Імператори Валентиніан і Валент, 367 р. н. е

Кодекс Юстиніана VІ, 4, 2.

Імператори Валентиніан і Валент, 366 р. н. е.

Імператор Валентиніан і Валент, 366 р. н. е.

Кодекс Юстиніана ХІ, 48, 6.

Імператори Валентиніан і Валент, 366 р. н. е.

Кодекс Юстиніана ХІ, 48, 5.

Імператори Валентиніан і Валент, 365 р. н. е.

Кодекс Юстиніана Х, 32, 29.

Імператори Валентиніан і Валент, 365 р. н. е.

Кодекс Феодосія V, 19, 1.

Імператор Констанцій, 361 р. н. е.

Кодекс Юстиніана, ХІ, 68, 3.

Імператор Констанцій, 357 р. н. е.

Якщо хтось вирішить продати або подарувати маєток, він не має права утримувати у себе колонів для переведення їх в інші місця. Ті, хто вважає колонів корисними, повинні або тримати їх разом з маєтком, або залишити на користь іншим, якщо не сподіваються, що маєтки принесуть їм користь.

Раби і колони, а також їхні сини і внуки або хто би то не був із тих, хто з наших маєтків таємно перейшов на різні посади, повинні бути повернені, навіть якби мали захист у вигляді присяги. Ми наказуємо звільнити від неї і повернути навіть тих, хто досягнув звання преторіанця.

Немає сумніву, що у колонів немає права відчужувати землю, якій вони підпорядковані, тож, якщо вони і мають щось власне, їм не слід передавати це іншим особам без поради і без відома патронів.

Інтерпретація: колони настільки залежні від господарів, що без їхнього відома колон нічого не сміє відчужувати ні з землі, ні зі свого пекулія.

Народжені від шлюбу інквіліна [обробляють чужу землю і проживають на чужій землі. – В.Б. ] нашого дому і батька декуріона успадковують становище не свого батька, а матері.

Якщо звичай маєтку цього не дозволяє, то пани маєтків нехай отримують те, що надає земля, гроші ж, яких землеробам намагаються бажати не слід, нехай не вимагають.

Повсюдно президи провінції повинні змусити всіх збіглих колонів адскриптиціїв або інквілінів незалежно від їхньої статі, зобов’язань і становища повернутися до давніх пенатів, де вони приписані до цензу, виховані і народжені.

Кодекс Феодосія ХІ, 1, 14; Кодекс Юстиніана ХІ, 48, 4.

Нехай ті, у кого в руках влада над маєтками, або через своїх акторів візьмуть відповідальність спонукання до сплати і виконання повинностей тими спадковими колонами, які, як буде встановлено, приписані до цензу в цих самих маєтках. Зрозуміло, теперішнє розпорядження не поширюється на тих, у кого є хоч якесь земельне володіння і які записані в своїх маєтках і внесені в цензові книги під власним іменем, бо правильно, щоб самостійні дрібні землероби здавали хлібні податки під наглядом звичайного екзиктора.

Якщо відпущенику поблажливі господарі дозволять шлюбний зв’язок з нашими рабинями або колонами, нехай вони знають, що цим вони позбавлять себе вигод патроната.

Дата добавления: 2015-05-22