Загальна характеристика мови і мовлення.Фізіологічні основи мовлення

Мова – суспільно зумовлена система словесних знаків, яка виникла в процесі розвитку суспільства і розвивається з ним. До основних функцій мови належать: комунікативна (спілкування), означення, вираження, впливу, передачі й засвоєння досвіду людства та знаряддя інтелектуальної діяльності.Мова складається із знаків (слів), що зумовлюють єдність значення, забезпечують людині можливість класифікації й узагальнення образів, предметів, явищ, відношень тощо. У процесі історичного розвитку значення слів змінюється (розширюється, звужується, здійснюється перенесення на інші об’єкти), виникає багатозначність слів. Словниковий склад ще не становить мову. Щоб мова виконувала згадані функції, необхідні сталі закони зміни і поєднання слів у речення, яке виступає одиницею мовлення. Отже, другою складовою частиною мови є її граматична будова: морфологія – правила зміни слів, синтаксис – правила сполучення слів у речення.Мова існує і розвивається тільки у живому спілкуванні, тому вона невідривна від мовлення .Мовлення – процес використання людиною мови для спілкування з іншими людьми. Мовлення здійснюється певною мірою з дотриманням законів і правил цієї мови (українська, російська, англійська тощо). Закони і правила кожної мови, в свою чергу, виводяться з мовної практики людей. Мовлення, таким чином, служить основою створення мови і є формою актуального її існування. Мовлення буває усним і писемним. Усне мовлення може здійснюватися в діалогічній і монологічній формах. Крім того, розрізняють зовнішнє і внутрішнє мовлення. До зовнішніх видів мовлення належать усі різновиди усного і писемного мовлення.Внутрішнє мовлення – це різновид мовної діяльності, що виступає в ролі механізму мовного мислення. Внутрішнє мовлення можна розглядати як процес народження думки в слові. Внутрішнє мовлення існує в формі беззвучного, структурно згорнутого говоріння (мовлення про себе). У генетичному плані внутрішнє мовлення щільно пов’язане із зовнішнім мовленням та мисленням і визначається рівнем їхнього розвитку. Крім того, цей вид мовлення виконує функцію планування в практичній і теоретичній діяльності людини.

Оскільки мовлення є формою існування мови, то вміння здійснювати різні форми мовної діяльності визначають найсуттєвіші якості особистості, що мають прояв у різноманітних ситуаціях і сферах життєдіяльності людини. До основних характеристик цих якостей особистості належать такі мовленнєві вміння: вміння читати вголос, вміння письмової мови та вміння читати “про себе”.

Дата добавления: 2015-05-22