філософії.

4. Філософська думка доби Відродження.

Основні поняття і категорії: раціоналізм, субстанція, дуалізм, деїзм, атеїзм, агностицизм, механістичний матеріалізм, діалектика, метафізика, антропологічний матеріалізм, відчуження, свобода, гуманізм, матеріалістична діалектика, матеріалістичне розуміння історії, натурфілософія, категоричний імператив, абсолютна ідея.

1. Головні риси та особливості філософії ХУ11 століття.

2. Філософські ідеї та вчення епохи Просвітництва.

3. Німецька класична філософія як втілення класичного типу філософування.

4. Філософія марксизму як втілення соціальної раціональності.

Контрольні питання

1. Чому історія філософії вивчається в курсі сучасної філософії?

2. Де, коли, як і чому виникла філософія?

3. Особливості Давньосхідної філософії та її ідейні здобутки.

4. Охарактеризуйте проблематику основних етапів розвитку античної філософії.

5. В чому своєрідність античної філософії і яким були її фундаментальні проблеми?

6. Охарактеризуйте специфіку східного і західного типів філософування.

7. В чому історичне значення філософії Сократа?

8. Розкрийте зміст основних ідей середньовічної схоластики.

9. В чому суть і роль розуміння відношення віри і розуму у вченні Фоми Аквінського?

10. В чому полягає новизна основних ідей і тенденцій гуманізму Ренесансу?

11. В чому відмінність філософії Нового часу від попередніх етапів її розвитку?

12. Охарактеризуйте особливості проблематики філософії доби Просвітництва.

13. Які основні особливості німецької класичної філософії?

14. В чому полягає специфіка і роль марксистської філософії?

Індивідуальні завдання

1. Уважно проаналізуйте судження одного з авторитетів у галузі порівняльного аналізу східних та західних цивілізацій Рене Генона (Див. Петрушенко В.Л. Філософія.-К.-Л., - 2003 р.-С.). Які особливості західних на східних цивілізацій виділяє Р. Генон?

2. Охарактеризуйте специфіку східного і західного типів філософування, опрацювавши статті А.Теклюк “ Проблема синтезу західної та східної парадигми пізнання” (Філософська думка, 2000. № 2) та Хамидова А. “Философия Востока и философия Запада” (Вопросы философии, 1999. № 2).

3. Ознайомтеся з роботою В. Соловйова “Історична доля філософії” (Вопросы философии.1988, № 8). Виявіть його думку, щодо спільних та відмінних рис, властивих східній та західній філософії.

4. Опираючись на аналіз літератури, підготуйте повідомлення про канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки розвитку філософії Стародавнього Китаю.

5. Підготуйте повідомлення на тему: “Суть вчення Платона про буття”, використавши при цьому фрагменти його діалогу “Банкет” (Читанка з історії філософії. Кн.1. С. 131-141).

6. Звернувшись до уривку з праці Аристотеля (див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.87-97), розкрийте зміст його категоріальної системи.

7. «Два шляхи існують і можуть існувати для відшукання та відкриття істини. Один відразу починається від відчуттів та часткового до найзагальніших аксіом та, йдучи від непохитної їх істинності, обговорює середні аксіоми. Цим шляхом користуються і нині. Інший же шлях – виводить аксіоми з відчуттів і часткового, піднімаючись безперервно і поступово. Поки нарешті не приходить до найзагальніших аксіом. Це шлях істинний. Але ще не випробуваний» (Ф. Бекон).

Порівняйте описи двох шляхів пізнання. Простежте, які етапи у використанні кожного методу виділяє автор, і з’ясуйте різницю між цими шляхами пізнання. Чим, на Вашу думку, можна виправдати протиставлення цих шляхів? Який з наведених шляхів пізнання виражає суть емпіризму, а який – раціоналізму? Використайте свої знання з природничих наук, а також досвід лабораторних робіт, щоб навести приклади кожного з шляхів пізнання.

8. Охарактеризуйте суть методу Р.Декарта, прореферувавши уривок з його праці (див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.59-73).

