Філософія Київської Русі

Тема 21. Джерела української філософської культури.

Тема 20. Екзистенціалізм як філософія індивідуального людського буття

Екзистенціалізм або філософія індивідуального людського існування засновано у ХІХ столітті С. К’єркегором. У ХХ столітті формується три напрямки екзистенціалізму: релігійний (Г. Марсель, К. Ясперс), атеїстичний (Ж.-П. Сартр, А. Камю) та позитивний.

Сутністю філософії екзистенціалізму є те, що вона на перший план висуває ідею абсолютної унікальності людського буття, яка виявляється у поступовому переході внутрішнього душевного світу людини у зовнішній, соціальний світ. Основним теоретичним принципом філософії екзистенціалізму є творення глибинного знання про природу людини на основі усвідомлення нею власної недосконалості, плинності життя та невідворотності смерті.

Екзистенціалізм зосереджується на проблемі можливих ситуацій, абсурдності людського існування, прийняття рішення та вибору, на проблемі усвідомлення провини та відповідальності, ставлення людини до смерті, а найголовніше – до свободи та соціальних обмежень.

Література:

· основна: 1; 2; 7; 11-17; 20;

· додаткова: 2; 22; 47; 55; 62.

Додаткове питання: напишіть есе «Проблема вибору у житті людини».

Розкриваючи тему, необхідно визначити історичні причини, в результаті яких виникла держава Київська Русь, було прийняте християнство, а Київ перетворився на центр економічного, політичного і духовного життя Русі. З цього часу значно прискорюється розвиток освіти, мистецтва, літератури і книжкової культури у цілому.

Джерелом світоглядних ідей Київської Русі є ораторські та повчальні твори Іларіона з Києва, Кирила Туровського, Климентія Смолятича, Володимира Мономаха, Феодосія Печерського, Данила Заточника. Філософські ідеї епохи відбиті у найвидатнішій пам’ятці літератури Київської Русі – «Слові о полку Ігоревім».

Розглядаючи особливості вітчизняної філософії, треба зазначити, що провідним мотивом у культурі Київської Русі був культ книжкового знання як передумови мудрості. Її зразком вважалася Біблія, контекстові якої надавалося потрійне значення: буквальне (плотське), моральне (душевне) і містичне (духовне). Останнє символізувало найвищий рівень знання. Світ у цілому, явища природи і людське життя сприймалися як книги, що підлягали тлумаченню, з метою виявлення під зовнішнім, фактичним символічного, потаємного, позачасового, духовного, божественного.

Особливу увагу необхідно приділити моральній проблематиці та життєво-практичним настановам мислителів Київської Русі.

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: напишіть есе «Любомудріє як спосіб життя києворуських мислителів»

Тема 22. Філософія українського Відродження (XV-XVI ст.)

Гуманістичні ідеї почали поширюватись в Україні у другій половині XV та у XVI століттях. До ранніх українських гуманістів належать Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський та ін.

Розкриваючи тему роботи, зосередьтесь на уявленнях Ю. Дрогобича про світ, історію, людину, про силу знання та людського розуму. Філософ вважав, що людина здатна пізнати світ, і ця здатність зумовлена наявністю в природі непохитних законів. Історія, на думку мислителя, не є результатом наперед визначеного Божого промислу, а постає людською драмою в дії.

Отже, філософія українських гуманістів мала яскраво виражені риси антропоцентризму. Так, С. Оріховський вважав, що кожна людина має самодостатню цінність, і від неї самої залежить, чи стане вона гідною високого призначення, чи уподібниться тварині. Замислюючись над сенсом людського життя, філософ зазначав, що до безсмертя шлях треба торувати за допомогою побожності, розважливості й чесності. А однією з основних чеснот людини він вважав самопізнання, яке допомагає досягнути внутрішнього, духовного оновлення, морального вдосконалення.

Визначте значення творчості українських мислителів-гуманістів в історії та культурі нашої країни.

Література:

· основна: 1; 3-9; 13-16;

· додаткова: 2.

Додаткове питання: написати есе «Як я розумію принцип гуманізму та можливості його практичного втілення».

Тема 23. Проблема світу і людини у філософії професорів

Дата добавления: 2015-05-22