Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження

У межах військово-професійного відбору провадиться комплекс заходів, спрямованих на встановлення відповідності соціальних, психічних, психофізіологічних якостей призовників (кандидатів до вступу у ВВНЗ) вимогам військово-професійної діяльності. Він дає можливість ймовірно оцінити спроможність людини опанувати певну військову спеціальність, можливість досягнення в ній певного рівня розвитку й успішного виконання професійних функцій у типових ситуаціях. Такий відбір може провадитися й військовослужбовцями у військах з метою їх оптимального розподілу за військовим фахом і посадою.

Він включає такі компоненти: медичний, фізіологічний, педагогічний і психологічний. Докладніше схарактеризуємо останній, сутністю якого є діагностика і прогнозування здібностей особистості.

Психологічний відбір (ПВ) являє собою комплекс заходів, спрямованих на діагностування і прогнозування індивідуально-психічних якостей особистості з метою раціонального розподілу молодих воїнів (призовників) за спеціальностями, посадами і підрозділами, оптимального комплектування ВВНЗ курсантами. Адже такий відбір забезпечує відповідність особистісних, психічних та інших якостей військових спеціалістів вимогам їхньої військово-професійної діяльності.

ПВ є основною частиною військово-професійного відбору, що складається з таких етапів:

— здійснення діагностичних вимірів і первинне опрацювання отриманих діагностичних даних:

—формулювання прогнозу щодо здібностей конкретного кандидата до певного виду військово-професійної діяльності та оцінки до ймовірного рівня його придатності;

—верифікації прогнозів на основі даних про фактичну ефективність військово-професійної діяльності осіб, які були відібрані.

На його основі щодо конкретного призовника чи кандидата для вступу у ВВНЗ робляться такі оцінки:

—рівня розвитку пізнавальних та інших психічних процесів
особистості;

—адаптаційного потенціалу особистості та її нервово-психічної стійкості;

—рівня розвитку спеціальних, професійно важливих якостей
особистості;

—провідних мотивів і мотивацій професійної діяльності;

—військово-професійної спрямованості.

ПВ включає соціально-психологічне вивчення та психофізіологічне обстеження особистості призовника або кандидата для вступу ВВНЗ.

Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особистості, суспільної і трудової активності, військово-професій­ної спрямованості, з'ясування мотивів і мотивації вибору конкретної спеціальності, особливостей життєвого досвіду й умов виховання та розвитку, специфіки спілкування і поведінки в колективі. Для цього застосовуються такі методи, як аналіз документів, опитування, індивідуальна співбесіда. Такий аналіз передбачає вияв:

—захоплень, схильностей та інтересів, які пов'язані з військовою службою;

—мотивів і мотивації вибору конкретної військової спеціальності;

—якостей засвоєння програми початкової військової підготовки;

—уявлень про життя та діяльність в армійському середовищі, про ті вимоги, які висуваються перед військовослужбовцем військовою службою;

—адекватності співвідношення цих вимог із власними можливостями під час служби в частині.

Психофізіологічне обстеження дає змогу оцінити пізнавальні психічні процеси (пам'ять, сприймання, мислення, увагу) та ін., швидкість І координацію рухів (особливості психомоторними), емоційно-вольові якості Й рівень нервово-психічної стійкості. Це обстеження, як правило, здійснюють психофізіологи з метою:

—відбору та розподілу призовників для підготовки до служби
у Збройних силах та інших військових формуваннях
України;

—оцінки загального розвитку кандидатів для вступу у ВВНЗ
під час попереднього дослідження;

—оцінки загального рівня підготовки сержантів та просування їх на вищі посади;

— виявлення осіб з ознаками НПН.

У психофізіологічному обстеженні застосовуються методи універсального набору психодіагностичних тестів (вивчення особистісного потенціалу військовослужбовців: інтелектуального; емоційно-вольового; мотиваційного; психофізіологічного; психічного) та спеціальних методик, призначених для визначення необхідних фахівцеві професійно важливих якостей для певного виду військово-професійної діяльності. Наприклад, психофізіологічні вимоги до льотчика або офіцера суходільних військ суттєво відрізняються.