9. «Оскільки відчуття нас інколи обманюють, я прийняв за необхідне припустити, що немає жодної речі, яка б була такою, якою нам уявляється…Приймаючи до уваги, що кожне уявлення, яке ми маємо у стані бадьорості, може з’явитись нам і увісні, при тому, що це є дійсність, я вирішив уявити собі, що все, що будь-коли спадало мені на думку, не більш істинне, ніж примари моїх снів. Але відразу ж я звернув увагу на те, що в цей самий час, коли я схилявся до думки про ілюзорність всього на світі, було необхідно, щоб я сам, міркуючи таким чином, дійсно існував. І зазначаючи, що істина «Мислю, отже існую» настільки тверда і безсумнівна, що навіть найбільш навіжені припущення скептиків не можуть її похитнути, я прийшов до висновку, що можу без побоювань прийняти ї за перший принцип шуканої мною філософії» (Р.Декарт).

Уважно прочитайте наведене міркування. Як можна витлумачити або пояснити своїми словами висловлювання «Мислю, отже існую»? Як ця теза вплинула на подальший розвиток філософії?

10. «Монада …є…проста субстанція, що входить до складу складних; проста – значить така, що не має частин. Із необхідністю повинні існувати прості субстанції, оскільки існують прості субстанції, тому що існують складні, бо складна субстанція є…зібрання або агрегат простих (монад). Кожна монада необхідно повинна відрізнятися від іншої, бо ніколи не буває у природі двох істот…у котрих не можна було би знайти відмінності…Всяке створене буття – а, отже, і створена монада, - підлягає зміні і…такі зміни у монаді є безперервними. Нічого іншого не можна знайти у простій субстанції…, крім сприймань та їх змін. І тільки в них…є всі внутрішні дії простих субстанцій» (Г.В.Лейбніц).

Чи відповідає поняття «монада» у Г.Лейбніца поняттю «атом» у Демокріта? У наведеному тексті монада тлумачиться як матеріальне утворення чи як елемент духовного світу? Порівняйте вихідні онтологічні ідеї Б.Спінози та Г.Лейбніца: в чому вони співпадають, чим докорінно відрізняються? Якою мірою ці ідеї можна використати в наш час для пояснення дійсності?

11. Розкрийте основні риси та принципи раціонального мислення, які формулює Г.В. Лейбніц (Мир философии. Ч.1. С. 327-329, 504-505, 622-628 та Ч.2. С. 180-182).

12. Розкрийте принципи філософії І.Канта, прореферувавши уривок з його роботи “Критика чистого розуму” (див. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.311-320)

13. Виділіть основні проблеми філософського вчення Л.Фоєрбаха, звернувшись до його праць (див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.250-260).

14. Звернувшись до праці К.Маркса “До критики політичної економії” (Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.414-418), охарактеризуйте сутність матеріалістичного розуміння історії.

15. Прореферувавши розділи праці М. Бердяєва (Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. Р.5,7), підготуйте повідомлення про сильні та слабкі сторони марксизму.

Література: базова [2,4-8,10]

допоміжна [2,13,19,20,32,33,38,44,68,74-76,78]

Заняття 3. Плюралізм течій філософії ХХ століття: сцієнтизм і антисцієнтизм

Основні поняття і категорії: сцієнтизм, антисцієнтизм, позитивізм, неопозитивізм, структуралізм, ірраціоналізм, психоаналіз, екзистенціалізм, персоналізм, прагматизм, неотомізм, філософська антропологія, парадигма, філософія життя, тейярдизм, герменевтика.

1. Становлення нової світоглядної парадигми в філософії ХХ століття.

2. Проблема наукового знання і мови в філософії ХХ ст.: неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, герменевтика, прагматизм.

3. Нова постановка проблеми “людина-світ” у філософії другої половини Х1Х - ХХ ст.: філософія життя, психоаналіз, персоналізм, екзистенціалізм, філософська антропологія.

4. Особливості релігійної філософії ХХ ст.

Контрольні питання

1. Які особливості філософської парадигми, що формується в

посткласичній філософії?

2. Охарактеризуйте основні напрями філософії ХХ ст.

3. Охарактеризуйте основні ідеї позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму.

