Напис із Фракії 238 - 240 рр

Напис із Сепина в Італії. 168 р. н. е.

Бассей Руф і Макриній Віндекс вітає Сепинських магістрів. Ми прикладаємо копію листа, написаного нам Космом, вільновідпущеником Августа з відомства управління майном, з тим, що було (до листа) додано, і наставляємо вас, щоб ви утримувалися від насильства над орендарями овечих стад, (що межує) з великим беззаконням стосовно фіска, щоб не виникла необхідність провести розслідування і притягнути вас до суду, якщо того вимагатимуть інтереси справи.

Лист Косма, вільновідпущеника Августа з відомства управління майном, Бассею Руфу і Макринію Віндексу, префектам преторія, високопоставленим мужам. Я прикладаю копію листа, написаного мені Септиміаном, моїм співвідпущеником і помічником, і прошу, щоб ви забажали наказати магістрам Сепинським і Бовіанським [міста Середньої Італії. – В.Б. ], щоб вони припинили чинити насилля орендарям овечих стад, які знаходяться у моєму віданні, щоб вашою милістю прибуток фіска не зазнав збитків.

Лист Септиміана Косму. Орендарі овечих стад, які знаходяться у твоєму віданні, неодноразово скаржилися мені на місці пригоди, що вони при переході стежок часто терплять насильство з боку охорони і магістрів Сепина і Бовіана, причому доходить до того, що під час переходу ті затримують їхню худобу і найманих пастухів під тим приводом, що пастухи втікачі, а худоба в них крадена; і в учиненій при цьому сутичці у них пропадають і панські вівці. Тому ми вважали за потрібне наказати (магістрам) діяти спокійніше, щоб панське майно зазнавало збитків; а через те, що ті упираються через свою непокірність, говорячи, що не звернуть уваги ні на мої приписи, ні на твої, якщо ти їм накажеш так не чинити, я прошу, пане, дозволь заявити Бассею Руфу і Макринію Віндексу, префектам преторія, високопоставленим мужам, щоб вони відправили розпорядження цим самим магістрам і охороні (...)

[лист колонів імператору Гордіану ІІІ. – В.Б.]

Імператору цезарю М.Антонію Гордіану Пію Щасливому Августу прохання від селян скаптопаренів, вони також гресити... “Ми живемо і володіємо землею у названому вище селі, вельми упорядкованому завдяки наявності гарячої води і своєму розміщенню між двома розташованими у Фракії таборами. З давніх-давен жителі не мали образ і потрясінь і без натуги вносили податки і виконували інші розпорядження; коли ж з часом дехто почав застосовувати силу і завдавати насилля, тоді і село почало занепадати. Коли за дві милі від нашого села відбуваються прославлені свята, прибулі тоді на 15 днів заради свята не залишаються на місці святкування, а залишають його, прибувають у наше село і змушують нас надавати їм приміщення і багато іншого для їхніх потреб без сплати грошей. До того ж солдати, яких відправляли в інше місце, відхиляються від власних шляхів, прибувають до нас і теж змушують нас надавати їм приміщення і провіант, не даючи жодної плати. Прибувають переважно для користування водами правителі провінції, а також твої прокуратори. І ось представників влади ми дуже часто приймали через необхідність, інших же ми не в змозі витримати і багаторазово зверталися до правителів Фракії, які, наслідуючи божі приписи, наказали не чинити нам образ, бо ми заявили, що не можемо більше витримати, а маємо намір залишити свої батьківські домівки через вчинювані над нами насильства, бо справді від великої кількості домогосподарів ми дійшли до надзвичайно малої. І на деякий час розпорядження правителів вплинули, і ніхто нас не гнобив ні постоями, ні щодо постачання провіанту; але з часом дуже багато знову відважилися в’їстися до нас, зневажаючи наші приватні інтереси. І ось, тому що ми не в змозі уже зносити тягар і справді ми ризикуємо покинути, як і інші, свої батьківські домівки, ми заради цього просимо тебе, непереможний Августе, щоб своїм божественним розпорядженням наказав кожному йти своїми дорогами, а не, залишаючи інші поселення, прибувати до нас і не змушувати нас даром видавати їм провіант і надавати помешкання, чого ми не зобов’язані робити, тому що правителі неодноразово наказували, щоб не надавати помешкань нікому, крім осіб, яких направляють правителі і прокуратори у службових справах. Якщо ж нас будуть гнобити, ми втечемо зі своїх рідних місць і скарбниця зазнає великих збитків; удостоївшись мелосердя твого божественного провидіння і залишившись на своїй землі, ми зуміємо платити податки і вносити інші платежі”.

Дата добавления: 2015-05-22