Тема 10. Пізня антична філософія

Останній, третій період історії античної філософії, пов’язаний з епохою еллінізму і Римської імперії. Він починається з кінця ІV ст. до н.е. і закінчується у V-VІ ст. н.е. Філософія цього періоду існує у вигляді декількох основних напрямів, мало пов’язаних один з одним. Це епікуреїзм (засновник Епікур), скептицизм (Піррон), стоїцизм (Зенон). У процесі написання контрольної роботи, зверніть вагу на особливості кожного з цих вчень.

За Епікуром, у Всесвіті існують тільки тіла, які складаються із неподільних часток-атомів. Ці атоми розрізняються за величиною та формою. Вони перебувають у постійному русі, можуть рухатись криволінійно і спонтанно. Епікур визнавав існування богів, яких не потрібно боятись, але слід їм поклонятися і не чекати від них допомоги. Філософ вважав, що насолода як відсутність страждань – єдине благо для людини. Щоб уникнути страждань, людина повинна уникати тривог, небезпеки, участі у суспільних та державних справах. Багато уваги епікурейці приділяють боротьбі із забобонами та з релігією, яка вселяє в людину страх перед смертю.

Школа стоїків була логічним продовженням вчення софістів, але мала свої особливості. Подальший розлад суспільних відносин, загроза розпаду Римської імперії поставили перед філософами завдання створення більш жорстких норм морально-етичного виховання громадян у суспільстві. Потрібно було розробити основи раціональної етики, побудованої на принципах дотримання розумних потреб. Замість колективних форм відповідальності людей має місце індивідуалізація людини, посилення її відповідальності за свої дії. Проповідується фаталізм, віра в людську долю, трагічне стає героїчним. І мудрець, і невіглас підкоряються необхідності, але «мудрого необхідність веде, дурного ж – волочить».

Скептики ніщо не вважали ні прекрасним, ні потворним, ні справедливим і були впевнені, що істинно ніщо не існує, а людські вчинки керуються лише законом і звичаєм. Піррон оголошує неможливим будь-яке істинне знання про речі навколишнього світу. Скептицизм особливо поширюється в переломні періоди розвитку суспільства, коли старі суспільні ідеали занепадають, а нові ще не склалися. В пізніші часи скептицизм перейшов в нову форму – агностицизм, який висував тезу про принципову неможливість пізнання та обмеженість людського розуму в пізнавальній діяльності.

Література:

· основна: 1; 2; 7; 11-17; 19; 21;

· додаткова: 2; 17; 44.

Додаткове питання: написати есе «Роль філософії у переломні періоди історії».

Дата добавления: 2015-05-22