4. В чому сутність і значення психоаналітичної філософії?

5. Назвіть представників і охарактеризуйте основні ідеї екзистенціалізму.

6. Якими є основні течії та особливості релігійної філософії ХХ ст.?

7. Що таке філософія постмодернізму?

8. Розкрийте специфіку етапів еволюції позитивізму.

Індивідуальні завдання

1. Охарактеризуйте специфічні риси некласичного типу філософування, ознайомившись із статтею В. Мільдон (Ни Афины ни Иерусалим. Еще раз об екзистенциальной философии // Вопросы философии.2002, № 3).

2. На основі опрацювання статті М.С. Козлової (Вітгенштейн: новый образ философии //Вопросы философии. 2001, № 7) розкрийте суттєві зміни в філософському мисленні ХХ ст.

3. Виділіть основні риси позитивізму, звернувшись до позиції Л.Вітгенштейна (див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.403-413).

4. Розкрийте сутність герменевтики, звернувшись до уривку з праці Г.Гадамера (див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.377-390).

5. Прореферувавши уривки з робіт філософів (Див.: Читанка з історії філософії.Кн.6.Зарубіжна філософія. -К., 1996. С. 12-22, 31-44, 50-71, 100-114, 114-130, 131-144, 146-154, 159-165. 167-178, 179-194, 196-213, 219-227, 228-238), розкрийте зміст основних ідей тих філософських напрямів, які вони представляють.

6. Окресліть підходи до тлумачення людини М.Бердяєва, Ж.-П.Сартра, Е.Фрома, М.Ґайдеггера, М.Шелера, звернувшись до їх творів (Див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.206-216, 261-279; Мир философии. Ч.2. С.48-86).

Література базова: [2,4-8,10] допоміжна: [4,25,55,60,65,71-73,79,83]

Заняття 4. Філософська думка України

Основні поняття і категорії: ісихазм, патристика, любомудріє, натурфілософія, споріднена праця, „три світи”, „дві натури”, філософія серця, пантеїзм, історіософія, філософія української національної ідеї.

1. Зародження, основні етапи та особливості розвитку філософської думки України.

2. Специфіка філософських поглядів в докласичну добу.

3. Особливості філософської культури в творчості філософів класичної доби.

4. Філософія України в ХХ століття.

Контрольні питання

1. Які витоки і основні риси світогляду Київської Русі?

2. Охарактеризуйте основні філософські ідеї Києво-Могилянської академії.

3. В чому полягає особливість філософських поглядів Г.Сковороди?

4. Що таке „філософія серця» і хто розвивав ці ідеї?

5. Які основні філософські погляди розвивались на Україні в Х1Х столітті?

6. Охарактеризуйте філософські погляди Д.Чижевського.

7. Розкрийте особливості філософської думки в Україні ХХ ст.

Індивідуальні завдання

1. Спробуйте описати світогляд Володимира Мономаха та визначити у ньому місце людини в ставленні до Бога, прочитавши «Лист Володимира Мономаха до Олега Святославовича». (Людина і довкілля. Антологія. Кн.2. С. 27-28).

2. Охарактеризуйте, як тлумачить Іларіон Київський природу людини до і після навернення до християнства, звернувшись до уривку з його роботи «Про закон і благодать». (Історія філософії України. Хрестоматія. С.8-22).

3. Опрацювавши уривок з праці С.Оріховського «Напучення польському королеві», спробуйте визначити основні погляди філософа на:

- державу;

- форми політичного управління;

- значення закону (природне право);

- якими повинні бути особисті якості правителя.

(Див.: Історія філософії України. Хрестоматія.С.109-118).

4. Уважно прочитавши уривок з «Зеркальця богослові» К. Транквіліона-Ставровецього визначте основну суть вчення про першооснови. Хто з західно-європейських філософів уже висловлював подібні думки? В чому виявляються елементи ренесансного гуманізму у творчості автора? Відповідь аргументуйте. (Див.: Історія філософії України. Хрестоматія.С.88-100).

