Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

З а к о н и ХІІ т а б л и ц ь




Д І Г Е С Т И

ТЕКСТИ ДЖЕРЕЛ

Кн. І, гл. ІІ, § 3. Після вигнання царів, за пропозицією трибунів, усі ті закони [тобто царські. – В.Б. ] втратили силу і римський народ знов почав користуватися невстановленим правом і звичаєм, а не виданими законами; і так тривало майже 20 років.

§ 4. Потім, щоб таке не продовжувалося і надалі, було, згідно з постановою народу, вирішено призначити 10 мужів, щоб вони запозичили закони у грецьких полісів, і (таким чином римський) поліс зміцнів би. І вони їх склали і записали на мідних дошках, (встановлених) перед рострами [ораторська трибуна, прикрашена корабельними носами. – В.Б. ], щоб закони були чіткіше видні. І децемвірам було дано в цей рік вище право в державі, щоб вони виправляли і, якщо потрібно, тлумачили закони і щоб не застосовували проти них права провокації, як на інших магістрів. І вони самі звернули увагу на те, що чогось не вистачає в цих перших законах, і тому наступного року додали до існуючих дві інші таблиці. І були вони названі законами ХІІ таблиць. Деякі передають, що для видання законів децемвіри користувалися послугами якогось ефесця Гермодора, вигнанця, який емігрував в Італію.

 

Таблиця І

Якщо викликають (когось) на судове засідання, нехай (викликаний) іде. Якщо (він) не прийде, нехай (той хто викликав), підтвердить (свій виклик), а потім приведе його силоміць.

Якщо (викликаний) вигадує відмовки (для неявки) чи намагається заховатися, нехай (той хто викликає) накладе на нього руку [тобто вкаже, де він переховується. – В.Б. ].

Якщо причиною для неявки (викликаного на судове засідання) буде хвороба чи неміч, нехай (той, хто викликав) забезпечить його засобом для пересування (jumentum). Воза (arcera), якщо не захоче, надавати не зобов’язаний.

Нехай поручитель (на судовому засіданні) за того, хто живе зі свого господарства, буде (лише) той, хто має своє господарство. За громадянина без господарства, поручителем буде той, хто побажає...

Про що дозволять, про те (позивач) нехай і просить (на судовому засіданні).

Якщо (суперники) не дійдуть згоди, нехай (вони) до полудня прийдуть для позову на форум чи на коміціум. Нехай обидві присутні сторони захищають (свою справу).

По полудню (магістрат) підтвердить вимоги тієї сторони, яка присутня (на судовому засіданні).

Якщо (на судовому засіданні) були обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном (судового засідання).

Таблиця ІІ

Гай. Інституції, IV, 14: За позовом у 1000 і більше асів (у касу понтифіків) судову заставу (в сумі 500 асів), за позовами на меншу суму – 50 асів, так було встановлено законом ХІІ таблиць. Якщо спір ішов про свободу будь-якої людини, то, хоча б її ціна була найвищою, тим же законом приписувалося, що позов ішов про заставу (за людину, свобода якої заперечувалась) усього лише в розмірі 50 асів.

Якщо одна з причин, як... важка хвороба чи (збіг дня судового розгляду) з днем для звинувачення (когось) у зраді (буде перешкоджати) судді, третейському посереднику чи позиваючій стороні (з’явитися на судовий розгляд), то (воно) повинне бути перенесене на наступний день.

Нехай (позивач), якому не стає свідчення свідків, іде до воріт будинку (свідка, який не з’явився на розгляд) і впродовж трьох днів привселюдно благає його [про допомогу. – В.Б. ].

Таблиця ІІІ

Нехай будуть (надані боржнику) 30 пільгових днів після визнання (ним) боргу після судового рішення (проти нього).

(По закінченні вказаного терміну) нехай (позивач) накладе руку (на боржника). Нехай веде його на судове засідання (для виконання рішення).

