Є) торгівля

Е) ткацтво

ОДІССЕЯ, V, 59–62

...запах

60. Кедра сухого й пахучої туї далеко, по всьому

Острові линув. Вона ж виводила пісні дзвінкої

І, золотим на кроснах керуючи човником, ткала.

ОДІССЕЯ, VI, 85–95, 303–307

85. Так досягли вони всі течії повноводної річки;

Пралень було там багато, і стільки води протікало

В струменях світлих, що можна вбрання найбрудніше попрати.

Ставши на місці, вони із повозу випрягли мулів,

Вздовж вирового потоку їх далі погнали й пустили

90. Пастися в луках медяних. Із повозу потім обіруч

Плаття вони поздіймали і в темну їх кинули воду,

В ямах топтали, старанно змагаючись поміж собою.

Бруд весь омивши, білизну вони почали полоскати

І на піску розстелили уздовж узбережжя морського

95. Там, де хвиля на сушу дрібні камінці викидає...

Отже, в подвір'я і в дім увійшовши до нього,

Швидко пройди по покоях, щоб зразу ввійти до моєї

305. Матінки. Там при яскраво палаючім вогнищі, злегка

Стан на колоду оперши, сидить вона й пряжу сукає

Пурпурну, — любо й дивитись, — за нею сидять і служниці.

ОДІССЕЯ, VII, 103–114

Аж п'ятдесят служебних жінок було в домі у нього;

Зерно на жорнах ручних мололи одні золотаве,

105. Інші ткали на кроснах ретельно чи прядиво пряли,

Сидячи тісно гуртом, мов листя тополі стрункої;

Ткались так густо полотна, що з них і олива збігала.

Як перевищують всіх мужі феакійські умінням

Бистрі на морі водить кораблі, так само й жінки їх —

110. Ткацькою вмілістю, хист дарувала їм щедро Афіна

До рукоділля прекрасного й розум ясний та розважний.

ОДІССЕЯ, XVIII, 313-316

От що, служниці давно вже відсутнього тут Одіссея!

В верхні кімнати ідіть, де поважна сидить володарка,

315. Пряжу свою біля неї прядіть та порозважайте,

Сидячи там у покоях, чи вовну чесати беріться.

ІЛІАДА, VII, 465-475; VI, 234-236

465. Сонце тим часом зайшло, і справу скінчили ахеї.

Потім биків закололи й вечеряти сіли в наметах.

В час той до них із вином кораблі прибули мореплавні

З Лемносу, що спорядив для ахеїв Евней, син Ясона,

Люду вождя, з яким Гіпсипіла його породила.

470. Двом Атрея синам, Агамемному та Менелаю,

Тисячу мірок вина послав Ясонід у дарунок.

Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,

Хто, обмінявши за мідь, а хто за блискуче залізо,

Хто за шкуру волячу, а хто і за цілу корову.

475. Хто за невільника навіть. І учту бучну влаштували...

Зевс же тим часом, син Кроноса, розуму Главка позбавив:

235. Зброєю-бо помінявсь з Діомедом він, сином Тидея,

Золото давши за мідь, ціну ста волів лиш — за дев'ять.

ІЛІАДА, XXIII, 700–705, 740–751, 884–886

700. Третю данаям тоді Ахілл показав нагороду,

За велетрудне змагання в завзятій борні призначивши:

Для переможця — великий триніг, щоб на вогнищі ставить, —

Аж у дванадцять биків той триніг оцінили ахеї;

А переможений мав одержати жінку, майстриню

705. В різних роботах, — її у чотири бики оцінили...

740. А Пелеїд бігунам швидконогим поклав нагороди:

Ковану з срібла кратеру велику, що шість уміщала

Мір, і красою рівної їй не було ще на світі, —

Так сидонські митці чудово її змайстрували,

А фінікійські мужі повезли через море імлисте,

745. В гавань зайшли і Тоантові тут віддали в подарунок.

Син же Язона Евней Патроклові дав ту кратеру

Викупом за Лікаона, славетного сина Пріама.

Нині поставив Ахілл як першу її нагороду

Мужу, що вийде найшвидшим у гонах на честь його друга.

750. Другому — рослий, годований бик в нагороду мав бути,

В дар же останньому — золота визначив він півталанта.

Спис довготінний приніс Пелеїд і котел міднокутий,

885. Ще не задимлений, вартий вола, весь у квітах різьблених,

І перед зборами склав.

ОДІССЕЯ, І, 428–431

Вслід йому з факелом в кожній руці увійшла домовита

Опсова донька, стара Евриклея, Пейсенора внука.

430. Власним коштом Лаерт відкупив її в час, коли зовсім

Юна була вона, двадцять за неї волів заплативши.

ОДІССЕЯ, VIII, 158–164

В відповідь так Евріал, глузуючи, мовив до нього:

“Ні, незрівняю тебе я, чужинце, із мужем, що досвід

160. Має в змаганнях, а їх між людьми так багато буває!

Схожий ти більш на того, що в судині багатовесельній

Морем никає весь час на чолі гендлярів-мореплавців,

Думає тільки про кладь і торгу лише виглядає

Й хижих прибутків, — на мужніх борців аніяк ти не схожий”.

ОДІССЕЯ, XV, 415–16, 455–456

415. Раз фінікійці до нас прибули, мореходці славетні,

І навезли, шахраї, блискіток в кораблі своїм чорнім.

455. Протягом цілого року лишались у нас фінікійці, —

Різних товарів багато в місткий корабель закупили.

Дата добавления: 2015-05-22