ЛЕКЦІЯ . Тема . Батьківське відношення до дитини та їх вплив на психічний розвиток

План:

1. Поняття батьківського відношення.
2. Типові ролі відношення.
3. Типи виховання.

1. Поняття „батьківського відношення” (Б.В) вказує на взаємний зв’язок, взаємозалежність батьків від дитини.

Б.В. містить в собі суб’єктивно – оцінне, свідомо вибіркове представлення про дитину що визначає особливості батьківського сприйняття спілкування з дитиною.

У структурі батьківського відношення виділяють компоненти:

* Емоційний.

* Когнітивний

* поведінковий

Батьківська позиція і установка як синонім Б.В. але відрізняється ступенем усвідомленості.

Батьківська позиція пов’язується з свідомо виробленими прийнятими поглядами, намірами.

Позиції – шаблони що калічать сімейні дит-батьк. відносини:

* запобігливий „миротворець”.

* Обвинувач.

* Розважливий комп’ютер.

* Спантеличений.

* Відволікаючий.

Особистість батьків як суб’єкта взаємодії:

1. стать.

2. вік.

3. темперамент, особливості характеру.

4. релігійність.

5. національна приналежність.

6. соціальний стан.

7. професія.

8. рівень загальної та педагогічної культури.

2. Роль -набір шаблонів поведінки стосовно дитини в сім’ї, сполучення почуттів очікувань, дій, оцінок адресованих дитині дорослими.

Типові ролі:

1. „Козел відпущення”. (об’єкт для прояву взаємного невдоволення батьків.)
2. „мазунчик”. (заповнює емоційний вакуум у подружжі, турбота та любов надмірно перебільшені.)
3. „примиритель” (відіграє роль дорослого, регулює та усуває конфлікти у подружжі.)
4. „бебі” (дитина в житті подружжя залишається назавжди маленькою дитиною)

Ролі інші:

1. „дитина - тягар”

2. „дитина – раб”

3. „дитина - коханець”

4. „дитина - зброя” (у боротьбі із чоловіком)

5. „дитина – заступник чоловіка”

Порушення сімейного середовища можна класифікувати з погляду задоволення потреб в активному контакті із середовищем і контролі із зовнішнім світом.

1. ультрастійке емоційно - байдуже середовище формує соціальну гіпоактивність (пасивність, незацікавленість, затримку мовного і психічного розвитку)

2. мінливе емоційно – байдуже середовище провокує гіперактивність (занепокоєння, не зосередження, запізнення психічного розвитку)

3. ультрастійке середовище та емоційна залежність призводить до вибіркової гіперактивності яка спрямована на одну людину у виді поведінки провокації.

4. мінливе середовище, емоційна залежність, загальна соціальна гіперактивність, поверховість контактів і почуттів дитини.

Три спектри відносин, що складають любов батьків до дитини:

1. Симпатія-антипатія.

2. Повага – зневага.

3. Близькість – дальність.

Типи батьківської любові:

1. Діюча любов (симпатія, повага, близькість. „хочу щоб моя дитина була щаслива і я буду допомагати їй в цьому”).

2. відсторонена (симпатія, повага, дистанція. „Дивіться яка у мене прекрасна дитина”)

3. Діюча жалість (симпатія близькість але відсутність поваги „моя дитина не таке як усі”)

4. Любов по типу поблажливого відсторонення. (симпатія, повага, велика міжособистісна дистанція. „неможна звинувачувати дитину в тому, що вона недостатньо розвинута як фізично так і розумово”)

5. Відкидання (антипатія, неповага, велика міжособистісна дистанція „ця дитина викликає в мене неприємні почуття і небажання мати з нею справу”)

6. Презирство (антипатія, неповага, мала міжособистісна дистанція „Я страждаю від того, що моя дитина така вперта, нерозумна”)

7. Переслідування (антипатія, неповага „Моя дитина негідниця і я доведу їй це”)

8. Відмовляння (антипатія та дистанція „Я не хочу мати справу з негідником”)

Оптимальна батьківська позиція повинна відповідати вимогам:

1. Адекватності (з позиції дорослого групуються на реальній точній оцінці особливостей дитини на умінні побачити, зрозуміти і поважати її індивідуальність)

2. Гнучкості (готовність та здатність зміни стилю спілкування, способів впливу на дитину в міру її дорослішання)

3. Прогностичності (виражається в орієнтації на зону ближчого розвитку дитини і задачі завтрашнього дня)

Стиль – це сукупність способів та прийомів спілкування з партнером. (Види: загальний, конкретний, характерний.)

Батьківський стиль – узагальнені, характерні, ситуаційно – неспецифічні способи спілкування в даного батька з даною дитиною, образ дій по відношенню до дитини.