5. Звернувшись до уривку з праці Ф.Прокоповича «Натурфілософія, або Фізика» обґрунтуйте, в чому, на думку автора, природа збігається з мистецтвом і в чому полягає їх відмінність. (див.: Людина і довкілля. Антологія. Кн.2. С. 119-123).

6. Визначте основні причини походження філософії, опрацювавши уривок з «Курсу лекцій з філософії» Г.Щербицького. (Див.: Історія філософії України. Хрестоматія.С.230-233).

7. Опрацювавши уривок з твору Г.Сковороди «Начальная дверь ко хрістіанскому добронравію» дайте аргументовану відповідь на питання:

- чи існують світові природи (натури) окремо одна від одної, чи може тілесна натура адекватно, правильно і точно виразити сутність духовної?

- на які риси і особливості людини акцентує увагу філософ?

- які найважливіші умови досягнення людиною її життєвого щастя? У чому саме полягає це щастя? (Див.: Людина і довкілля. Антологія. С.145-153).

8. Обґрунтуйте, в чому проявляється антропоцентризм Т.Г.Шевченка, опрацювавши працю Д.Чижевського «До світогляду Шевченка». (Див.: Історія філософії України. Хрестоматія.С.328-334).

9. Звернувшись до уривку з праці П.Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого» (Див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.491-501), розкрийте в чому полягає кордо центризм філософа, яким чином він витлумачує природу людського серця? До думок якого українського філософа приєднується у даних міркуваннях П.Юркевич?

10. Ознайомившись з уривком праці В.Лесевича «Філософія історії на науковому ґрунті», визначте чим на думку філософа є позитивна філософія та якими є її «осново начала». (Див.: Історія філософії України. Хрестоматія. С. 359-363).

11. Уважно опрацювавши уривки з праць Г.Челпанова «Мозок і душа» та «Проблема сприймання простору в зв'язку із ученням про апріорність та вродженість», визначте: яку філософську дисципліну він висував в якості найпершої та провідної. З думками якого представника німецької класичної філософії співпадали його міркування? Відповідь аргументуйте. (Див.: Історія філософії України. Хрестоматія.С.364-371).

12. Звернувшись до праці О.Потебні «Думка і мова» (Див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.391-402), охарактеризуйте його вклад у філософію мови.

13. Опрацювавши уривок з праці І.Франка «Поза межами можливого», визначте, які чинники І.Франко вважає найпершими чинниками суспільного прогресу та який орієнтир для індивідуальної діяльності висуває автор. Чи є він актуальним для покращення сучасної ситуації в Україні? Обґрунтуйте власну точку зору. Див.:Історія філософії України.Хрестоматія.С.405-407).

14. Уважно вчитайтесь в уривок Д.Донцова «Націоналізм» і визначте прихильником яких філософів був Д.Донцов. Якою мірою можна вважати його міркування виправданими? Оцініть їх історичну та сучасну значущість. (Див.: Історія філософії України.Хрестоматія.С.435-446).

15. Звернувшись до уривку з праці Д.Чижевського «Філософія і національність», дайте аргументовану відповідь на питання:

- що таке національна особливість і яке її значення;

- в якому відношенні перебувають явища загальнолюдського і національно – культурного. Як Ви розумієте твердження про те, що національна однобічність має вічне, загальне значення? (див.: Людина і довкілля. Антологія.С.330-333).

16. Ознайомившись з уривком праці В.Вернадського «Декілька слів про ноосферу» проаналізуйте, чи виправдались передбачення та твердження філософа? Чи функціонує в наш час особлива складова біосфери – ноосфера? Що приніс сучасному людству науково – технічний прогрес? (Див.: Людина і довкілля. Антологія.с.426-428).

Література: б азова: [1,8,10]

допоміжна: [2,12,16,21-23,39,62,67,77,80]

Тема 3. Філософське розуміння світу.

Заняття 1. Філософське вчення про буття

Основні поняття і категорії: світ, буття, матерія, субстанція, свідомість, універсум, рух, спокій, розвиток, прогрес, простір, час, дуалізм, монізм, плюралізм, детермінізм, діалектика, метафізика, догматизм, суперечність, картина світу, синергетика.

1. Фундаментальність проблеми буття у філософії.