Якщо (боржник) не виконав (добровільно) судового рішення і ніхто не звільнив його від відповідальності на судовому засіданні, нехай (позивач) веде його до себе і надіне на нього диби чи кайдани вагою не менше, а, якщо побажає, то і більше 15 фунтів [фунт = 327,45 г. – В.Б. ]

(Під час ув’язнення боржник), який захоче, нехай харчується власним коштом. Якщо він не знаходиться на своєму утриманні, то нехай (той, хто утримує його в ув’язненні) дає йому по фунту муки в день, а при бажанні може давати і більше.

Авл Геллій. Аттичні ночі, ХХ, 1, 46. Тим часом, (тобто коли боржник знаходився в ув’язненні), він мав право помиритися (з позивачем), але якщо (сторони) не помиряться, то такі боржники залишалися в ув’язненні 60 днів. Упродовж цього терміну їх три рази поспіль у базарні дні приводили до претора на коміціум і при цьому оголошувалася сума їхнього боргу. На третій базарний день вони каралися смертю або продавалися за кордон, за Тибр.

У треті нундіни (на третій базарний день. – В.Б.) нехай порубають боржника на частини. Якщо порубають менше чи більше, то нехай за це не понесуть покарання. [Хоча про такі випадки письмових свідчень немає. – В.Б. ].

Нехай зберігає (свою силу) навіки позов проти зрадника.

Таблиця ІV

1. (Цицерон. Про закони, ІІІ, 8, 19): З такою ж легкістю позбавили життя, як за Законами ХІІ таблиць, немовля, (яке мало) виняткове потворство.

1а. Якщо син ударить батька і той заплаче, то син нехай буде проклятий.

2. Якщо батько тричі продасть сина, нехай син буде вільним (від волі) батька.

3. Цицерон. Філіппіки, ІІ. 28, 60: (Користуючись) постановою ХІІ таблиць, наказав своїй дружині взяти її речі і, забравши (у неї) ключі, вигнав (її).

Авл Геллій. Аттичні ночі, ІІІ, 16, 12: Мені відомо, що (коли) жінка... народила на 11 місяці після смерті чоловіка, то (з цього) виникла справа, нібито вона завагітніла після того, як помер її чоловік, бо децемвіри записали, що дитина народжується на десятому, а не на одинадцятому місяці.

Таблиця V

Гай. Інституції, І, 144-145: Предки (наші) стверджували, що навіть повнолітні жінки внаслідок властивої їм легковажності повинні знаходитися під опікою... Виняток допускався лише для дівчат-весталок, яких стародавні римляни в знак поваги до їхнього жрецького стану звільняли від опіки. Так було встановлено законом ХІІ таблиць.

Гай. Інституції, ІІ, 47: Законом ХІІ таблиць було визначено, що rеs mancipi [нерухоме майно, раби, тяглова сила. – В.Б. ], що належали жінці, яка була під опікою агнатів, не підлягали давності, за винятком лише того випадку, коли сама жінка передавала ці речі зі згоди опікуна.

Як хто розпорядиться на випадок своєї смерті стосовно свого домашнього майна чи стосовно опіки (над підвладними йому особами), так нехай те і буде непорушним.

Якщо хтось, у кого немає прямого спадкоємця, помре, не залишивши розпорядження про спадок, то нехай його господарство візьме собі (його) найближчий агнат.

Якщо (у померлого) немає агнатів, нехай (залишене після нього) господарство візьмуть його родичі.

Гай. Інституції, І, 155: За законом ХІІ таблиць опікунами над особами, яким не було призначено опікуна за заповітом, є їхні агнати.

. Якщо людина стала божевільною, то нехай владу над нею і над її майном візьмуть його агнати чи його сородичі.

. Ульпіан. Про обов’язки проконсула, І, ХХVII, 10: Згідно із законом ХІІ таблиць, марнотратнику забороняється управління майном, що йому належало. Закон ХІІ таблиць велів божевільному і марнотратнику, на майно яких накладено заборону, бути під опікою їхніх агнатів.

