Аристотель. Афінська політія, II. 21. Клісфен, стоячи на чолі народної партії, на четвертий рік після скинення тиранії при архонті Ісагорі

21....Клісфен, стоячи на чолі народної партії, на четвертий рік після скинення тиранії при архонті Ісагорі, розподілив насампе­ред усіх на 10 філ замість чотирьох, бажаючи їх змішати, щоб більше число людей користувалося громадянськими правами. Звідси і пішов вислів „не судити по філі” у відповідь тим, хто хоче дослідити походження. Потім він встановив раду п'ятисот замість чотирьохсот, по п'ятдесят з кожної філи, а тоді ж було по сто. Поділив же він не на 12 філ для того, щоб йому не до­водилося ділити за існуючими раніше тритіями: саме в чотирьох філах було 12 тритій, і не довелося б йому тоді змішувати на­род. Він поділив також країну за демами на 30 частин — 10 міських, 10 берегової області, 10 з внутрішньої і, назвавши їх тритіями, жеребом вибрав по три в кожну філу, щоб в кожну входила частина з усіх цих областей. І він зробив демотами між собою тих, що живуть в кожному з демів, щоб люди не кликали нових громадян, називаючи їх по батькові, а щоб на­зивали за ім'ям демів. Ось чому афіняни називають самих себе за іменами демів. Встановив він і демархів [старшин демів], які мають ті самі обов'язки, що колись навкрари, тому що деми він організував на місці навкрарій. З демів деякі він назвав за містечками, деякі за іменами засновників, тому що не всі вони наближалися ще до містечок. А роди, фратрії, жерців він поли­шив усім мати за батьківськими заповітами. Для філ він дав як епонімів із 100 намічених архагетів [родоначальників] десятьох, яких назвала піфія.

22. Після того державний лад став набагато демократичнішим, ніж за Солона. Саме сталося так, що тиранія скасувала закони Солона, залишаючи їх без застосування, інші ж, нові, закони видав Клісфен, маючи на увазі інтереси народу; серед них їх був виданий і закон про остракізм. І от, насамперед, на п'ятий рік після встановлення цього закону за архонта Гермокреонта встановили для ради п'ятисот присягу, яку складають ще й тепер. Потім стали обирати стратегів по філах, з кожної одного, а над усім взагалі військом начальником був полемарх. На дванад­цятий рік після цього, здобувши перемогу в битві під Марафоном за архонта Феніппа, через два роки після перемоги, коли народ уже усвідомлював свою силу, вперше застосували закон про ос­тракізм, який був встановлений через підозріння до людей, що мали силу, тому що Пісистрат з демагога-стратега зробився ти­раном. І першим підпав під остракізм один з його родичів, Гіппарх, син Харма з Колліта, через якого, головним чином, Клісфен і видав закон, бажаючи його вигнати. Справа в тому, що афіняни тим з друзів тиранів, які не брали участі в їх злочинах під час смут, дозволяли проживати в місті, користуючись звичайною по­блажливістю народу; от саме їх вождем і покровителем був Гіп­парх. Але відразу ж на другий рік за архонта Телесина вперше після тиранії обрали за жеребом бобами 9 архонтів за філами із 500, попередньо вибраних демотами, а попередні всі були обра­ні по-старому. Підпав остракізму і Мегакл, син Гіппократа із Алопеки. Таким чином, протягом трьох років виганяли друзів тиранів, через яких і був виданий закон. Після ж того, на четвер­тий рік, почали висилати й усіх інших, хто тільки здавався ви­щим від інших. І першим з людей, які стояли далеко від тиранії, підпав остракізму Ксантип, син Арифрона...

Дата добавления: 2015-05-22