Факторна структура особистості

Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості:

1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії);

2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);

3) мужність (професійні та позапрофесійні "чоловічі "інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність);

4) самовпевненість (компетентність, почуття визнання з боку інших, урівноваженість);

5) спокій (холоднокровність і розслаблення, мала стомлюваність і дратівливість, висока зосередженість на поточній діяльності);

6) товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);

7) рефлексія (мрійливість, цікавість, споглядальність);

8) депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);

9) емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);

10) самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);

11) об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);

12) поступливість (легкість у зміні позиції, дружелюбність і податливість);

13) співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).

Ці риси мають змішану соціобіологічну природу, але діагностичного інструменту для їх фіксації не створено.

Деякі психологи вважали Г.-Ю. Айзенка послідовником К.-Г. Юнга, апелюючи до того, що центральним у структурі особистості він також вважав екстраверсію - інтроверсію, а свої базові фактори називав типами. За способом отримання і психологічним змістом це радше риси, ніж типи, просто їх представлено не дискретно, а континуально. Екстраверсія - інтроверсія в контексті теорії Айзенка включають переважно комунікативну складову цього поняття, позначаючи або потяг до людей і здатність легко вступати в контакт, або ускладнення у спілкуванні. Переконаний у тому, що для опису варіативності людської поведінки не слід використовувати більше трьох суперрис, Айзенк виділив спочатку два основні фактори особистості: Е (екстраверсію - інтроверсію) і # (невротизм - емоційну стабільність), що незалежні один від одного, а поєднуючись, приводять до утворення чотирьох типів особистості. Пізніше Г.-Ю. Айзенк додав ще один чинник Р (психотизм - сила Супер-Его). Він припускав широку варіативність проявів особистості всередині кожного з факторів (тому і йшлося про типи). Базові вимірювання Айзенк називав біологічними диспозиціями особистості. Наприклад, фактор "психотизм" як компоненти другого рівня охоплює агресивність, емоційну холодність, егоцентризм, імпульсивність, а як компоненти третього - асоціальність, неемпатійність, креа-тивність, "безумство". Базовий фактор, який домінує в людини, визначає її типологічні особливості.

Наявність цих факторів підтверджено численними дослідженнями, тому Айзенк намагався визначити їх нейрофізіологічні основи. Так, фактор Е виявився тісно пов'язаним з рівнем кіркової активації. Інтроверти, будучи високозбудливими, уникають сильної стимуляції, а екстраверти, навпаки, - прагнуть її. Відмінності за фактором N відображають силу реакції автономної нервової системи на стимули. Особливо вагомий внесок лімбічної системи, що визначає мотивацію і вираження емоцій. Айзенк висунув гіпотезу про зв'язок фактора Р із системою, що продукує андрогени.

Люди, які є одночасно інтровертивними і стабільними (табл. 2.12), схильні дотримуватися норм і правил, бути дбайливими й уважними. Комбінація інтроверсії і невротизму спричинює тенденцію до прояву стурбованості, песимізму, замкнутості. Поєднання екстраверсії і стабільності привносить у поведінку дбайливість, поступливість і товариськість. Люди з екстраверсією і високим нейротизмом, найімовірніше, будуть агресивними, імпульсивними і збудливими. Ці поєднання не можна визначити як "хороші" або "погані", вони просто різні.

Люди з високим ступенем вираженості суперриси (сила Супер-Его) егоцентричні, імпульсивні, байдужі до інших, схильні опиратися суспільним засадам. Айзенк вважав, що психотизм - це генетична схильність до того, щоб стати психотичною або психопатичною особистістю, більше виражена у чоловіків, ніж у жінок.

