Балух В.О

Б 208

Практикум

Том 3

У трьох томах

Історія античної цивілізації

Затверджено Міністерством освіти

і науки України як підручник для

студентів вищих навчальних закладів

Чернівці: Наші книги, 2008.

УДК 94 (38) (075. 8)

ББК 63.3 (0) 321я 73

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник

для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 14/18 – Г – 1354

від 1 серпня 2007 р.)

Рецензенти: Я.Д. Ісаєвич, доктор історичних наук, професор,

академік НАН України, Інститут українознавства

ім. І. Крип’якевича НАН України

В.І. Яровий, доктор історичних наук, професор,

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

М.М. Алексієвець, доктор історичних наук, професор,

Тернопільський державний університет ім. В. Гнатюка

Л.В. Баженов, доктор історичних наук, професор,

Кам’янець-Подільський національний університет

Б 208 Історія античної цивілізації: У 3-х т. – Т.3. Практикум. – Чернівці: Наші книги,

2008. – 681 с.

ISBN

У практикумі вміщено методичні рекомендації до 12 тем з історії античної цивілізації, основна і додаткова література до них, уривки основних джерел, які допоможуть зрозуміти процес зародження, розвитку і занепаду античного світу.

Текст видання доповнений тестовими завданнями, розділеними на 7 модулів, та ключами до їхнього розв’язання.

Для студентів, аспірантів і викладачів вищих навчальних закладів, вчителів шкіл, коледжів, гімназій і всіх тих, хто цікавиться античним феноменом.

ББК 63.3 (0) 321я 73

@ Наші книги, 2008

@ В.О. Балух, 2008

Передмова

Останній том тритомного видання “Історія античної цивілізації” спочатку планувався як додаток до “Історій Стародавніх Греції і Риму” і мав містити лише основні форми контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Але практика переконала автора розширити функціональну значимість матеріалу, який поданий у цьому виданні. Воно набуло характеру практикуму для проведення семінарських занять і є першою спробою в українській історіографії такого роду видання.

В історію цивілізації і культури людства міцно увійшли і набули загально- символічного змісту поняття, за допомогою яких стародавні греки і римляни позначали основні сфери (топоси) своєї соціокультурної діяльності і які стали базовими (хоча інколи навіть змінивши своє значення чи, може, й суть) для всієї європейської і світової цивілізації. Ці поняття – поліс (місто-держава), civitas (громадянська община), агора чи форум (ринкова площа), демос (народ), демократія (влада народу), республіка (всенародна справа), імперія (монархічна влада), еклесія чи коміція (народні збори), акрополь (верхнє місто), логос (слово, закон), етос (звичай, поведінка), potestas (влада) тощо.

Ці та інші категорії і поняття слугували і слугують направляючими у розумінні історичних джерел античної цивілізації, без перебільшення колиски культурних цінностей людства. Вивченню походження, суті та значення названих понять і буду слугувати пропонований практикум з історії античної цивілізації.

Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в сучасних умовах вимагає від студентів на всіх етапах учбового процесу творчого розуміння закономірностей історичного розвитку людства. Вивчення особливостей і специфіки античної цивілізації має включати й елементи наукових пошуків і досліджень. Органічне поєднання навчання з елементами дослідження повинне розвивати у студентів творчий підхід до практичних занять, прищеплювати смак до самостійної роботи, виробляти дослідницькі навички та розширювати їхній науково-професійний світогляд.

Основна мета практичних занять з історії античної цивілізації – навчити студентів аналізувати, коментувати і розуміти різноманітні джерела (праці і промови стародавніх авторів, міфи і художні твори, декрети, постанови, інструкції, закони, написи і листи і т.д.), в яких висвітлені питання господарського розвитку, соціальних відносин, особливості соціальної структури і політичного устрою, специфіку соціальної боротьби в античних державах.

Слід пам’ятати, що при читанні того чи іншого документа необхідно визначити соціальну спрямованість і достовірність джерела. Тенденційність стародавніх авторів може виражатися в односторонньому підборі фактів і оцінці подій з позицій певної соціальної верстви чи групи. Крім того, в їхніх творах інколи містяться легендарні матеріали. Тому необхідно критично підходити до тверджень, оцінок і висновків в історичних джерелах. З цією метою рекомендується вивчати розділи “Джерела з історії античності” з навчально-методичної літератури.

Матеріали практикуму згруповані за темами, до кожної з яких наведено коротке пояснення наукового і методичного змісту. Тексти документів і матеріалів друкуються сучасною українською мовою, яка зберігає стилістичні і мовні особливості матеріалу. Частина документів подана фрагментарно. При цьому суттєво не порушується їхні основні положення. Тексти супроводжуються поясненнями, які загалом характеризують чи документ, чи його структуру, чи понятійно-категоріальний апарат.

Практикум містить документи до 12 тем, в яких подано панораму розвитку античного суспільства від гомерівської епохи, коли з’являються перші ознаки цивілізації і цивілізованості, до періоду Пізньої Римської імперії, часу занепаду античного світу.

При підготовці видання автором були використані матеріали таких видань: Античная литература. Антология / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М., 1989. – Ч. 1-2; Историки античности: В 2-х т. / Сост. М. Томашевская. – М., 1989. – Т.1-2; Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історії стародавнього світу. Практикум – Львів, 1985; Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Каллистова. – М., 1964; Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. В.И. Кузищина. – М., 1989 та ін.

Зрозуміло, що запропоноване видання не вичерпує того масиву документів, які вже знаходяться в обігу. Однак, автор сподівається, що практикум стане в нагоді студентам, аспірантам, викладачам, усім, кому не байдужа антична спадщина. Вивчення документів та розв’язання тестових завдань сприятиме збагаченню духовного світу знаннями з історії античності, визначенню місця античного феномену серед соціокультурних надбань людства.

Автор щиро вдячний рецензентам за критичні і слушні зауваження, студентам, з якими впродовж 30 років апробовувалося це видання, а також ректоратові Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за сприяння в роботі над підручником.

Вірним і щирим

друзям присвячую

Дата добавления: 2015-05-22