2. Проблема буття в історії філософії та її категоріальні визначення.

3. Проблема єдності та багатоманітності світу. Поняття субстанції та матерії.

4. Просторово-часові характеристики світу: наукові та філософські підходи.

Заняття 2. Ідея розвитку та її філософське осягнення

1. Розвиток, як фундаментальна риса буття. Осягнення ідеї розвитку в історії філософії, як діалектична концепція розвитку. Історичні форми діалектики.

3. Синергетика як сучасна концепція розвитку.

Контрольні питання

1. В чому полягає філософський зміст проблеми буття?

2. Яка відмінність в осмисленні проблеми буття в східній і західній філософії?

3. Особливості підходів до проблеми буття в класичній та некласичній філософії.

4. Як співвідносяться категорії “ буття”,” матерія “і “субстанція”?

5. Що таке простір та час? Як змінилось їх тлумачення в ХХ ст.?

6. Як співвідносяться поняття “рух” та “розвиток”?

7. Що таке “діалектика”, які існують форми діалектики?

8. В чому особливість синергетичного підходу до розуміння світу?

9. Що таке картина світу, які існують картини світу?

Індивідуальні завдання

1. Обґрунтуйте, в чому полягає відмінність між поняттям “буття” та поняттям “все існуюче”. Аргументуйте, чому філософське розуміння дійсності не може задовольнитися поняттям “все існуюче”.

2. Проаналізуйте уривки з робіт М.Хайдеггера та Р.М. Цанера (Див. “Практикум з філософії. Навчальний посібник. Львів, 2003.с. 150). Виділіть аспекти, що характеризують фундаментальність та людиновимірність проблеми буття.

3. Підготуйте доповідь на тему: ”Особливості некласичного розуміння буття” на основі опрацювання статті Кагана М.С. (Метаморфозы бытия и небытия. К постановке вопроса //Вопросы философии, 2001, № 6). Розкрийте позиції автора щодо місця онтології в системі філософського знання.

4. Опрацювавши фрагменти роботи Аристотеля “Метафізика” (Див. Мир философии.Ч.1. с. 184-190 та 282-283), розкрийте розуміння ним буття та його основ. Яке значення має вчення Аристотеля для розробки проблематики філософського розуміння світу?

5. Проаналізувавши фрагменти роботи Соловйова В.С. (Див.:Мир философии. Ч.1. С.. 217-219), обґрунтуйте його вклад в розуміння поняття “матерія”.

6. Здійсніть порівняльний аналіз вирішення проблеми буття в історії філософії: античній, середньовічній та новоєвропейській.

7. Розкрийте тлумачення буття та часу М.Бердяєвим, звернувшись до уривків з його робіт (Мир философии.Ч.1. С. 225-238; та На переломе: философские дискуссии 20-х годов. С. 402-410)

8. Охарактеризуйте сучасні підходи до розуміння світу, використавши праці І.Пригожина (див.:“Філософія нестабільності” // Вопросы философии. 1991, № 6 та Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.344-353).

9.Що таке життєвий світ? Яке місце це поняття займає в осмисленні взаємозв'язку людини і світу? (Див. Э. Гуссерль Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. //Вопросы философии, 1992, № 7, С. 141-146; Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності – Рівне, 2002, С. 45-47)

Література: базова: [2 -7, 10] допоміжна [26,30,34,41,42,43,51,54,60]

Тема 4. Проблема свідомості в філософії

Основні поняття і категорії: дух, душа, свідомість, спілкування, мова, ідеальне, інформація, цілепокладання, творчість, свідоме, несвідоме, надсвідоме, самосвідомість, психіка, предметність, цілісність, діяльність, знання, ментальність, духовність, тип духовності, національна самосвідомість.

1. Дух, душа, духовність та їх осмислення в філософії

2. Історико-філософські тлумачення свідомості. Концепції походження свідомості.

3. Суттєві ознаки та структура свідомості. Свідомість і мова

4. Самосвідомість: сутність, рівні та форми.

Контрольні питання

1. Як співвідносяться поняття “дух”, “душа”, “духовність”?

1. Що таке свідомість та які її суттєві характеристики?