Типи поєднання екстраверсії і невротизму за Г.-Ю. Айзенком

	Стабільний	Невротичний
Інтроверт	Спокійний, урівноважений, надійний, контрольований, миролюбний, уважний, дбайливий, пасивний	Легко піддається змінам настрою, тривожний, ригідний, розсудливий, песимістичний, замкнутий, нетовариський, тихий
Екстраверт	Лідер, безтурботний, поступливий, веселий, чуйний, балакучий, доб розичливий, товариський	Вразливий, неспокійний, агресивний, збудливий, непостійний, імпульсивний, оптимістичний, активний

Для діагностування структури особистості за Айзенком застосовують стандартизований опитувальник, використання якого у близнюкових дослідженнях свідчить про великий внесок генотипічних факторів у мінливість екстраверсії - інтроверсії і внутріпарні стосунки та всі особистісні прояви. Генетичну зумовленість невротизму за допомогою опитувальника ще не доведено.

Описуючи особистість, Р.-Б. Кеттел виокремив поверхневі риси (вторинні) і породжу вальні (первинні, початкові), які, у свою чергу, поділяють на конституційні, зумовлені генетично (експериментальні) і ті, що розвиваються під впливом досвіду і навчання (характерологічні). Збільшивши групи дібраних Г.-В. Олпортом означень, що стосуються особистості, він виділив 171 групу синонімів, які потім звів до 36 біполярних найменувань, а відтак доповнив їх термінами з інших досліджень до 46 пар.

Система породжувальних рис особистості (початкових), за Кеттел ом, неоднорідна і охоплює:

- конституційні (темпераментальні) риси, що визначають реагування: реактивність, швидкість і енергію реакцій особистості на стимули середовища;

- риси-здібності, що впливають на ефективність реагування;

- динамічні риси, що належать до рушійних сил реакцій. їх поділяють на два класи: ергі - вроджені риси, які мотивують поведінку людини (спрямованість на боротьбу і суперництво, стадне почуття, автономія), і сентименти, що формуються під впливом соціокультурних норм і включають також прояви інтересів, ати-тюди.

Для опису особистості дорослої людини Р.-Б. Кеттел вважав достатніми 19 виокремлених ним факторів, а для опису дитини - всього 12, причому вони частково не збігаються. Всі фактори мають позитивний і негативний полюси, проте в психологічному плані вони рівноцінні, а позитивними або негативними можуть ставати лише в контексті певної ситуації (табл. 2.13).


А+ Афектотимія (циклотимія)* Щирість, доброта Легкість спілкування, гнучкість, пристосованість, добросердість, відвертість, довірливість, безпечність, товариськість	А- Сизотимія Відособленість, відчуженість Конфліктність, ригідність, холодність, скритність, неговіркість, стриманість, підозрілість, обережність, відгородженість, егоїстичність
В+ Високий інтелект Розумний Високі розумові здібності, швидкість міркування, розуміння абстракцій, широкі інтелектуальні інтереси, завзятість, наполегливість, освіченість	В- Низький інтелект Дурний Низькі розумові здібності, повільне міркування, нерозуміння абстракцій, відсутність інтелектуальних інтересів і завзятості, неосвіченість
С+ Сила Я Емоційна стійкість Свобода від невротичних симптомів, відсутність турботи про здоров'я, постійність інтересів, спокій, реалістичність у ставленні до життя, наполегливість, завзятість, уміння тримати себе в руках, безтурботність	С- Слабкість Я Емоційна нестійкість Багато невротичних симптомів, стурбованість станом власного здоров'я, мінливість в інтересах, ухилення од відповідальності, нездатність довести справу до кінця, нестриманість, тривожність
D+** Збудливість Неспокійність (стурбованість) Нетерплячість, демонстративність, активність, ревнивість, висока зарозумілість, непостійність, безцеремонність	D- Флегматичність Урівноваженість Спокій, задоволеність, флегматичність, не ревнивість, самокритичність, постійність, тактовність
Е+ Домінантність Наполегливість, напористість Незалежність, самовпевненість, хвалькуватість, екстрапунітивність, грубість, безцеремонність, сміливість, конфліктність, норовливість	Е- Конформність Покірність, залежність Підкорення, невпевненість у собі, скромність, інтрапунітив-ність або імпунітивність, тактовність, боязкість, обережність, доброзичливість, слухняність