. Ульпіан. Про обов’язки проконсула, XL, 1: Закон ХІІ таблиць передавав патрону спадок після римського громадянина з вільновідпущеників у тому випадку, якщо останній, не маючи підвладних йому осіб, помирав, не залишивши заповіту.

. Говорячи (про відносини між патроном та вільновідпущеником), закон (ХІІ таблиць) вказував, що майно вільновідпущеника переходить з тієї сім’ї в цю сім’ю, (причому в цьому випадку) закон говорить (про сім’ю як сукупність) окремих осіб.

. Гордіан, ІІІ, 36: За законом ХІІ таблиць майно, що знаходиться у боргових вимогах (померлого до інших осіб), безпосередньо, тобто без виконання якихось юридичних формальностей), розподіляється між співспадкоємцями і відповідно до їхніх спадкових часток.

. Діоклетіан, ІІ, 3: Згідно із законом ХІІ таблиць, борги померлого безпосередньо розподіляються (між його спадкоємцями) пропорційно отриманим (ними) часткам спадку.

10. Гай. Інституції, Х, 2: Позов (про поділ спадку) базується на постановах закону ХІІ таблиць.

Таблиця VІ

Якщо хтось укладе угоду про самозаклад і відчуження речі (у присутності 5 свідків і вагаря), то нехай слова, які при цьому проголошуються, вважаються непорушними.

2. Цицерон. Про обов’язки, ІІІ, 16: За ХІІ таблицями вважалося достатнім надати докази того, що було сказано (при укладанні) угоди, а той, хто відмовляється від своїх слів, підлягав подвійному штрафові.

3. Цицерон. Про закони, ІV, 23: Давність володіння стосовно земельної ділянки (встановлювалася) двома роками, щодо всіх інших речей – даним роком.

4. Гай. Інституції, І, 3: Законом ХІІ таблиць було визначено, що жінка, яка побажала встановлення над собою влади чоловіка (фактом давнього з нею співжиття), повинна була щорічно відлучатися зі свого будинку на три ночі і таким чином переривати річне тривале володіння (нею).

. Авл Геллій. Аттичні ночі, ХХ, 17: Власноручно відстояти (свою річ) на судовому засіданні... значить накласти руку на річ, про яку йде спір у суді(тобто, іншими словами), сперечаючись із суперниками, схопитися рукою за спірну річ і урочистими висловами відстоювати на неї своє право. Накладання руки на річ проводиться у визначеному місці у присутності претора [тут мова йде про консула, оскільки посада претора–судді з’явилася в Римі лише 366 р. до н.е. – В.Б. ], на підставі ХІІ таблиць, де було написано: “Якщо хтось власноручно відстоює свою річ у судовому засіданні”.

. Павел. Фрагменти, 50: Закон ХІІ таблиць затвердив (відчуження речі) шляхом угоди, що здійснювалась у присутності 5 свідків і вагаря, а також шляхом відмови від права власності на цю річ при судовому розгляді перед претором.

6. Тит Лівій. Історія Риму, ІІІ, 44: Захисники (Віргінії) вимагають, щоб (Аппій Клавдій), згідно із законом, ним же проведеним, дав попереднє розпорядження стосовно дівчини у сприятливому для її свободи сенсі.

7. Нехай (власник) не чіпає і не відбирає (його власних) колоди чи жердин, які використовуються (іншою людиною) для будівництва житла чи посадки виноградника.

8. Ульпіан. Дігести, ХLVII, 3: Закон ХІІ таблиць не дозволяв ні відбирати, ні вимагати як свою власність украдені колоди і жердини, використані на будову чи для садіння виноградника, але давав при цьому позов у подвійному розмірі (вартості цих матеріалів) проти того, хто звинувачувався в їхньому використанні.

