Особливості розвитку та розміщення рекреаційного комплексу Столичного економічного району

Особливості розвитку та розміщення рекреаційного комплексу Волинського економічного району.

Як і кожен район України, Волинь теж має свої проблеми щодо розвитку в умовах переходу до ринкових відносин. І за останні роки облдержадміністрація робить усе можливе намагаючись стабілізувати і покращити рівень життя населення. Отже нині “оживають” старі й народжуються нові приватні форми та колективні підприємства. Зміцнюються позиції на ринку для тих, хто працював там останні роки. З'являються певні кошти та можливість їх заробити, починає зростати попит на товари широкого вжитку тощо. Відтак почала швидко відновлюватися харчова, меблева, взуттєва, легка промисловість, машинобудування, прибутково запрацював громадський транспорт. Банки, зрозумівши, що така політика влади є стабільною і довгостроковою, почали надавати кредити під інвестиційні проекти.

Облдержадміністрація активно реалізує обласну програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки та всіляко підтримує подальший розвиток виставкової діяльності в області. Вивчається питання створення в області регіонального агентства сприянням інвестиціям.

Промисловий комплекс району динамічно розвивається і найкращих результатів досягнуто на підприємствах обробної промисловості. Збільшився випуск товарів народного споживання. Але разом з тим далеко не скрізь приділялась належна увага питанням підвищення ефективності промислового виробництва.

Розглянувши економіко-географічне положення Волинського економічного району та дослідивши його роль в територіальному поділі праці, сучасний рівень розвитку та проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин можна прийти до висновку, що Волинський економічний район, хоч і є найменшим за площею та населенням регіоном нашої держави, має вигідне економіко-географічне та транспортне положення. Природні умови та ресурси району в цілому сприятливі для розвитку господарства, особливо сільського та лісового.

В територіальному поділі праці є представником харчової та легкої промисловості, а також машинобудування та металообробки. Доповненням є лісова та деревообробна промисловість.

Маючи проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин органи місцевої виконавчої влади в особі обласних державних адміністрацій зосереджують свої зусилля на розв'язанні проблем зовнішньоекономічної діяльності та створенні оптимальних умов для залучення іноземного капіталу.

До складу Столичного економічного району входять три області (Київська, Чернігівська, Житомирська) та місто Київ. Загальна площа району — 90,7 тис. км2, а кількість населення — близько 6,9 млн осіб. Це район давнього заселення і формування першої Української держави.

Центральне розміщення району зумовлює його рівновіддаленість від основних паливно-сировинних баз країни — Донбасу, Передкарпаття та Придніпров'я. Його перетинають важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення. Це, передусім, залізничні й автомобільні шляхи, а також річка Дніпро.

Вирішальним чинником соціально-економічного розвитку району є розташування на його території столиці — міста Києва, який є центром політичного, економічного й культурного життя країни. Усі ці риси і зміни ЕГП сприятливо позначаються на подальшому його розвитку.

Провідними галузями у Столичному економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості, агропромисловий, будівельний, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку палива та виробництві електроенергії на теплових (Трипільська) і гідро- (Київська) електростанціях. Власних паливно-енергетичних ресурсів у районі не вистачає, а тому їх завозять з інших регіонів.

Район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції машинобудування. Особливого розвитку набули транспортне машинобудування (літакобудування, суднобудування), верстато- і приладобудування, радіоелектронне та електротехнічне машинобудування. Найбільшими центрами галузі є Київ, обласні центри, а також Ьіла Церква, Бердичів, Умань та інші міста, де зосереджена значна кількість кваліфікованих трудових ресурсів.

Загальнодержавне значення мають науковий і культурно-освітній комплекси, які зосереджені у Києві та обласних центрах. Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення сьогодні — Дніпро з прилеглими територіями, окремі об'єкти Полісся, а туризму — міста Київ, Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.

Однією з проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економій ного розвитку між містом Києвом і віддаленими територіями. Там гостро стоять питання низької народжуваності, високої смертності, безробіття. Не вирішеною залишається проблема тридцяти кілометрової Чорнобильської зони.

Дата добавления: 2015-05-22