F+ Surgency Безпечність Життєрадісність, товариськість, енергійність, балакучість, спокій, жвавість, спритність, довірливість, гнучкість	F- Desyrgency Стурбованість (заклопотаність) Печаль, уникнення товариства, апатія, мовчазність, повільність, обе режність, підозрілість, ригідність
G- Сила Над-Я Висока сумлінність Стійкість, завзятість, обов'язковість, дисциплінованість, зібраність, висока моральність, відповідальність, уважність до людей, вимогливість до порядку	G- Слабкість Над -Я Несумлінність Непостійність, мінливість, легковажність, потурання своїм бажанням, недбалість, аморальність, безвідповідальність, недбалість у буденному житті, безладність
Н Раrmіа Сміливість Товариськість, пожвавлення в присутності осіб протилежної статі, чуйність, емоційність і артистизм, дружелюбність, імпульсивність, безтурботність, любов до публічності	H- Тhrectia Боязливість Соромливість, збентеження у присутності осіб протилежної статі, стриманість, обмеженість інтересів, ворожість, обережність, страх перед життям
I+ Раrmіа М'якосердість, ніжність Нетерплячість, вимогливість, залежність, сентиментальність, емоційність, чутливість, схильність до фантазування, інтуїція, м'якість до "себе і оточення, іпохондрія, турбота про здоров'я	I- Наrrіа Суворість, жорсткість Емоційна зрілість, незалежність, реалістичність, раціональність, шідпоряд-кованість почуттів розуму, практичність, присутність логіки, цинізм, відсутність турботи з приводу;здоров'я


J- Сoasthenia Обережний індивідуалізм Схильність діяти індивіду-ально, замкнутість, протидія загальним інтересам, утомленість, холодне ставлення до загальногрупових норм	J+ Zeppia Інтерес до участі в загальних справах Схильність до спільних дій, любов до уваги, підлеглість особистих інтересів груповим, сила, енергійність, здатність приймати загальногрупові норми
К+ Сomention Культурна залежність Тактовність, культурна зрілість, відповідальність, здатність підкорятися, усвідомлення точки зору дорослих	К- Аbcultion Неприйняття культури Нетактовність, культурна незрілість, безвідповідальність, самоствердження, нерозуміння соціальних труднощів
L+ Рrotension Підозрілість Недовірливість, ревнивість, заздрісність, фіксованість на невдачах, дратівливість, тиранія, схильність до суперництва, зарозумілість і завищена самооцінка	L- Аlахіа Довірливість Надмірна довірливість, неревнивість, безкорисливість, легке відволікання від труднощів, поступливість, терпимість, прощення, розуміння, почуття власної незначущості
М+ Аutia Мрійливість Всеохопленість власними ідеями, інтерес до абстрактних проблем, фантазування, непрактичність, неврівноваженість, захопленість	м- Рraxernia Практичність Схильність до розв'язання практичних питань, влаштування особистих справ, уникнення всього незвичайного, підпорядкування об'єктивній реальності, надійність у практичних питаннях, спокій, твердість


N+ Shrewdness Проникливість Вишуканість, уміння поводитися, точність розуму, емоційна стриманість, штучність у поведінці, естетична витонченість, проникливість стосовно оточення, честолюбство, обережність (полюс Макіавеллі)	N- Natural fothrighness Наївність Прямота, нетактовність, неконкретність розуму, емоційна недисциплінованість, природність, безпосередність, простота смаків, недосвідченість в аналізі мотивувань, задоволеність досягнутим, нешанобливість у поводженні 3 людьми (полюс Руссо)
O+ Гіпотимія Схильність до почуття провини Печаль, смуток, стурбованість, неспокійність, вразливість, обов'язковість, чутливість до зауважень і осуду, боязливість, зануреність у похмурі роздуми, втомленість, іпохондричність, напруженість	O- Гіпертимія Самовпевненість Веселість, життєрадісність, спокій, самовпевненість, безтурботність, нечутливість до зауважень і докорів, безстрашність, енергійність, активність, розслаблення
Q1+ Радикалізм Гнучкість	Q1- Консерватизм Ригідність
Q2+ Самодостатність Самостійність	Q2- Соціабельність Залежність від групи
Q3+ Контроль бажань Високий самоконтроль поведінки	Q3- Імпульсивність Низький самоконтроль поведінки
Q4+ Фрустрованість Напруженість	Q4- Нефрустрованість Розслабленість

