Історія розвитку міжстатевих стосунків та шлюбно-сімейних відносин

Сучасна сім'я, її особливості та основні функції.

Специфічні особливості розвитку шлюбу та сім'ї в українському суспільстві.

Історія розвитку міжстатевих стосунків та шлюбно-сімейних відносин.

Тема лекції: МІЖСТАТЕВІ СТОСУНКИ, ШЛЮБ ТА СІМ'Я: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ.

План:

Одним з найважливіших чинників культури є стосунки між статями, французький сексолог Ж. Цванг, аналізуючи джерела традиційних відносин, дійшов висновку, що розповсюдженість патріархальних моделей цих стосунків, домінування чо­ловіка в них бере початок у часи первісного суспільства.

Древні не знали ніякої сексуальної регламентації статевих зв'язків. У первісній орді панували безладні статеві відносини (проміскуїтет).

Поступово у суспільстві зароджуються соціальні норми для регуляції статевого спілкування, приборкання статевого інстин­кту. З'являються сексуальні табу, заборона на статеве спілкуван­ня між чоловіками і жінками даного роду в певні періоди (підго­товка до полювання, саме полювання).

Із зародженням землеробства, виникненням сезонних польо­вих робіт періоди, вільні від дії статевих табу, ставали все рідкісні­шими і все менш тривалими. Інтенсивність статевої напруги на­ростала - і у чоловіків, і у жінок. І тому вільні від табу проміжки часу стали перетворюватися у своєрідні сексуальні оргії, причому статеві контакти тут практично нічим не обмежувались, відбува­лись навіть між батьками і дітьми, братами і сестрами. Разом з: тим табу привели до виникнення звичаїв, які пізніше породили екзогамний шлюб (міжродовий, міжплемінний)

Парний шлюб пов'язаний з переходом до нових форм госпо­дарських, економічних стосунків всередині роду, з виникненням особистої власності. Першим кроком на шляху до цього був так званий дарообмін.

Поява особистої власності, надлишків продуктів у деяких чле­нів роду породила дарообмін як новий крок на шляху до утворен­ня сім'ї, до перетворення її в господарський осередок суспільства. Чоловік дарував «своїй» жінці з чужого роду свою «премію», жін­ка ж мала дарувати йому свою. І доки існував дарообмін, існував і зв'язок між чоловіком і жінкою; припинення ж дарообміну озна­чало також і припинення зв'язку між ними. Так з'явився індивіду­альний парний шлюб.

Для дохристиянського періоду характерно те, що моногамна сім'я була зазвичай сім'єю вільного громадянина; більшість ра­бів не мало сім'ї, оскільки це було невигідно їх хазяям. Дружина в афінській сім'ї не сприймалась як об'єкт, гідний кохання.

Римська культура з алишалась патріархальною, з домінацією чоловіка. Згідно з римським правом, жінки були позбавлені са­мостійності і перебували під опікою чоловіків.

Масове розповсюдження християнства зробило проблеми сек­суальності, кохання гріховними, табуйованими. Взагалі офіційна християнська мораль була аскетичною та антисексуальною і засуджувала не лише «хтивість», але й Індивідуальне кохання, нав'язувала негативні установки щодо тіла, подружнього життя, жінки, як втілення гріховності, контрацептивних засобів.

В XI ст. в культурі Провансансу з'являються такі поняття, як ро­мантичне кохання, галантність, виправдання еротичних ласк.

Епоха Відродження відкинула церковний аскетизм і мораль утримання та поклала початок еротизації культури. Відбулась реабілітація тіла, його все частіше почали зображувати в обра­зотворчому мистецтві (Рафаель, Леонардо да Вінчі, Аретіно, Джор-джоне), віддаючи належне тілесним переживанням, у тому числі еротичним. У культурі Ренесансу жінка часто наділялась силь­ним темпераментом; чоловік, не здатний відповісти їй належно, ставав предметом насмішок. Оспівувались молоді чоловіки, що здатні були до численних сексуальних стосунків протягом ночі. У знаменитому творі Д.Бокаччо «Декамерон» відчувається вплив східного еротизму.

У період Реформації погляди на секс відображали суто чоло­вічу точку зору. М. Лютер головне призначення жінки вбачав у служінні чоловікові. Секс допускався лише в рамках шлюбу, різ­ко засуджувалася проституція.

Дата добавления: 2015-05-22