9. Коли ж виноград буде зібрано..., поки (жердини) не прибрані.

Таблиця VІІ

Незабудоване місце навколо будинку повинне бути шириною в два з половиною фути [1 фут = 0,2963 м. – В.Б. ].

Гай. Інституції, І, 13: Потрібно зауважити, що при позові про розмежування ділянок потрібно виконувати вказівки закону (ХІІ таблиць), встановлені ніби за прикладом такого законодавчого розпорядження, яке, як кажуть, було проведене в Афінах Солоном: якщо вздовж сусідньої ділянки викопували рів, то не можна було переступати межі, якщо (ставити) огорожу, то потрібно відступати (від сусідньої ділянки) на один фут, якщо будівля під житло, то відступити на два фути, якщо копають яму чи могилу, відступити настільки, наскільки глибоко викопана яма, якщо криницю – відступити на 6 футів, якщо саджають сливу чи фігове дерево, відступити від сусідньої ділянки на 9 футів, а інші дерева – на 5 футів.

Пліній Старший. Природнича історія, 19, 4: У ХІІ таблицях зовсім не використовувалося слово „хутір” [чи „маєток”. – В.Б. ], для позначення його часто (використовувалося) слово hortus (обгороджене місце), (надаючи цьому значення) батьківського майна.

Цицерон. Про закони, І, 21: ХІІ таблиць забороняли набувати за давністю межі шириною 5 футів.

Цицерон. Про закони, І, 21: Згідно з постановами ХІІ таблиць, коли виникала суперечка про межі, то ми проводили розмежування за участю 3 посередників.

Гай. Інституції, І, 8: За законами ХІІ таблиць ширина дороги на прямій визначалась 8 футами, а на поворотах – у 16 футів.

Нехай (власники придорожніх ділянок) обгороджують дорогу, якщо вони не брукують її каменем, нехай їде на в’ючній тварині, де побажає.

Якщо дощова вода спричиняє шкоду...

8б. Павел. Фрагменти, І, 5: Якщо протікаючий громадською землею струмок чи водопровід спричинить шкоду приватному володінню, то власнику (останнього) давався позов на підставі ХІІ таблиць про відшкодування збитків.

. Ульпіан. Дігести, ХLІII, 27: Закон ХІІ таблиць наказував застосовувати заходи для того, щоб дерева на висоті 15 футів навкруг обрізувалися для того щоб їх тінь не спричиняла шкоди сусідній ділянці.

. Помпоній. Дігести, ХLІII, 27: Якщо дерево із сусідньої ділянки похилилося вітром на твою ділянку, ти на підставі закону ХІІ таблиць можеш подавати позов про його прибирання.

10. Пліній. Природнича історія, ХVІ, 5: Законом ХІІ таблиць дозволялося збирати жолуді, що падали з сусідньої ділянки.

11. Юстиніан. Інституції, І, 41: Продані і передані речі стають власністю покупця лише в тому випадку, якщо він заплатить продавцю покупну ціну чи забезпечить йому якимось чином задоволення його вимоги, наприклад надасть поручителя чи дасть щось у вигляді застави. Так було встановлено законом ХІІ таблиць.

12. Ульпіан. Дігести, ІІ, 4: Якщо (спадкоємець) робив таке розпорядження: (відпускаю раба на волю за умови), що він заплатить своєму спадкоємцю 10 000 сестерцій, то, хоча б цей раб був відчужений від спадкоємця, він все-таки повинен отримати свободу при сплаті покупцю вказаної суми. Так було постановлено в законі ХІІ таблиць.

Таблиця VIIІ

. Хто злу пісню співає [мається на увазі нецензурна лайка. – В.Б. ].

. Цицерон. Про державу, IV, 10: ХІІ таблиць встановлювали смертну кару за невелику кількість злочинних вчинків і в т.ч. вважали необхідним застосовувати її в тому випадку, коли хтось склав чи буде співати пісню, яка містить у собі наклеп чи ганьбу іншого.