Крім факторів, наведених у таблиці, в багаторівневій структурі особистості наявні:

- фактори другого порядку (екстраверсія - інтроверсія, тривожність - пристосованість, соrtertia - раthemia (жвавість кори головного мозку), незалежність - покірність). їх було встановлено шляхом факторного аналізу даних первинних факторів і обчислено арифметично;

- фактори третього порядку (сила нервової системи за збудженням, самокритичність, рівень відповідальності, турбота про самого себе, ступінь соціальної адаптації).

Розроблений для діагностування структури особистості опитувальник (16РF) дуже популярний, що пов'язано з його очевидною неклінічною спрямованістю, і використовується в Україні у трьох формах - паралельних формах А і В, що містять 187 тверджень, і формі С, розробленій у Санкт-Петербурзі і адаптованій у Києві, яка містить 123 пункти. Існує також дитяча форма, призначена для обстеження молодших школярів.

Р.-Б. Кеттел здійснив репрезентативне дослідження впливу середовища і спадковості на розвиток рис особистості. Розробивши спеціальну статистичну процедуру оброблення даних, отриманих з використанням близнюкового методу, він оцінив наявність - відсутність генетичного впливу на риси, внаслідок чого було виявлено, що риси мають різну природу. Наприклад, приблизно дві третини варіацій інтелекту і впевненості у собі зумовлені спадковістю, тоді як генетичний вплив на невротизм і самосвідомість наполовину менший. За оцінкою Кеттела, приблизно дві третини рис особистості визначаються впливом навколишнього середовища і одна третина - спадковістю.

Додаткові дослідження факторів середовища і спадковості дали суперечливі результати. Багато дослідників виявило значний вплив близнюкової ситуації на подібність - відмінність спостережуваних рис. При вивченні типу внутріпарних стосунків було доведено, що вирішальною є стать монозиготних близнят. Так, у жіночих пар виявлено значущу подібність за 12 факторами, а в чоловічих - лише за 7. Однак отримані результати переводять проблему впливу середовища і спадковості у сферу рольових стосунків, оскільки можливо, що дівчатка чутливіші до дії соціальних уявлень про близнят. Спадковість і соціокультурні стереотипи в цьому випадку "працюють" на один і той самий результат. Із достатньою впевненістю можна вважати генетично зумовленими риси, пов'язані з соціальною екстраверсією (товариськість, активність, невротизм), проте з віком ступінь генетичної зумовленості поступово зменшується.

Кеттел також продуктивно вивчав дії соціальних груп, до яких належать люди (діапазон мінливості риси всередині групи - синтальність), розвиваючи думку Олпорта про існування загальних та індивідуальних рис.

