С Е М Е С Т Р. Викладач: доцент Невоєнна Олена Анатоліївна

К У Р С

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ТА ПРАКТИКУМ З ПСИХОЛОГІЇ

Викладач: доцент Невоєнна Олена Анатоліївна.

Передумови вивчення: загальна психологія. Психологія пізнавальних процесів.

Мета курсу: вивчення основних характеристик уваги, пам’яті, мислення та методів дослідження вищеозначених процесів.

Завдання: ознайомленням студентів із психологічними методами дослідження та характеристиками уваги, пам’яті, мислення, інтелекту, опанування цими методами під час проведення лабораторних занять, при виконанні самостійної роботи студента.

Після вивчення дисципліни «Експериментальна психологія та практикум з психології» студенти повинні:

знати:

- основні етапи, ознаки та вимоги до наукового експериментального дослідження;

- механізми розвитку пізнавальної сфери особистості з обґрунтуванням цих механізмів знаннями про відповідні методи їх дослідження;

- основні терміни та поняття експериментальної психології пізнавальних процесів на рівні відтворювання, призначення та їх використання у професійній діяльності;

- проблеми експериментальної психології та шляхи їх вирішення класичними та сучасними методами дослідження;

- шляхи розвитку пізнавальної сфери особистості;

вміти:

- методично вірно ставити та проводити експеримент;

- вільно орієнтуватися в методах дослідження основних характеристик пізнавальної сфери та інтелекту;

- уміло аналізувати та узагальнювати результати експерименту та спостереження.

Опис дисципліни: Основні ознаки наукового експериментального дослідження. Вимоги до експериментальних методів. Поняття й основні категорії уваги. Види неуважності. Шляхи розвитку уваги. Основні категорії мнемічних процесів. Переробка інформації в пам’яті. Феномени пам’яті. Засоби управління пам’яттю. Стадії становлення мислення. Стадії розумового процесу. Основи тестування інтелекту та мислення. Тести інтелекту.

Форма організації контролю: письмовий залік.

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

Викладач: доцент Гімаєва Юлія Азгатівна.

Передумови вивчення: вступ до психології, загальна психологія, експериментальна психологія.

Мета курсу: підготовка фахівців у галузі психології віку і вікового розвитку.

Завдання:

- ознайомлення з історією та сучасними концепціями вікової психології;

- розкриття основних понять вікової психології;

- ознайомлення з основними вітчизняними та зарубіжними підходами до розуміння чинників, закономірностей та критеріїв періодизації психічного розвитку в онтогенезі,

- характеристика структури віку та вікових особливостей психічного розвитку, притаманних дитячим та перехідним віковим періодам життя людини.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати:

- основні поняття, принципи, методи та закони вікової психології;

- особливості розвитку психіки людини у немовлячому, ранньому, дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та юнацькому віці;

- сучасні концепції вікової психології: культурно-історичну Л.С.Виготського, вікової періодизації Д.Б.Ельконіна, епістемологічну Ж.Піаже, епігенетичну Е.Еріксона;

вміти:

- вільно орієнтуватися у науковій літературі з вікової психології та розуміти її зміст;

- застосовувати знання вікової психології для аналізу конкретних проблем вікового розвитку конкретної людини;

- проводити загальноосвітню роботу з батьками, вчителями, вихователями, роз’яснюючи їм основні положення вікової психології;

- застосовувати знання вікової психології у навчально-виховній роботі та спілкуванні з дітьми різного віку та студентами.

Опис дисципліни: предмет, завдання, методи вікової психології. Основні зарубіжні напрямки вікової психології. Розвиток вітчизняної вікової психології. Співвідношення процесів навчання, виховання й розвитку. Проблема періодизації психічного розвитку. Основні теорії. Характеристики періодів психічного розвитку людини: немовляцтво, раннє дитинство, дошкільне дитинство, молодший шкільний вік, підлітковий вік, юність.

Форма організації контролю: письмовий іспит.

ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ: ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ПРОЦЕСИ

Викладач:професор Крейдун Надія Петрівна.

Передумови вивчення: вступ до психології, психологія особистості.

Мета курсу: визначення дитермінант активності особистості та особливотей емоційно-вольових аспектів у структурі особистості.

Завдання:

1. Аналіз емоційних аспектів у структурі особистості та життєдіяльності людини.
2. Теоретико-методологічний аналіз категорії “емоція” в історичному аспекті. Аналіз сучасних теоретичних та експериментальних досліджень емоційних процесів та станів.
3. Аналіз категорії “воля” в психології.
4. Розуміння сучасних прикладних аспектів емоційно-вольової регуляції поведінки особистості.
5. Аналіз детермінант активності особистості.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати:

- класичні та сучасні теорії емоційно-вольової регуляції поведінки, класичні та сучасні підходи до аналізу проблеми детермінант активності особистості;

- основні дефініції категорій “емоції”, “переживання”, “почуття”, “воля”, “потреба”, “мотив”, “мотивація”, “мета”, “цілепокладання”, “рефлексія”, “активність”, “діяльність”;

- основні підходи до вивчення проблеми волі у психології; різницю у категоріях “мотив” та “мотивація”;

- підходи до формування вольових якостей особистості; основні експериментальні підходи до вивчення емоцій, волі, детермінант активності особистості;

- різницю між поняттями “емоція-почуття-емоційність”;

- різницю між довільними, імпульсивними та вольовими діями;

вміти:

- теоретично обґрунтувати і подати власне визначення категорій “емоція”, “воля”, “мотивація”, “емоційність”, “емоційний стан”;

- теоретично обґрунтувати і скласти власну програму експериментального дослідження емоцій та вольових процесів особистості;

- надавати консультативну допомогу у корекції порушень емоційно-вольової регуляції поведінки.

