Структура психіки

Поняття про психіку та функції.

Поняття про психіку та функції.

Психіка (від грец. Psychikos - душевний) - форма активного відображення суб'єктом об'єктивної реальності, що виникає в процесі взаємодії високоорганізованих живих істот із зовнішнім світом і здійснює в їх поведінці (діяльності) регулятивну функцію. Психіка - суб'єктивне відображення об'єктивної реальності

Психіка – властивість високоорганізованої матерії, що є особливою формою відображення суб’єктом об”активної реальності.

Структура та функції психіки

Психіка має двояку форму існування:

1) Об'єктивна (первинна) - виражається в житті та діяльності.

2) Суб'єктивна (вторинна) - це рефлексія, інтроспекція, самосвідомість, відображення психічного в самому собі.

Основними функціями психіки є збереження цілісності організму, відображення та регулювання. Ці функції взаємозалежні і взаємообумовлені: відображення регулюється, а регулювання засноване на інформації, отриманої в процесі відображення.

Тісний взаємозв'язок зазначених функцій забезпечує цілісність психіки в нормі, єдність усіх психічних проявів, інтеграцію всієї внутрішньої психічної життя. Ці ж функції забезпечують і безперервну взаємодію, взаємозв'язок, інтеграцію людини з навколишнім середовищем. За результатами відображення у психіці утворюється психічний образ, суб’єктивний за своєю природою й ідеалістичний за св.суттю, він є певною мірою копією мат.об’єктів реального світу.

Структура психіки.

У структурі психіки зазвичай виділяють три великі групи психічних явищ, а саме:

1) психічні процеси

2) психічні стани

3) психічні властивості.

Психічні процеси - динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ. Психічні процеси викликаються як зовнішніми впливами, так і подразненнями нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму. Усі психічні процеси підрозділяються на пізнавальні - до них відносяться відчуття і сприйняття, уявлення і пам'ять, мислення та уява; емоційні - активні та пасивні переживання; вольові - рішення, виконання, вольове зусилля; і т. д. Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки і діяльності людини.У структурі психіки різні процеси пов'язані і складають єдиний потік свідомості, що забезпечує адекватне відображення дійсності і здійснення різних видів діяльності. Психічні процеси протікають з різною швидкістю і інтенсивністю в залежності від особливостей зовнішніх впливів і станів особистості.

Під психічним станом слід розуміти відносно стійкий рівень психічної діяльності, який проявляється в підвищеній або зниженій активності особистості.

Кожна людина щодня відчуває різні психічні стани; При одному психічному стані розумова чи фізична робота протікає легко і продуктивно, при іншому - важко і неефективно.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обставин, фізіологічних факторів, ходу роботи, часу і словесних впливів.

Найбільш вивченими є: 1) загальний психічний стан, наприклад увага, що виявляється на рівні активної зосередженості або неуважності. 2) емоційні стани або настрій.

Вищими і стійкими регуляторами психічної діяльності є властивості особистості.

Під психічними властивостями людини слід розуміти стійкі утворення, що забезпечують певний якісно-кількісний рівень діяльності та поведінки, типовий для даної людини. Кожна психічна властивість формується поступово в процесі відображення і закріплюється в практиці, є результатом практичної діяльності.

Психічні властивості не існують разом, вони синтезуються й утворять складні структурні утворення особистості, до яких необхідно віднести:1) життєву позицію особистості (систему потреб, інтересів); 2) темперамент; 3) здатності; 4) характер як систему відносин і способів поведінки. Кожна психічна ознака є часткою структури психіки. Короткі їх описи подаються окремо.

Раціональність та ірраціональність – це два різних способи дій і дві різні реакції на зміни в навколишньому середовищі.Екстравертність та інтровертність – це два різних способи сприйняття та обробки інформації з навколишнього середовища і відповідно дві різні реакції на однакові обставини.

Ці 4 ознаки утворюють стрижень, основу.

Логічність та етичність, сенсорність та інтуїтивність - створюють каркас психічної структури людини, є індивідуальними характерними якостями, результатом прояву яких є настрій, особливості мислення (усвідомлення).

№7. Рівні вияву психіки людини (за теорією З.Фрейда).

Психіка — це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і надсвідомий рівні, які взаємопов'язані і взаємодіють між собою. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї психіки. Усі вони надзвичайно важливі під час життєдіяльності людини.

• Свідомість є особливою формою психічної діяльності, орієнтованої на відображення й перетворення дійсності. У зоні ясної свідомості знаходить своє відображення мала частина психічного. Сигнали, що потрапили в зону ясної свідомості, людина використовує для усвідомленого управління своєю поведінкою. Інші сигнали психіка також використовує для регулювання деяких процесів, але на підсвідомому рівні.

• Підсвідомість — це уявлення, бажання, потяги, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя «вийшли» зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаціях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити.Проникнути в підсвідомість можна за допомогою таких методів, як аналіз описок, обмовок, запам'ятовувань, фантазій і снів людини, а також методу вільних асоціацій, проективних тестів тощо.

• Несвідомість — це сукупність психічних явищ, актів і станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впливу, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність.Несвідоме виявляється і у так званих імпульсивних діях, коли людина не усвідомлює наслідків своїх вчинків. Наші наміри не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як ми б цього хотіли. Іноді, здійснивши той чи інший вчинок, людина сама не може зрозуміти, чому вона зробила саме так. Виявляється несвідоме і в наших психічних процесах. Навіть мислення людини може відбуватися на несвідомому рівні. Уява, інтуїція, творчість взагалі неможливі без несвідомих компонентів.

• Надсвідомість утримує психічні явища, акти й стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії. До надсвідомих явищ відносять творче натхнення, що супроводжується раптовим «осяянням» новою ідеєю, а також випадки миттєвого розв'язання завдань, які тривалий час не піддавались свідомим зусиллям, і ті, явища, які називають парапсихічними, тощо. Наприклад, різка зміна погоди, пори року впливають не тільки на фізичне самопочуття людей, а й на їхній настрій.

З. Фрейд вивчав сновидіння, помилкові дії, невротичні симптоми як прояви підсвідомого. Оскільки людина має справу з комплексним використанням фактів свідомості та поведінки, вона може заглиблюватися в сфери неусвідомлюваного психічного.

Дата добавления: 2015-05-22