П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)

Спроба створити факторну теорію особистості була здійснена наприкінці 80-х років XX ст. в межах лексичної моделі, побудованої на основі досліджень Олпорта, Кеттела, Терстоуна. Основна ідея полягала в тому, що всі істотні психологічні і поведінкові відмінності обов'язково фіксуються в мові, а отже, достатньо вивчити побутові і літературні вирази, що стосуються опису людини, її поведінки, рис тощо, щоб бути впевненим у відображенні системотвірного ядра особистості. Однак визначити співвідношення різних характеристик без запровадження вертикального і горизонтального вимірів, які задають основу ієрархії усередині системи особистості, майже неможливо. Модель ґрунтувалася на змінних, що найпопулярніше представлені в мові. "Мовну особистість" уявляли такою, що складається з п'яти найстійкіших факторів. До них належать:

1) екстраверсія (включеність) - товариськість, напористість або спокій, пасивність;

2) доброзичливість (приємність) - доброта, довірливість, теплота або ворожість, егоїзм, недовірливість;

3) сумлінність (надійність) - організованість, ґрунтовність, надійність або безтурботність, недбалість, ненадійність;

4) емоційна стабільність - розслаблення, врівноваженість, стійкість або невротизм - нервозність, пригніченість, дратівливість;

5) культурність, відкритість до досвіду - спонтанність, креативність або обмеженість, посередність, вузькість інтересів.

П'ятифакторну модель підтвердили і психометричні дослідження. її активно розробляють, тому що виділені фактори мають високу конвергентну валідність. Ця теорія ґрунтується на таких постулатах:

1) усіх дорослих людей можна охарактеризувати комбінацією особистісних рис, що впливають на думки, почуття і поведінку (про індивідуальність);

2) риси особистості є ендогенними базовими тенденціями (про походження);

3) риси розвиваються в дитинстві, остаточно формуються в дорослому віці і зберігають свою незмінність в адаптованих суб'єктів (про розвиток);

4) риси організовані ієрархічно, від вузьких і специфічних до широких, більш загальних диспозицій (про структуру).

За змістом і методологічно модель подібна до спеціальної теорії індивідуальності, яку розвивають у вітчизняній психологічній науці. Важливо усвідомлювати, що теорії рис - проміжний між типологічним та ідіографічним (клінічним) підхід до вивчення індивідуальності. Проте будь-яка теорія має свої обмеження евристичних можливостей. Тому, визначивши рису як ситуаційно стійкий прояв, слід і це твердження поставити під сумнів. Кеттел, усвідомлюючи складність прогнозування людської поведінки, пропонував використовувати для цього просте рівняння специфікації:

де R- специфічна реакція людини у відповідь, S - стимулююча ситуація, а Р - структура особистості.

Внесення поправок відображає принципову можливість виділення, вивчення, вимірювання і прогнозування рис особистості.

Для створення цілісної моделі особистості необхідне об'єднання обох тенденцій - "вертикальної" і "горизонтальної". Використання ієрархічної шкали для вимірювання рис у цьому контексті дуже ефективне, але необхідно враховувати й горизонтальні тенденції, що позначають базові джерела класифікації. Вертикальні відносини Між властивостями легко помітити лише у деяких випадках аналізу особистісних властивостей, закодованих у природній людській мові, а горизонтальні - очевидні для багатьох. Тому справою майбутнього є визначення в описі особистості граней, що належать до детальніших, індивідуалізованіших, ніж п'ять базових факторів, ієрархічних рівнів.

На відміну від наголошування на проекції поведінкових особливостей у лексичних закономірностях, у п'ятифакторній моделі враховують, що особистісні шкали розробляли для вимірювання найважливіших індивідуальних відмінностей, виявлених в особистісних теоріях. Автори психометричного підходу - сучасні американські психологи Р. МакКрей і П. Коста - наводять багато даних, що характеризують взаємозв'язки вимірювань Б^М з найважливішими параметрами, загальними для багатьох особистісних шкал, що описують темпераментальні, еволюційні, психопатологічні, мотиваційні, міжособистісні характеристики на основі факторно-аналітичних, типологічних і крос-культурних моделей.

Отже, за результатами психометричного вивчення п'яти базових особистісних факторів можна дійти висновків, що усі досліджувані фактори мають високу конвергентну валідність, підтверджену великою кількістю експериментальних даних; кожний з п'яти факторів має глибоке концептуальне коріння в різних психологічних концепціях; позначені цими факторами риси перспективні для аналізу особистості.