Критерії батьківського відношення:

1. ступінь емоційної близькості, теплоти батьків до дитини (любов, прийняття, тепло або холодність)

2. ступінь контролю за поведінкою (висока – з великою кількістю заборон, низька – мінімальне число заборон).

3. Типи виховання:

1. авторитетний (теплі відносини, високий рівень контролю)
2. авторитарний (холодні відносини, контроль)
3. ліберальний (теплі відносини, низький рівень контролю)
4. індиферентний (холодні відносини, низький рівень контролю)

Параметри виховного процесу:

1. інтенсивність емоційного контакту батьків стосовно дитини (гіперопіка, опіка, прийняття, неприйняття.)

2. параметр контролю: (дозволяючий, допускаючий, ситуативний, обмежувальний).

3. послідовність – непослідовність.

4. тривожність – не тривожність.

Визначити тип виховного процесу допомагають характерні риси кожного з них:

1. Рівень протекції – міра зайнятості батьків вихованням, оцінка того скільки сил, часу, уваги приділяють батьки дітям.

2. повнота задоволення потреб (матеріальні та духовні)

3. Ступінь пред’явлення вимог (кількість та якість обов’язків дитини.)

4. ступінь заборон (міра самостійності дитини, можливість вибирати спосіб поведінки)

5. строгість санкцій (схильність батьків до покарань як до прийому виховання)

6. стійкість стилю виховання (виразність коливань, різності зміни прийому виховання).

Типи негармонійного сімейного виховання:

* Потураюча гіперпротекція.

* Домінуюча гіперпротекція.

* Підвищена моральна відповідальність.

* Емоційне відкидання дитини.

* Жорстоке поводження.

* Гіперпротекція.

Сучасні батьки повинні володіти здатністю до рефлексії на індивідуальні особливості дитини, готовності до свідомого пошуку, найбільш ефективного стилю його індивідуального виховання.

Назва	емоційна близькість.	Вимоги.	Контроль, санкції.	Модель спілкування.	Тип особистісного розвитку дитини.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ	Розумна любов та співпраця, ціннісне відношення з високою рефлексією	Справедливі з обґрунтуванням.	На основі розумної турботи, діалог та співпраця.	Особостісно - орієнтовані	Оптимальний почуття, самостійність, дисципліна, повноцінне спілкування.
АВТОРИТАРНИЙ (автократичний)	Частіше відсутня але не виключена.	Жорсткі без пояснення причини	Жорстке, некоректне покарання.	Дисципліна, окрики, погрози.	Пасивний, безініціативний, залежний, занижена самооцінка, агресивний, лицемірство.
ГІПЕРОПІКА (гіперпротекція, домінуюча гіперпротекція,сембіотичний „життя за дитину”)	Зайва турбота.	Відсутність численних заборон та обмежень	Тотальний, надмірний.	Прагнення до тісного емоційного контакту	Несамостійність (залежність, егоцентризм, вседозволеність)
ГІПЕРОПІКА (гіперпротекція, потураюча гіперпротекція, „кумир сім’ї”)	Обожнювання, любування.	відсутні	Слабкі, вседозволеність.	Жертвоприношення, максимальне задоволення потреб	Істероїдний, демонстративний, в негативну сторону труднощі у взаємодії з однолітками.
Підвищена моральна відповідальність (гіперсоція)	Занижена увага	високі	Можливі варіанти	Надмірна заклопотаність майбутнім соціальним статусом.	Тривожно – недовірливий.
АНАРХІЧНИЙ (потураючий, ліберально - попустительський)	Емоційна близькість	Відсутні чи слабкі	Відсутній (виправдання поведінки)	Запобіглива (некритичне відношення)	Нестійкий, егоїзм, некритичність.
ГІПОПРОТЕКЦІЯ (Бездоглядність, індефирентний, мирне співіснування.)	Байдужість, нестача тепла.	Відсутні	Відсутні	Невтручання. Автономія, закритість для спілкування.	Нестійкий, гіпертивний, асоціальність, непередбачувальність
ВІДЧУЖЕНИЙ (відкидаючий, емоційне відторгнення)	Відсутні	підвищені	жорсткий	Психологічна дистанція, повна втрата контакту.	Епілептоїдний, жорстокість, труднощі у спілкуванні.
АГРЕСИВНИЙ (жорстоку поводження)	Відсутні	Відкрита агресія	Жорсткий, приниження, побиття, позбавлення задоволення.	Антагонізм, жорстокість з приводу поводження.	Егоїстичний, жорстокість, провокація.

Дата добавления: 2015-05-22