Козацтво й Запорізька Січ – осередки формування українського народу, його державності

Польсько-католицький фактор в українській соціально-політичній історії ХVІ–XVІІ ст.

Литовсько-Руське князівство в історії України.

Отже, перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського тривало декілька віків. У середині XIV ст. розпочалося м´яке, «оксамитове», але досить активне литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі. У цей час Литва намагалася толерантно ставитись до місцевого населення, органічно сприймати його традиції та досвід. Після укладення Кревської унії (1385) українські землі остаточно втрачають залишки автономії, а з 1480 р. потрапляють в епіцентр московсько-литовського протистояння. Після утворення Речі Посполитої (1569) вони стають частиною Польщі, що призводить до ополячення та окатоличення українського люду.

1 липня 1569 р. була укладена Люблінська унія, внаслідок підписання якої утворилася Річ Посполита (в перекладі з польської – «Республіка»). Нова держава мала єдиного вибор­ного короля, сейм, грошову та податкову системи, здійснювала єдину зовнішню політику. Велике князівство Литовське певною мірою зберігало свою автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарб­ницю та систему судочинства. Та тепер, до Польської корони відходили всі україн­ські землі, що раніше належали литовцям. І вже Річ Посполита стала найбільшою в Європі державою. Важливе значення в житті населення України мав кодифікований звод законів, відомий під назвою Литовський статут (перше видання – 1529 р., доповнювався у 1566 та 1588 рр.). Він опирався на «Руську правду» і включав елементи звичаєвого права, а також підтверджував шляхетські права й впроваджував нові юридичні поняття.

Братські школи ставали центрами формування нової української еліти, науковими осередками, кузнею політичних провідників, сприяли формуванню інтелектуального потенціалу нації, створювали передумови для відкриття навчальних закладів вищого типу (Київський колегіум).

Князь Острозький пригрозив Польщі підняти збройне повстання. Щоб розв’язати конфлікт, у 1596 р. в м. Бересті (нині Брест) був скликаний церковний собор – з метою об’єднати католицьку та православну церкви в Україні. Але наслідки Берестейської унії були прямо протилежні: при збереженні перших двох, виникла ще й третя церква – уніатська, або греко - католицька

У 1623 р. припинилося судове переслідування православної церковної ієрархії, що постала у 1620 р. за підтримки козаків.

Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей.

Причини виникнення укр козацтва: основна причина появи козацтва корінилася в тих соц політичних умовах, які склалися в укр землях в 15-16 ст.

1. ліквідація залишків автономних укр земель;

2. посилення експансії католицизму;

3. розширення шляхетського землеволодіння;

4. закріпачення селянства;

5. існування в півд степах кочівників татар;

6. можливість переселення в степи.

На рубежі 15-16 ст формується новий стан - козацтво. Це була нова еліта, яка кинула виклик існуючій владі.

Перша згадка по Запорізьку Січ (ЗС) з‘являється в 1551 у польського історика Мартина Бельського. В 1552-56 укр князь Дмитро Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував з ними на острові Мала Хортиця фортецю. Д.Вишнивецький здійснює ряд походів на Кримське Ханство й турецькі фортеці. В літку1557 козаки під тиском татар залишають Хортицю. В 1563 вони здійснюють похід на молдавію, який закінчився трагічно: Вишневецький попав у полон і був страчений.

Взагалі на січ міг прийти любий чоловік християнської віри. 15-20 тис козаків жили на січі. Більша частина жила за межами Січі на зимівках. Одружені козаки жили окремо і займались сільським господарством.

Запорожці сформували нову Укр державу, головними ознаками якої були:

1. Існування особливої системи органів і установ, що виконують функції влади.

2. Право, що закріплює певну частину норм санкціонованих державою і певна територія на яку поширюється юрисдикція цієї держави.

Вищим законодавчим, адміністративним і судовим органом на Січі булу Січова Рада. Запорізьке військо мало свою печатку, герб. Крім того була січова хорогва

Костомаров назвав Січ Християнською Козацькою Республікою. Це визначення стало класичним з огляду на деякі обставини – війську Запорізькому були притаманні певні риси демокр республіки:

· Не існувало феод власності на землю;

· На було кріпацтва;

· У Січі була виборна система органів управління, контроль за якою здійснювала козацька рада;

· Козаки прихильно ставилися до релігії (60 церков);Між православ‘ям і козацтвом існував глибокий зв‘язок;

· Устрій мав демократичний характер;

Дата добавления: 2015-05-22