2. Охарактеризуйте структуру і функції свідомості.

3. В чому виражається ідеальність свідомості?

4. Що таке самосвідомість і яка її структура та роль у взаємодії людини і світу?

5. В чому полягає філософський смисл вчення про несвідоме?

Індивідуальні завдання

1. Розкрийте розуміння духу і духовності у філософії Гегеля (Див.:Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.480-490).

2. Охарактеризуйте особливості підходу до проблеми духовності в роботі Е. Гуссерля “Криза європейського людства і філософія” (Див.:Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія.- К, 1996.С. 63-94).

3. Яке співвідношення існує між свідомістю і душевним життям на думку С.Франка (Див.:Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.502-513. Висловте свою позицію.

4. Охарактеризуйте позицію М.Мамардашвілі, прореферувавши його статтю “Свідомість як філософська проблема” (Див.: Вопросы философии, 1990, № 10).

5. Прореферуйте статтю П.Кравченко “Бівалентність світоглядної природи духовності та свідомості” (Філософська думка, 2000 р., № 3, с. 143-155), визначте її основні положення і аргументуйте своє ставлення до них.

6. Охарактеризуйте основні концепції походження свідомості (Див. В.Л. Петрушенко Філософія. –К, 2002, с. 291-296).

7. Обгрунтуйте, чи можна поставити знак тотожності між процесами походження свідомості та процесами походження людини? Як що можна, то в чому сенс існування відмінних назв цих процесів? Якщо не можна, то в чому полягає відмінність між ними?

8. Розкрийте структуру свідомості, звернувшись до праці З.Фройда “Я та Воно”(Див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.293-302).

9. Ознайомившись з роботою К.Юнга “Архетипи колективного несвідомого. Вибрані праці з психології” (Читанка з історії філософії: у 6-ти кн. Кн.6) покажіть взаємозв'язок свідомого і несвідомого в структурі особистості і зв'язок останнього з поняттям “ментальність”.

10. Прореферуйте статтю В.Зінченка і виділіть основні проблеми для обговорення (“Размышление о душе и ее воспитание”// Вопросы философии, 2002,№ 2.).

11. Охарактеризуйте природу ідеального. (Див.: Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.303-309).

Література:базова: [2 -7,10] допоміжна: [5,29 -31, 37,40,45, 56,60,83]

Тема 5. Пізнання як філософська проблема

Основні поняття і категорії: види пізнання, досвід, знання, суб'єкт, об'єкт, предмет, гносеологія, агностицизм, чуттєве пізнання, раціональне пізнання, скептицизм, релятивізм, догматизм, істина, заблудження, практика, наука, епістемологія, методологія, метод, парадигма, практика, наукова теорія, наукова картина світу.

Заняття 1. Пізнання як процес освоєння людиною світу

1. Осмислення проблеми пізнання у філософії.

2. Види пізнання, рівні і форми пізнання.

3. Пізнання і теорія істини.

Заняття 2. Наукове пізнання та його специфіка

План

1. Особливості наукового пізнання.

2. Форми та методи наукового пізнання.

3. Поняття науки. Історичні типи науки.

4. Наука в сучасному світі.

Контрольні питання

1. Що є предметом дослідження гносеології та які гносеологічні позиції Ви знаєте?

2. Охарактеризуйте види пізнання, рівні та форми.

3. Охарактеризуйте форми раціонально-логічного рівня пізнання.

4. Назвіть основні принципи пізнання.

5. Розкрийте основні концепції істини.

6. В чому полягає специфіка наукового пізнання?

7. В чому полягає специфіка та відмінність емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання?

8. Яка роль гіпотези в науковому пізнанні?

9. Які функції виконує практика в процесі пізнання?

10. Охарактеризуйте основні ознаки науки.

11. Окресліть етапи розвитку науки.

12. Що являє собою наука як соціокультурний феномен?

Індивідуальні завдання

1. Визначте основні філософські проблеми пізнання, прореферувавши статтю Л.А. Мікешиної “Філософія пізнання: діалог і синтез підходів” (Вопросы философии, 2001, № 4).