Для цього слід проводити професіографічний аналіз діяльності військових спеціалістів, який полягає у виявленні панівних психічних і фізіологічних характеристик діяльності цих спеціалістів. Ці характеристики необхідні для складання фізіопсихограм конкретної військово-професійної діяльності. їх основний зміст полягає у визначенні тих фізіологічних і психічних властивостей військовослужбовця, які безпосередньо впливають на ефективність його діяльності.

З'ясування психічних і фізіологічних характеристик діяльності щодо конкретної військової спеціальності складається з трьох стадій.

Перша стадія полягає у створенні вимог до психічних та фізіологічних якостей на підґрунті фізіограми професійної діяльності (тут насамперед рекомендується з'ясувати такі характеристики виявів психіки військовослужбовця: концентрація, переключення І обсяг уваги, розвиненість і обсяг видів пам'яті взагалі та оперативної пам'яті зокрема, швидкість переведення інформації з довгострокової пам'яті в оперативну, здатність до вироблення складних сенсомоторних навичок тощо).

На другій стадії відбувається кількісна характеристика тих психічних і психофізіологічних виявів спеціаліста, які були з'ясовані на першому етапі. Вони оцінюються за п'ятибальною системою, де п'ять балів отримує найзначиміша якість або функція, на які припадає головне навантаження у процесі військово-професійної діяльності. Після цього складається таблиця, де наводяться характеристики цих виявів, ідо їх розміщують за порядком зменшення показників.

На третій стадії визначаються якості, з якими пов'язаний загальний перелік всього циклу військово-професійної діяльності.

Аналіз структури військово-професійної діяльності передбачає виконання таких процедур:

— складання переліку завдань, факторів і умов цієї діяльності, які суттєво впливають на ефективність, наприклад, професійно-технічної системи (або якість діяльності) та стан людини в процесі виконання цих завдань;

— виявлення оптимального алгоритму розв'язання завдань на
технологічному рівні;

—виявлення оптимального алгоритму розв'язання завдань на
операційно-психологічному рівні;

—побудову таблиць реалізації алгоритмів у типових та найбільш критичних варіантах вирішення завдань з описом психологічної сутності дій людини;

—складання схем просторово-часової реалізації вищеназвана
них алгоритмів діяльності;

—визначення ступеня відповідності кожної дії та їх сукупності, інформаційного та моторного поля інженерно-психоло­гічним закономірностям і вимогам.

Складання і аналіз переліку завдань, факторів і умов діяльності конкретного спеціаліста відбувається таким чином. Наприклад, при виявленні алгоритмів розв'язання завдань на технологічному рівні виокремлюють значні операції у професійно-технічній системі за технологічними критеріями. На цьому рівні виокремлюють як самостійні елементи дій людини, хоча в деяких випадках технологічні операції можна цілком замінити її комплексними діями. Завдання аналізу полягає втому, щоб скласти перелік операцій і показати в процесі діяльності їх зв'язки між собою. Для формалізованого опису пропонується застосовувати графічні схеми переходів.

Аналіз структури діяльності на операційно-психофізіологічному рівні передбачає декомпенсацію процесу діяльності до окремих простих дій. Критерієм простої дії є наявність однієї (без проміжних) усвідомленої мети операції, що виконується людиною. Декомпенсацію професійної діяльності слід доводити до простих дій і оперативних одиниць Інформації.

Оперативною одиницею інформації є сигнал, який у цьому процесі перетворення інформації та енергії диференціюється людиною від інших сигналів за однією ознакою. В контексті аналізу діяльності просту дію можна визначити як дію, що призводить до формування однієї одиниці Інформації.

Операційно-психологічний аналіз здійснюється послідовним розподілом завдань і функцій професійно-технічної системи, від складних до простих дій і оперативних одиниць інформації. При цьому щоразу

визначають логічні, просторові йчасові зв'язки між відокремленими компонентами, тобто будують детальніший алгоритм діяльності фахівця. Але діяльність має виступати як складна, ієрархічно побудована багаторівнева структура, що динамічно розвивається з великими можливостями переходу від одного рівня до іншого.

Сутність алгоритмічного аналізу професійної діяльності полягає в:

— розкладенні робочого процесу на якісно елементарні складові;

—визначенні їх логічного зв'язку між собою;

—визначенні переліку заходів, які мають певний психофізіо­
логічний смисл.

Дата добавления: 2015-05-22