Дайте філософський аналіз свідомості як об’єктові гносеологічних досліджень

Людина володіє найпрекраснішим даром - свідомістю, мислячим розумом з його здатністю сягати в далеке минуле і майбутнє. Що ж таке свідомість, як вона виникла, як вона співвідноситься з мозком людини?

Взагалі ж свідомість - це одне з понять філософії, психології і соціології, яке позначає вищий рівень духовної активності людини як соціальної істоти. Своєрідність цієї активності полягає в тому, що відображення реальності у формі чуттєвих і уявних образів попереджує практичні дії людини, надаючи їм цілеспрямованого характеру.

Свідомість людини виникла і розвивається в тісному зв'язку з виникненням і розвитком специфічно людського мозку під впливом трудової діяльності, суспільних відносин, спілкування.

На противагу ідеалістичним поглядам матеріалізм виходить з того, що свідомість є функцією людського мозку, сутність якої полягає в активному цілеспрямованому відображенні дійсності. Свідомість - властивий людині спосіб ставлення до світу через суспільно вироблену систему знань, закріплених у мові.

Свідомість притаманна лише найбільш досконалій формі організації матерії - мозку людини, котрий являє собою витончений нервовий апарат, який складається з множини нервових клітин - близько 15 мільярдів. Якщо їх розмістити у ряд, то це буде ланцюг у 15 тисяч кілометрів. Кожна з клітин при цьому завдяки відросткам у контакті з тисячами інших.

Проте, свідомість- це не особлива, відокремлена від матерії сутність. Створений у голові людини образ предмета не зводиться ні до самого матеріального об'єкта, що перебуває поза суб'єктом, ні до тих фізіологічних процесів, які відбуваються в мозку і породжують цей образ. Думка, свідомість реальні. Але це не об'єктивна реальність, а щось суб'єктивне, ідеальне.

Свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу. Коли ми говоримо про суб'єктивність образу, то маємо на увазі, що він являє собою не спотворене відображення дійсності, а щось ідеальне, тобто перероблене в голові людини матеріальне. Річ у свідомості людини - це образ, а реальна річ - її прообраз. Свідомість неможлива без пізнавального відношення людини до об'єктивного світу.

Психіка притаманна і тваринам, але в них немає свідомості. Психічне життя властиве новонародженій

Свідомості як функціональній властивості особливим чином організованої матерії притаманні свої якісні особливості, які відрізняють її від матерії. За своєю природою свідомість є не матеріальною, а ідеальною. Це не річ, а лише суб'єктивний образ; свідомість неможливо виявити за допомогою органів чуття. На ступені живого споглядання ідеальність свідомості виявляється у відчуттях, сприйманні, уявленнях, а на ступені абстрактного мислення - у поняттях, судженнях, умовиводах, а також типових художніх образах.

Як ідеальне буття свідомість за своєю природою суб'єктивна, бо, по-перше, належить суб'єкту, людині або соціальній групі і залежить від розвитку нервової системи і мозку, від стану орґанізму в цілому, від багатства або бідності практичного досвіду людини, рівня історичного розвитку, знань людства, тобто за змістом вона різниться у кожної людини. По-друге, вона суб'єктивна у тому відношенні, що відображує дійсність відносно, більш-менш вірно, але не повно. Оригінал завжди багатший за копію, тобто думка про предмет не охоплює його повністю. Суб'єктивність свідомості виявляється також і в тому, що в образи про об'єкти суб'єкт додає щось своє, суб'єктивне припущення. Прикладом такої суб'єктивності може бути художня творчість: один і той же ландшафт різні художники зображують по-різному в залежності від суб'єктивних моментів.

Однак суб'єктивність свідомості не можна абсолютизувати, адже хоч за формою свідомість суб'єктивна, але за змістом - об'єктивна. Змістом її є об'єктивна реальність, яку вона відображує. По-друге, свідомість об'єктивна і тому, що свідомість усіх людей, окрім моєї власної, знаходиться зовні мене і існує незалежно від мене, тобто об'єктивно. З цієї причини ми можемо вивчати свідомість, як і всяке інше явище природи, об'єктивними методами, які застосовують фізіологія і психологія. По-третє, свідомість об'єктивна у тому відношенні, що вона, виявляючись у мові, у діях людей, стає доступною для інших людей.

Таким чином, у свідомості суб'єктивне і об'єктивне діалектичне пов'язані. Такий зв'язок забезпечує можливість відтворення в ідеальних образах об'єктивної дійсності.

Дата добавления: 2015-05-22