Опис дисципліни: Загальна характеристика емоційних явищ. Класифікація емоцій. Функції емоцій. Співвідношення понять “відображення”, “переживання”, “емоції”. Прикладні аспекти психології емоцій. Основні напрямки експериментального дослідження емоцій. Онтогенетичний розвиток емоційної сфери особистості. Емоційність як особистісна властивість. Детермінанти активності особистості. Воля як вища психічна функція. Проблема волі у психології. Специфіка та феноменологія вольових дій. Прикладні аспекти психології волі. Вольові якості особистості.

Форма організації контролю: семінари, модульний контроль, проміжні контрольні роботи, іспит.

ФІЛОСОФІЯ

Викладач: старший викладач Шильман Михайло Євгенович.

Передумови вивчення: всесвітня історія,загальне релігієзнавство, базові культурологічні знання.

Мета курсу: дати уявлення про специфіку філософії як форми вільного мислення.

Завдання: ознайомити студентів з історією філософської думки, основними філософськими поняттями, концептами, системами і персоналіями; проілюструвати фундаментальність філософських питань і невичерпність тем, що панують у спеціальних філософських дисциплінах; акцентувати значимість філософського надбання для сучасної культури.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен:

знати:

- предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат;

- основний зміст усіх розділів, напрямки і основні стани розвитку історії східноєвропейської філософії;

- сучасні тенденції розвитку філософської думки;

вміти:

- використовувати основні філософські терміни;

- опанувати філософську літературу;

- ставити філософського рівня питання, висвітлювати їх в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та науково-студентських конференціях;

- формувати самостійний стиль мислення і власну світоглядну позицію;

- толерантно ставитись до сучасного різноманіття поглядів на людину і світ.

Опис дисципліни: розглядаються основні поняття та концепти західноєвропейської філософії. Аналізуються погляди найбільш вагомих філософських вчень, шкіл та напрямків. Акцентуються та розкриваються традиційні та сучасні філософські теми. Демонструються способи, методи та підходи до розв’язання фундаментальних питань, щодо буття людини, функціонування соціуму та перипетій історії.

Форма організації контролю: контрольні модульні завдання, письмовий іспит.

ПСИХОФІІЗІОЛОГІЯ

Викладач: доцент Луценко Олена Львівна.

Передумови вивчення: загальна психологія, фізіологія ВНД, еволюція нервової системи, експериментальна психологія.

Мета курсу: розуміння закономірностей функціонування психофізіологічної реальності, яка є базою усіх психологічних процесів, властивостей та станів.

Завдання: 1) ознайомлення з методами психофізіологічних досліджень як засобами об’єктивного вивчання психіки; 2) розуміння фізіологічного забезпечення психічних явищ на системному, анатомічному, клітинному і молекулярному рівнях; 3) оволодіння прикладними знаннями з психофізіології, зокрема принципам детекції брехні та психокорекції і реабілітації за допомогою біологічного зворотного зв’язку; 4) підготовка студентів до кращого розуміння інших психологічних дисциплін, у яких застосовуються психофізіологічні поняття та терміни, зокрема, до вивчання загальної психології, психофізики, експериментальної психології, нейропсихології, патопсихології, психології праці, психології спорту тощо.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- специфіку психофізіології як міждисциплінарної галузі, методи психофізіологічних досліджень, анатомічну, фізіологічну і функціональну організацію вищих психічних функцій, станів, мотивації і емоцій, свідомості та підсвідомого;

вміти:

- працювати з реабілітаційним психофізіологічним комплексом для тренінгів з біологічним зворотним зв’язком, розробляти плани психофізіологічних досліджень, нові сценарії тренінгів з біологічним зворотним зв’язком, інтерпретувати психологічну інформацію на базі відомих психофізіологічних закономірностей та механізмів.

Опис дисципліни: Предмет психофізіології. Методи психофізіологічних досліджень. Біологічний зворотний зв'язок. Психофізіологія мотивації та емоцій.

Психофізіологія уваги. Інформаційні психофізіологічні системи:

- психофізіологія сенсорики і перцепції;

- психофізіологія пам’яті;

- психофізіологія свідомості;

- психофізіологія підсвідомого;

- психофізіологія мислення і мови.

Форма організації контролю: залік.

Дата добавления: 2015-05-22