Питання 6.2. Формування батареї тестів при професійному відборі

Тестова батарея — це сукупність груп тестових завдань (субтес- тів), об'єднаних в одну психодіагностичну методику і спрямованих на вимірювання різних сторін складного психодіагностичного конструк­та. З цією метою можна використовувати такі тести:

Тести апаратурні — це такий тип методик, які вимагають застосування спеціального обладнання для здійснення досліджень або реєстрації отриманих дослідних даних. До їх переваг слід віднести достатньо високу точність і об'єктивність отриманих результатів, можливість автоматизації збору первинних «сирих» даних. Окрім того, нівелюється чинник впливу експериментатора на результат. Можна досягти найвищого ступеня стандартизації процедури дослідження, що позитивно впливає на надійність тесту.

До недоліків апаратурного способу належать:

—цінність апаратури та обладнання;

—обмеження можливостей якісного аналізу результатів роботи досліджуваного.

Тести бланкові — це психодіагностичні методики, які передбачають самостійну роботу досліджуваних. їм пропонують спеціальний бланк (брошура, обіжник тощо), в якому міститься інструкція та приклади розв'язання, робочі завдання і графи для відповідей. До них належать такі методики, як коректурна проба, незавершені речення, дослідження самооцінки та ін.

Тести вербальні — це такі психодіагностичні методики, в яких матеріал тестових завдань наданий у вербальній формі. Досліджувані здійснюють операції з поняттями, розумові дії у мовно-логічній формі. Найчастіше вони спрямовані на вимірювання здібностей до розуміння вербальних інструкцій, перевірку розвиненості певних навичок, з’ясування вмінь оперування граматичними мовними формами та ін.

Тести групові — це тип методик, призначених для одночасного дослідження малої соціальної групи. їх не слід плутати із методиками дослідження соціально-психологічних особливостей груп.

Одним із перших тестів масового дослідження стали армійські тести «Альфа» і «Бета», які були розроблені у США і спрямовані на оцінку проходження служби.

Кількість одночасного тестування осіб обмежується можливостями контролю і спостереження з боку дослідника. Максимально допустима кількість досліджуваних — 20—25 осіб.

Однією з основних вимог є те, що необхідно забезпечити самостійну роботу кожного із досліджуваних, виключаючи можливість впливу з боку інших. Також використовуються тести досягнень, інтелекту, креативності, критеріально орієнтовані, особистісні, оцінки гумору, практичні, результативності, швидкості, спеціальних здібностей.

Відомо, що військова діяльність взагалі і бойова зокрема надзвичайно сильно впливають на емоційний стан особистості воїна. У зв’язку з цим виникає необхідність виокремлення чинників, які мають суттєвий вплив на емоційний стан конкретного військового фахівця у процесі його військово-професійної діяльності.

Зазвичай виокремлюють дві основні групи чинників.

Перша група включає: всі фізичні та хімічні чинники середовища, що впливають на емоційний стан людини. З наявних причин на перше місце виходять:

— інтенсивність наявного чинника;

— природа наявного чинника;

— періодичність і тривалість дії чинника.

Як доводять матеріали багатьох експериментальних досліджень, зростання інтенсивності та збільшення тривалості дії чинника не призводять до змін емоційного стану людини лише за умов недосягнення певної граничної межі зміни самого стану. При досягненні цієї межі (суто індивідуальної для кожної особи) відповідно до зростання інтенсивності та тривалості дії емоціогенного чинника відбувається зміна емоційного стану.

Деякі особливості характеризують групу хімічних факторів. Специфіка їх впливу на нервову систему людини виявляється в різко виражених емоційних реакціях. Так, сильне емоційне збудження викликає надлишок кисню, яскраво виявляються емоційні зрушення при легкому отруєнні чадним газом.

Другу групу складають чинники, в яких головною емоціогенною ознакою є не їх фізична ефективність, а Інформаційні характеристики. Найпоширенішою тут є недостатність інформації, що особливо характерно для бойової діяльності. Тому відсутність або недостатність інформації є одним із основних стрес-факторів сучасних бойових дій. За будь-яких рівних умов чим більший дефіцит інформації, тим виразнішою стає зміна емоційного стану, наприклад командира.

Нижче пропонується Інженерно-психологічна класифікація зв'язку між емоційним станом фахівця і його професійною діяльністю, найхарактерніша для військової діяльності (табл. 16-5).

Після здійснення психологічного відбору робиться остаточний висновок щодо професійно-психологічної придатності кандидата. При цьому можуть бути висновки, подані у табл. 16-6. Вони виносяться на основі інтегрального балу, що виводиться в сукупності критеріїв (стенові показники, від 1 до 10), які діагностувалися у процесі ПВ.

Звідси випливає необхідність поділу всіх кандидатів на три групи:

1) безумовно придатні;

2) умовно придатні;

3) непридатні.

Табл. 16-5. Інженерно-психологічна класифікація зв'язку між емоційним станом військового фахівця і його професійною діяльністю

Дата добавления: 2015-05-22