2. Якщо спричинить тілесну шкоду і не помириться з (потерпілим), то нехай і йому самому буде спричинено те ж саме.

3. Якщо хтось рукою чи палицею зламає кістку вільній лю-дині, то нехай заплатить штраф 300 асів, якщо рабу – 150 асів.

4. Якщо спричинить образу, нехай штраф буде 25.

5. Зламає – нехай відшкодує.

6. Ульпіан. Дігести, ІХ, 1: Якщо хтось поскаржиться, що домашня тварина спричинила шкоду, то закон ХІІ таблиць велів або видати (потерпілому) тварину, що заподіяла шкоду, або відшкодувати вартість завданої шкоди.

Ульпіан. Дігести, ХІХ, 5: Якщо жолуді з твого дерева впадуть на мою ділянку, а я, вигнавши худобу, нагодую ними її, то за законом ХІІ таблиць ти не можеш подати позов ні про спаш, бо не на твоїй ділянці паслася худоба, ні про шкоду, спричинену худобою, ні про збитки, завдані неправомірними діями.

. Хто заворожить посіви…

8б. Нехай не переміщає на свою ділянку чужий урожай.

9. Пліній. Природнича історія, 18, 3: За ХІІ таблицями смертельним гріхом для дорослих було спашити чи зжати у нічний час урожай з обробленого плугом поля. (ХІІ таблиць) наказували (таку) приречену (богині) Церері людину карати смертю. Неповнолітнього, (винного у цьому злочині), за рішенням претора чи піддавати шмаганню, чи присуджувати відшкодовувати спричинену шкоду в подвійному розмірі.

10. Гай. Інституції, І, 9: (Закони ХІІ таблиць) веліли заковувати в кайдани і після шмагання карати смертю того, хто підпалював будівлі чи складені біля будинку скирти збіжжя, якщо (винний) здійснював це навмисне. (Якщо пожежа сталася) випадково, тобто через необережність, то закон приписував, (щоб винний) відшкодовував збитки, а при цьому був підданий більш легкому покаранню.

11. Пліній. Природнича історія, 17, 1: У ХІІ таблицях було приписано, що за злісне рубання чужих дерев винний сплачував по 25 асів за кожне дерево.

12. Якщо той, хто здійснив крадіжку вночі, вбитий (на місці), то нехай вбивство (його) буде вважатися законним.

13. Білого дня, якщо чинить опір зі зброєю (в руках), скликай народ [тобто клич на допомогу. – В.Б. ].

14. Авл Гелій. Аттичні ночі, ХІ, 18: Децемвіри наказували вільних людей, спійманих на крадіжці на гарячому, піддавати тілесному покаранню і видавати (головою) тому, у кого здійснена крадіжка, рабів карати батогом і скидати зі скелі, але (стосовно неповнолітніх) постановили: або піддавати їх, за рішенням претора, тілесному покаранню, або відшкодувати з них заподіяну шкоду.

15а. Гай. Інституції, ІІІ, 191: За законом ХІІ таблиць встановлювали штраф у розмірі потрійної оплати речі в тому випадку, коли річ знаходили у когось при формальному обшуці чи коли вона була принесена до переховувача і знайдена в нього.

15б. Гай. Інституції, ІІІ, 192: Закон ХІІ таблиць передбачав, щоб при проведенні обшуку (той хто обшукував) не мав ніякої одежі, крім полотняної пов’язки і тримав у руках чашу.

16. Якщо висувається позов про крадіжку (при якій злодія не спіймали на гарячому), нехай суд вирішить суперечку (присудженням) подвійної вартості речі.

17. Гай. Інституції, ІІ, 45: Законом ХІІ таблиць заборонялося набувати крадену річ за давністю.

18а. Тацит. Аннали, VI, 16: Вперше ХІІ таблиць постановили, щоб ніхто не брав більше одного відсотка на місяць, тоді як до цього брали за бажанням багатих.

