Питання. Агресивні дії Японії в Китаї значно ускладнили міжнародне становище

Агресивні дії Японії в Китаї значно ускладнили міжнародне становище. Суперечності між Японією, США та Англією на Далекому Сході і в басейні Тихого океану, гостре протистояння в Європі між Німеччиною та Італією, з одного боку, і Францією та Англією – з другого, загрожували перерости у збройний конфлікт величезного масштабу. Гонка озброєнь ставала все більш інтенсивною і небезпечною. Версальсько-Вашингтонська система безпеки і врегулювання конфліктів розпалася. На міжнародні відносини все більший вплив справляла боротьба за сфери економічного впливу, за світові ринки.
Керівництво Ліги Націй намагалося вирішити ці проблеми за допомогою механізмів, створених Версальсько-Вашингтонськими договорами та угодами. Ліга Націй розпочала підготовку до скликання у Женеві Міжнародної конференції з питань роззброєння.
2 лютого 1932 р. конференція розпочала засідання. її головою було призначено англійця Артура Гендерсона. У роботі конференції взяли участь 55 країн – членів Ліги Націй, а також СРСР, США, Туреччина. На період її проведення було оголошено «перемир'я в озброєннях». Однак гонка озброєнь не припинилася. На засіданнях точилися суперечки, зумовлені різними підходами і баченням проблеми. Французька делегація запропонувала проект роззброєння, який передбачав контролювання Лігою Націй бомбардувальної авіації, далекобійної артилерії, лінійних військових кораблів і великих підводних човнів, а також створення міжнародних поліцейських сил для запобігання збройним конфліктам.
Офіційний Лондон боявся посилення впливу Франції на континенті, тому прагнув збереження рівноваги у Європі. Англійська делегація запропонувала знищити підводний флот, хімічну зброю, скасувати військову повинність, схвалити Вашингтонські угоди щодо пропорції морських озброєнь. США підтримали пропозиції Великобританії. Вони вимагали насамперед знищити танки, важку рухому артилерію і отруйні гази.
СРСР вважав, що обмеження чи скорочення озброєнь не є серйозною перешкодою до розв'язання війни. Радянська делегація критикувала усі пропозиції щодо роззброєнь, висуваючи нереальний на той час план повного роззброєння. Більшість делегацій виступили проти радянської пропозиції. СРСР займався переважно пропагандою своєї точки зору на роззброєння і не шукав можливостей для укладання конкретних договорів щодо роззброєнь. У 1933 р. німецька делегація залишила конференцію, оголосивши про вихід своєї країни з Ліги Націй.
Конференція припинила свою роботу в 1934 р., не прийнявши жодного рішення.
В цілому за 20 років своєї діяльності Ліга Націй лише єдиний раз скористалася своїми повноваженнями, позбавивши в 1939 р. СРСР членства у Лізі за агресію проти Фінляндії.
Наприкінці 1939 р. Ліга Націй практично перестала діяти, а у квітні 1946 р. була розпущена спеціально скликаною для цього асамблеєю. Гострі суперечності між переможцями і переможеними, між європейськими державами і СРСР блокували нормальну роботу Ліги Націй в якості гаранта міжнародної безпеки і миру.

Дата добавления: 2015-05-22