Екологічні проблеми розвитку металургійного виробництва у світі, сучасні зрушення у його розміщенні

Сучасні зрушення у структурі машинобудівного комплексу світу. Продукція комплексу у світовій торгівлі, регіональні відмінності.

Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великої Британії, Франції, Німеччини. Вони мають усі галузі машинобудівного виробництва й безпосередньо формують світовий ринок. Ця група країн є основними постачальниками виробів високої складності. Найбільша чисельність номенклатури машинобудівної продукції виготовляється у США, Німеччині та Японії. Решта країн не в змозі повністю забезпечити себе цією продукцією й тому залежить від поставок зовнішнього ринку.

Країни, що розвиваються, перебувають на різних стадіях економічного росту. Деякі за випуском продукції машинобудування на душу населення близькі до розвинутих,але тут слід враховувати структуру виробництва. Машинобудування у них розвивається коштом дешевої праці. Південній Кореї, Сінгапуру, та ін. властива орієнтація на розвинуті країни як ринок збуту, велика роль іноземного капіталу в галузі, дешева робоча сила. У Бразилії, Індії, Мексиці, Аргентині завдяки розвитку інших галузей, що працюють на світовий ринок, створені можливості для зростання машинобудування, яке великою мірою контролюється іноземним капіталом. У найменш розвинутих країнах машинобудування представлене здебільшого ремонтними та збиральними підприємствами

Одним із найбільших забруднювачів біосфери в багатьох країнах світу є металургійний комплекс. Металургійні комбінати з повним циклом — це фактично міста, які охоплюють десятки кілометрів. Копальні й підприємства чор­ної металургії охоплюють величезні площі земельних угідь, використовують мільярди кубометрів кисню.

На підприємства чорної металургії припадає близько 15 % всіх промислових викидів в атмосферу пилу, 8—10% — викидів діоксиду сірки, 10—15 % — загального обсягу споживання води. До цього слід додати величезну кількість твердих відходів (шлаків, шламів тощо).

Нині найважливішим напрямом науково-технологічного прогресу є створення і впровадження маловідходних технологій, які дозволяють не лише зменшити забруднення довкілля, а й підвищити ефективність металургійного виробництва. Так, флотаційні відходи збагачення вугілля можуть бути використані для виробництва силікатної цегли. Основним споживачем доменних шлаків є цементна промисловість. Крім того, вони служать сировиною для виробництва бетону, в будівництві автошляхів, для залізничного насипу тощо. Також для покращення екологічного стану металургійних зон необхідно оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств та підвищити рівень соціального захисту населення, що проживає в металургійних районах.

В останні роки спостерігаються наступні зміни у розміщенні виробництв металургійного комплексу:

- Протягом 1996-2006 років посилилась орієнтація на сировину, причому на великі родовища

- Через стрімкий розвиток науково-технічних інновацій перевага віддається великим за покладами, але бідним за вмістом заліза родовищам, наприклад Курська магнітна аномалія в Росії або родовища у США, Канаді, Австралії.

- Технічні зрушення, пов’язані з використанням низьковідсоткових руд, скорочення витрат вугілля на коксування й зменшення використання коксу в доменному виробництві зумовили економічну доцільність розташування чорної металургії поблизу рудних баз, а особливо — у проміжках між базами руди, коксівного вугілля та районами збуту металів

- У низці країн накреслилась тенденція розташовувати металургію в примор’ї, куди надходить імпортна залізна руда. Через це у міжнародному розміщенні продуктивних сил з"явився такий феномен, як припортова металургія.

- Протягом останніх років у низці країн, що розвиваються, націоналізується гірничорудна промисловість і створюється власна переробна база, що дає значний поштовх розвитку металургійного комплексу в цих країнах.

- Через збільшення попиту на мідь виробництво цього металу поширилось в Чилі, Китаї та Польщі та у країнах,які ведуть перед у споживанні міді

- Попит на срібло у світі постійно зростає, хоч видобуток останні три роки знизився (за рахунок Мексики, Перу, Росії та Казахстану). Надалі очікується розширення виробництва за рахунок видобутку срібла у Австралії, Індонезії, США та Китаї.

Дата добавления: 2015-05-22