18б. Катон. Про землеробство. Передмова, І: Предки наші мали (за звичай) і постановили в законах присуджувати злодія до сплати подвійної вартості (вкраденої речі), лихваря до (відшкодування) у чотирикратному розмірі (отриманих відсотків).

19. Павел. Фрагменти, ІІ, 12: За законом ХІІ таблиць за річ, здану на зберігання, подається позов у подвійному розмірі вартості цієї речі.

20а. Ульпіан. Дігести, ХХVI, 10: Слід зауважити, що звинувачення (опікуна у недобросовісному виконанні своїх обов’язків) випливає із закону ХІІ таблиць.

20б. Трифоніан. Дігести, ХХVI, 7: У випадку розбазарювання опікунами майна їхнього підопічного слід встановити, чи не підходить щодо цих опікунів зокрема той позов у подвійному розмірі, який встановили у законах ХІІ таблиць проти опікунів.

21. Нехай буде підданий підземним богам (тобто прокляттю), той патрон, який спричинив шкоду (своєму) клієнтові.

22. Якщо (хтось) брав участь (при укладенні угоди) як свідок чи вагар, (а потім) відмовляється це засвідчити, то нехай (його буде визнано) безчесним і він втратить право бути свідком.

23. Авл. Геллій, Аттичні ночі, ХХ, 1: За ХІІ таблицями, спійманий на неправдивому свідченні, скидався з Тарпейської скелі.

24а. Якщо кинутий рукою спис полетів далі, ніж цілився, нехай принесе (в жертву) барана.

24б. Пліній. Природнича історія, XVIII, 3: За ХІІ таблицями за таємне знищення врожаю (призначалася) смертна кара важча, ніж за вбивство людини.

25. Гай. Інституції, І, 236: Якщо хтось говорить про отруту, то повинен додавати, шкідлива чи корисна вона для здоров’я, бо і ліки є отрутою.

26. Порцій. Дігести, LVII, 19: Як ми знаємо, у ХІІ таблицях заборонялося будь-кому влаштовувати в місті нічні зібрання, [на відміну від законних зборів – коміцій. – В.Б. ].

27. Гай. Інституції, І, 4: Закон ХІІ таблиць надавав членам колегій (товариств) право укладати між собою будь-які угоди, лише б цим вони не порушували кожної установи про громадський порядок. Закон цей, напевно, був запозичений із законодавства Солона.

Таблиця ІХ

1-2. Цицерон. Про закони, ІІІ, 4: Привілеїв (тобто винятків на свою користь від закону), нехай не вимагають. Вироків про смертну кару римського громадянина нехай не виносять інакше, як у центуріатних коміціях. Преславні закони ХІІ таблиць містили дві постанови, з яких одна знищувала будь-які відступи від закону на користь окремих осіб, а інша забороняла виносити смертні вироки римським громадянам інакше, аніж у центуріатних коміціях.

3. Авл. Геллій. Аттичні ночі, ХХ, 17: Невже ти будеш вважати суворим постанову закону, що карає смертю того суддю чи посередника, які були призначені при судовому засіданні (для розгляду справи) і були викриті в тому, що отримали грошову винагороду за (цю) справу.

4. Помпоній. Дігести, І, 2: Квестори, які були присутні при виконанні смертних вироків, називалися кримінальними квесторами, про них згадувалося навіть у законах ХІІ таблиць.

5. Марціан. Дігести, XLVIII, 4: Закон ХІІ таблиць велів піддавати смертній карі того, хто спонукав ворога (римського народу до нападу на Римську державу), або того, хто продасть ворогу римського громадянина.

6. Сальвіан. Про правління боже, VIII, 5: Постанова ХІІ таблиць забороняла позбавляти життя без суду жодну людину.

Таблиця Х

Нехай мерця не ховають і не спалюють у місті.

