Установки і тенденції. Потреби.Інтереси Ідеали

Устано́вка — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації. Явище відкрите німецьким психологом Л. Ланге (L. Lange, 1888); загальнопсихологічна теорія установки на основі численних експериментальних досліджень розроблена Д. Н. Узнадзе та його школою (1956). Найбільше етапи формування установки розкриті на базі поняття контрастної ілюзії. Разом з неусвідомлюваними простими установками виділяють складніші соціальні установки, ціннісні орієнтації особи і т.п Тісно пов'язана з поняттями Несвідоме і Неусвідомлюване. Термін «установка» введено до наукового обігу в соціології завдяки спільній праці американських соціологів У. Томаса і Ф. Знанецького[Джерело?] «Польський селянин в Європі та Америці» (1918–1920)

Теорія установки Узнадзе зародилася і розвивалася як теорія, що описує одну з форм неусвідомлюваної нервової діяльності. Він намагався пояснити явища сприйняття, як віддзеркалення дійсності, і поведінку живої істоти.

Потре́би — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.

Потреби поділяють на групи:

• фізіологічні;

• екзистенціальні;

• престижні;

• особистісні;

• духовні.

Економічні потреби виступають основою діяльності людей. Потреби виступають як ідеальний внутрішньо спонукальний мотив їхньої діяльності. Потреба в найзагальнішому вигляді є усвідомленою індивідом необхідністю в певних духовних, матеріальних благах та послугах — його ідеальним прагненням.

Види потреб:

1. Матеріальні: в їжі, одязі, предметах побуту, житлі (вони вважаються базовими).

2. Духовні: в освіті, в підвищенні кваліфікації, в художній творчості, в розвитку науки та мистецтва.

3. Соціальні: в медичному обслуговуванні, в вихованні дітей, у вільному часі, в гідних умовах праці і навчання, а також відпочинку.

За способом задоволення:

• індивідуальні;

• групові.

Виділяють потреби існування (їжа, одяг, безпека) і потреби досягнення цілей життя (влада і слава, знання і творчість, духовне удосконалення).

Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навиків і інтелекту. Інтерес — єдина мотивація, що здатна зробити роботу приємним зайняттям протягом великого відрізку часу. Він повністю необхідний для творчості.

Людина почуває інтерес до того, що нове чи відмінне від раніш побаченого чи почутого, але він активізується також при усвідомленні нових можливостей. Зміна середовища чи відкриті нові можливості можуть бути пов'язані з чимось, що знаходиться всередині людини, або виникає в середині людини, дякуючи уяві, пам'яті і мисленню.

Інтерес активується і підтримується змінами і новизною. Він грає важливу роль в довгому збереженні стосунків між людьми. Подружні пари, які продовжують цікавити один одного як особистості, довгі роки живуть разом і отримують задоволення від постійного спілкування між собою.

Ідеал — це відображення у свідомості людей розв'язаних, знятих суперечностей соціальної дійсності, суперечностей між назрілими, але не реалізованими потребами. У вигляді ідеалу людина створює для себе образ дійсності, вільної від суперечностей.

Дата добавления: 2015-05-22