2. Спробуйте пояснити, які переваги для осмислення пізнання дає трактування його як взаємодії суб'єкта та об'єкта, а в чому виявляються недоліки такого трактування?

3. Як співвідносяться між собою “пізнання” і “знання”?

4. Проаналізуйте уривок з твору Г.Гадамера “Істина і метод” (Мир философии.Ч.1. с. 570-580) та розкрийте основні аспекти висловленого ним розуміння поняття “досвід”.

5. Звернувшись до позиції В.Соловйова (Мир философии. Ч.1. С.554-561) порівняйте поданий ним зміст понять із їх сучасним розумінням.

6. Звернувшись до позицій Р.Декарта і Г.Лейбніца, В.Соловйова (Мир философии. Ч.1. С.498-499, 504-505, 556-557), розкрийте сутність раціоналізму.

7. Охарактеризуйте позицію М.Бердяєва стосовно суті пізнання (Мир философии. Ч.1. С.549-554). Визначте своє ставлення до неї.

8. Чи можна розглядати істину як процес? Які характеристики пізнання і знання підтверджують це? Аргументуйте відповідь.

9. Ф.Аквинський писав: “Істина – це ніщо інше, як узгодженість між розумом, що судить і тою реальністю, що стверджується”. Спробуйте оцінити це одне з найдавніших розумінь істини, зокрема – пояснити, що таке відповідність уявлень та речей, як їх можна встановити? Чи може взагалі бути відповідність між розумовими конструкціями та дійсними речами?

10. Прореферувавши уривок з праці П.Копніна “Гносеологічні та логічні основи науки” (Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). К., 2009.- С.334-343) охарактеризуйте підходи до характеристики істини та її критеріїв.

11. Охарактеризуйте співвідношення понять “гносеологія” та “епістемологія” та сучасні тенденції розвитку епістемології (В. И. Порус Эпистемология: некоторые тенденции развития // Вопросы философии. 1997, № 2).

12. Яким є зв’язок парадигми філософського мислення із методологією (Див.: В.Л. Петрушенко Філософія: Курс лекцій.-К., 2006.-С. 370-373).

13. Охарактеризуйте роль наукової парадигми у розвитку наукового знання, звернувшись до позиції Т. Куна (Див.:Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.454-364).

14. Ознайомившись з роботою Т.Куна «Структура наукових революцій (Див.:Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.354-364), охарактеризуйте його концепцію сутності науки.

15. Розкрийте основні типи раціональності і покажіть їх обумовленість розвитком європейської культури (В.С. Степин Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии 1989, 3 10; О.П. Наконечна Естетичне як тип духовності. – Рівне, 2002.С. 42-43)

16. Чи є наукова раціональність синонімом методології науки? Аргументуйте відповідь.

17. Охарактеризуйте методологічні принципи, що розробляє П.Фейєрабенд (Див.:Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.365-376)), та покажіть їх взаємозв’язок і відмінність від раціоналістичної методології.

18. Прореферувавши матеріали круглого столу (Псевдонаучное знание в современной культуре // Вопросы философии, 2001,

№ 6), означте коло проблем, що є актуальними для сучасного етапу розвитку науки.

19. Визначте роль синергетики М.Дмитрієва (Моделі розвитку науки у світлі синергетики // Філософська думка, 2002, № 3.

20. Як характеризує соціокультурну роль науки П.Фейєрабенд (Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення).С.365-377).

Реферування: Мир философии. Ч.1. С.480-483, 486-493, 498-499, 583-586, 615-620, 639-641.

Література: б азова: [2,4-7,10] допоміжна: [10,15,18,24,30,52,53,57-61,81,82]

Тема 6. Людина як проблема філософії

Основні поняття і категорії: людина, буття, існування, антропосоціогенез, індивід, індивідуальність, особа, особистість, соціалізація, свобода, вибір, необхідність, відповідальність, творчість, відчуження, життя, сутнісні сили людини, смерть, безсмертя, сенс життя, людство, екзистенція.

1. Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.

2. Проблемність людського буття.

3. Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.

4. Проблема достотності людського буття. Сутність відчуження, форми його вияву та шляхи подолання.

Дата добавления: 2015-05-22