Більше цього нехай не роблять. Дров для похоронного вогнища нехай сокирою не обтісують.

Цицерон. Про закони, ІІ, 23: Обмеживши видатки (на поховання) трьома саванами, однією пурпуровою тунікою і десятьма флейтистами, закон ХІІ таблиць забороняв також і голосіння за померлим.

Нехай (на похоронах) жінки не дряпають обличчя і за померлими не голосять.

Цицерон. Про закони, ІІ, 23: Нехай кісток мерця не збирають, щоб згодом здійснити поховання, за винятком того випадку, коли смерть спостигла на полі бою чи на чужині.

. Цицерон. Про закони, ІІ, 23: Крім того, в законах встановлюються ще такі (правила): Ліквідується бальзамування, (намазування) рабів і пиття кругової чаші. „Без пишного окроплення, без довгих гірлянд, без курильниць”.

6б. Фест. Закони, 154: У ХІІ таблицях ухвалено не ставити перед померлим напоїв з миром.

7. Якщо хтось був нагороджений вінком чи сам особисто, чи за своїх коней і рабів, (які виступали на іграх), бо якщо вінок він отримав за доблесть, то після його смерті не заборонялося покласти вінок на померлого як у нього вдома, так і на форумі, також його рідним дозволялось бути присутніми на похороні у вінках.

8. А також золота з небіжчиком нехай не кладуть, але якщо у покійника золотом були скріплені зуби, то не забороняється поховати чи спалити його з цим золотом.

9. Цицерон. Про закони, ІІ, 24: Закон забороняв без згоди власника влаштовувати поховальне вогнище і могилу на відстані ближче ніж 60 футів від його власного будинку.

10. Цицерон. Про закони, ІІ, 24: Закон забороняв набувати за давністю місце поховання, а також і місце трупоспалення.

Таблиця ХІ

1. Цицерон. Про державу, ІІ, 36: (Децемвіри другого скликання), додавши дві таблиці привабливих законів, (між іншим) санкціонували найбільш нелюдським законом заборону шлюбу між плебеями і патриціями.

2. Макробій. Сатурналії, І, 13: Децемвіри, які додали дві таблиці, пропонували народові затвердити виправлення календаря.

Таблиця ХІІ

1. Гай. Інституції, IV, 28: Законом було введено захоплення речі з метою забезпеченості боргу, а за законами ХІІ таблиць це було допущено проти того, хто придбав тварину для жертвоприношення, не заплативши за неї покупної ціни, а також і проти того, хто не сплатить винагороди за дану йому у найм в’ючну тварину, з тією умовою, що оплата за користування була використана ним на жертовний банкет.

. Якщо раб здійснив крадіжку чи нанесе шкоду.

. Гай. Інституції, IV, 75: Злочини, здійснені підвладними особами чи рабами, породжували позови про шкоду, за якими домовласнику чи власнику раба визначалося або відшкодувати вартість спричиненої шкоди, або видати головою винного... (Ці) позови встановлені законом чи едиктом претора. До позовів, встановлених законами, (належить), наприклад, позов про злодійство, створений законом ХІІ таблиць.

3. Фест. Закони, 174: Якщо приносить (на судове засідання) фальшиву річ чи заперечує сам факт судового засідання, нехай претор призначить трьох посередників і згідно з їхнім рішенням нехай відшкодують збитки у розмірі подвійного прибутку (від спірної речі).

4. Гай. Дігести. XLIV, 6: Законом ХІІ таблиць було жертвувати храмам ту річ, яка є предметом судового розгляду; в іншому випадку ми отримуємо штраф у розмірі подвійної вартості речі, але ніде не зазначено, платити цей штраф державі чи тій особі, яка заявила претензії на дану річ.

5. Лівій. Історія Риму..., VІІ, 17: У ХІІ таблицях була постанова про те, що будь-яке рішення народних зборів повинне мати силу закону.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 512; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.