Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові структури

Основні завдання покращення стану екологічної безпеки України.

Еколого-економічна політика держави має базуватися на ряді основних принципів, серед яких домінуючими є: принцип прийняття запобіжних заходів, принцип “забруднювач платить”, принцип сталості, принцип розподілу відповідальності, так як кінцеві результати можуть бути досягнуті тільки шляхом погоджених дій усіх відповідальних груп суспільства. Перспективним напрямком повинна стати розробка такого підходу до розвитку економіки, в рамках якого біосфера розглядається не як один з ресурсів, а як фундамент життя. Розвитку такого підходу повинна сприяти розробка методів оцінки господарських місткостей локальних і виробничих екосистем, оцінка на цій основі допустимого рівня розвитку економіки і населення на території України.

В даний час ефективність еколого-економічної політики держави може формуватись на основі трьох складових:

- Мінімізації антропогенних перетворень;

- Поетапності ліквідації їх негативних наслідків;

- Вибіркового підходу до проведення природоохоронних заходів з метою підвищення їх ефективності.

Основними напрямками еколого-економічної політики держави з метою реалізації стратегічних завдань є:

- Структурна перебудова економіки держави та врахування вимог екологічної безпеки при її здійсненні;

- Сприяння формуванню якісної структури споживання, в основі якої лежать принципи раціональності й безвідходності;

- Реформування цінової політики, встановлення обмежувальних цін на енергоносії, перехід до загальної обов’язкової системи платного природокористування;

- Інституційні перетворення з метою формування нового правового і економічного механізму регулювання взаємодії державних органів різних рівнів і природокористувачів, включення екологічних вимог в процедуру оцінки соціально-економічної ефективності управлінських рішень;

- Реструктуризація екологічного законодавства у зв’язку із зміною умов життєдіяльності населення і структури виробництва;

- Формування ефективної системи екологічної освіти і виховання;

- Реалізація першочергових екологічних програм державного значення;

- Розвиток економічних методів регулювання природокористування і децентралізація управління охороною НПС, розширення повноважень місцевих органів управління;

Міжнародні зв’язки відіграють велику роль у розвитку економіки нашої країни, їхнє значення постійно зростає. Україна намагається будувати своє економічне співробітництво з іншими державами на основі рівноправ­ності і взаємної вигоди. Нині Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з більш як 120 країнами. Вартість експорту в 1996 р. стано­вила понад 14,4 млрд дол., а імпорту — понад 18,6 млрд дол. Найбільші обсяги продукції Україна експортує до Росії. За нею ідуть Німеччина, Китай, СІЛА, Великобританія, Білорусь, Швейцарія і Таїланд. Серед експортної продукції більше чорних металів та виробів з них (близько 33%), продукції хімічної (понад 15%) та харчової (по­над 10%) промисловості. Близько 10% обсягу експорту припадає на продукцію машинобудування.

Понад 56% імпорту країни припадає на мінеральне паливо, на­фту та природний газ. Продукція машинобудування в структурі імпорту становить понад 16%, хімічної промисловості — 10%.

Україна має великі можливості для розширення зовнішніх еко­номічних зв'язків, завоювання світового ринку виробами АПК, чор­ної металургії, хімічн'ої промисловості тощо. Але реалізувати їх мож­на, лише провівши ринкові реформи і підвищивши якість власної продукції до світових стандартів.

Структура зовнішньоекономічних зв’язків України характеризується розгалуженістю, але все-таки зовнішня торгівля залишається їхньою основною формою

Основні показники зовнішньої торгівлі: обсяг товарообігу, структура експорту та імпорту, сальдо зовнішньоторговельного балансу, географія торгівлі. Структура товарообігу обумовлена загальним економічним потенціалом країни; галузевою структурою економіки; рівнем життя населення; конкурентоздатністю товарної продукції; динамікою курсу національної валюти; умовами митного реґулювання; кон’юнктурою світового ринку на ті або інші товари.

Актуальними напрямками зовнішньоекономічної політики України є:

– зміцнення позицій на ринках Східної Європи;

– зміцнення співпраці з економічно розвинутими країнами Західної Європи, США, Канадою, Японією, Австралією, ПАР;

– розширення торговельної співпраці з країнами Середземномор’я, Близького та Середнього Сходу, Південної та Південно-Східної Азії;

Зовнішньоекономічні стосунки спливають з загальної економічної політики держави. Їхня ефективність залежить від успішного розвитку економіки України, зміни структури промисловості, впровадження нових технологій, обладнання, тобто того, що підвищує конкурентоспроможність товарів на світовому ринку.

Дата добавления: 2015-05-22