Правила торгівлі послугами

Захисні заходи

Технічні бар'єри в торгівлі

Угода визнає право кожного члена встановлювати обов'язкові технічні стандарти, у тому числі вимоги щодо упаковки та маркування товарів, метою яких є забезпечення якості продукції, вимог виробництва, захист життя та безпеки людей, тварин та рослин, захист навколишнього середовища і забезпечення вимог національної безпеки. Угода розділяє "технічні регламенти", що є обов'язковими вимогами, та "стандарти", що є добровільними вимогами. Угода вимагає від членів СОТ використовувати міжнародні стандарти як основу для розроблення національних стандартів, окрім випадків, коли міжнародні стандарти були б неефективними чи недостатніми для виконання обґрунтованих додаткових завдань через кліматичні, географічні або суттєві технологічні пробле­ми члена СОТ. У цьому випадку члени СОТ повинні на вимогу інших членів СОТ нада­вати пояснення підстав для тих технічних регламентів, що не відповідають міжнародним стандартам та повідомляти Секретаріат СОТ про введення такого регламенту. Угода визначає чіткі правила сертифікації імпортних товарів, що передбачає взаємне визнання членами СОТ процесів сертифікації та самих сертифікатів. Також Угода встановлює обов'язок кожного члена СОТ організувати та своїй території інформаційний центр, че­рез який будь-які заінтересовані сторони могли б отримувати інформацію про національ­ні стандарти та систему стандартизації.

Угода про захисні заходи дозволяє країнам СОТ тимчасово обмежувати обсяги імпорту окремих товарів, якщо в ході офіційного розслідування було встановлено, що цей імпорт завдає шкоди національному товаровиробнику. Угода визначає порядок запровадження захисних заходів на підставі статті XIX ГАТТ, а також встановлює тимчасові рамки застосування цих заходів. Угодою забороняється застосування захисних заходів, що не регулюються правилами ГАТТ і вимагається їх усунення протягом 4 років.

У Генеральній угоді про торгівлю послугами документально закріплені принципи більш вільного експорту й імпорту послуг незалежно від способу їх постачання. Угода ГАТС містить три блоки прав і зобов'язань. У першому дається визначення торгівлі та надання послуг, встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на транскордонний рух послуг, так і на їх постачання та споживання в межах національних територій країн-членів СОТ, формулюються принципи використання національного режиму, режиму найбільшого сприяння у сфері торгівлі послугами, описуються процедурні й інші положення. Зважаючи на специфіку торгівлі послугами, РНС і національний режим застосовуються у цій сфері із значними винятками (індивідуальними для кожної країни). Скасування кількісних квот також має вибірковий характер, а рішення про це приймаєть­ся в ході переговорів. Члени СОТ беруть на себе індивідуальні зобов'язання в рамках ГАТС щодо відкриття внутрішніх ринків послуг для іноземних постачальників. Другий і третій блоки - - це додатки, що визначають статус окремих видів послуг і списки почат­кових взаємних поступок щодо доступу на ринки послуг.

Дата добавления: 2015-05-22