Ксенофонт. Про прибутки, IV, 14—15

ЛІСІЙ. ПРОМОВИ, XII, 19

ДІОНІСІЙ ГАЛІКАРНАСЬКИЙ. ФРАГМЕНТ

ЗІ СХОЛІЙ ДО „ВЕРШНИКІВ” АРИСТОФАНА, 44

З „ЖИТТЯ СОФОКЛА”, 126

ПЛУТАРХ. ПЕРИКЛ, 16

Розвиток рабства в Афінах

ФУКІДІД. ІСТОРІЯ, ІІ, 13

Перикл умовляв афінян зберегти бадьорість, посилаючись на те, що звичайно держава дістає на рік 600 талантів данини від союзників, не рахуючи інших прибутків, на акрополі зберігалося в той час карбованої монети 6000 талантів, загальна ж сума цих грошей доходила до 9700 талантів... Крім того, говорив Перикл, є некарбоване золото і срібло, присвоєне приватними особами і державою, і священний посуд, яким користуються в процесіях і на змаганнях, здобич від персів й інші речі не менше як на 500 талантів.

Раби-управляючі господарством знаті

Не бажаючи втрачати свого багатства, здобутого ним у спад­щину від батька, внаслідок свого недбальства, і не маючи мож­ливості через свою зайнятість приділяти йому надто багато тур­бот і часу, Перикл організував таке ним управління, яке визнав найбільш простим і економним. Весь збір річного врожаю він повністю продавав, а потім жив і задовольняв потреби свого госпо­дарства, купуючи на ринку найнеобхідніше. Тому такий його ре­жим не був приємний для його дорослих синів, та й для жінок у своєму домі він не був щедрий. Їх дратувало те, що всі витрати були розраховані по днях і зведені до зовсім мізерних розмірів. В його господарстві ні в чому не було надміру, який звичайно бу­ває у великих і багатих домах, а всі видатки і прибутки строго перевірялись рахунком і різними способами. Всю цю систему управ­ління господарством Перикла точно проводив один з його рабів на ім'я Евангел, навчений і підготовлений, як ніхто інший, самим Периклом до такого ведення господарства.

Використання праці рабів у майстернях

Софіл... держав рабів-мідників або теслярів.

Батько Клеона, Клеонім, держав майстерню рабів-чинбарів.

Ісократ, афінянин... був сином Теодора, одного з числа замож­них громадян, що мав рабів, які займалися виробництвом флейт, і діставав засоби до життя від цього ремесла.

...Вони взяли в нашій майстерні сімсот щитів... забрали стіль­ки срібла й золота, міді, різних прикрас, домашньої обстановки, жіночого убрання, скільки вони ніколи не мріяли мати, та ще сто двадцять рабів, з яких кращих вони взяли собі, а інших здали в скарбницю.

Праця рабів у рудниках

Нікій, син Нікерата, мав у рудниках тисячу рабів; він їх від­давав у найми фракійцеві Сесії з умовою, щоб той платив йому за кожного раба щороку по одному оболу чистого доходу і потім повернув те саме число рабів. У Гіппонніка було 600 рабів, яких він віддавав у найми за таких же умов; його раби приносили йому щороку по одній міні чистого доходу. У Філімоніда було 300 рабів, що приносили йому півміни доходу, у інших теж були такі раби, наскільки їм дозволяли їхні достатки.

Перехід рабів на бік ворога

ФУКІДІД. ІСТОРІЯ, VII, 27; VIII, 40

...Зайняття [спартанцями] Декелеї, яка в цю літню кампанію була зайнята спочатку пелопоннеським військом, а потім була під охороною окремих держав, що раз у раз робили наскоки, дуже шкодило афінянам і погіршило їхнє становище, бо все це викликало насамперед і втрати в людях. Попередні вторгнення були короткочасними і не заважали афінянам весь інший час користуватися своїми полями; а тепер пелопоннесці сиділи на їхній землі безперервно, причому напади робились то великим числом воїнів, то, коли це було необхідно, відповідний гарнізон робив наскоки на країну і грабував її. Афіняни багато терпіли ще й від того, що при війську був Агіс, цар лакедемонян, який ставився до війни не як до побічної справи. І справді, всю тери­торію афіняни втратили з-під контролю, понад двадцять тисяч рабів перебігло від них до ворога, в тому числі більша частина ремісників, загинула вся дрібна і в'ючна худоба...

VIIІ....У хіосців було безліч рабів, більше, ніж в якій іншій державі, крім Лакедемону; раби, внаслідок їх численності, заз­навали за всяку провину надто жорстоких кар. Через це, як тільки виявилось, що афіняни за допомогою своїх укріплень ста­ли тут твердо, більшість рабів одразу жперебігла до них і, добре знаючи місцевість, завдавала країні величезного лиха...

Дата добавления: 2015-05-22