План заняття №27

Тема 12: «Українська державність в 1917-1921 роках».

1. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
2. Злука УНР і ЗУНР.
3. Поразка Директорії.
4. Встановлення радянсько-більшовицької влади в Україні та розгром армії А.Денікіна.
5. СРС. Наш край у часи української революції (1917-1921).

I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

§1. Утворення ЗУНР.

До жовтня 1918 року західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорської імперії. У жовтні 1918 року імперію охопили революційно і, як правило, національно визвольні рухи. 11 листопада Австро-Угорщина визнала поразку у Першій Світовій війні. З цього часу на землях колишньої імперії розпочався процес відновлення державності: чехами і словаками (Чехословакія), угорцями, сербами, боснійцями, хорватами, поляками, і що важливо для нас – українцями.

18 жовтня 1918 року українські політичні діячі і церковні ієрархи у Львові створили Українську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Мета – об’єднати західноукраїнські землі.

Важливу допомогу Укр. Нац. Раді надавав Військовий комітет, створений у вересні із офіцерів-українців австрійської армії та українських січових стрільців.

1 листопада з ініціативи Військового комітету розпочався виступ солдатів –українців, активно підтриманий населенням.

2 листопада австрійський комітет передав владу Національній Раді. Наміри Нац. ради:

• Земельна реформа;
• Національна армія;
• Робітниче законодавство;
• Соціальне забезпечення.

9 листопада створено західноукраїнський уряд на чолі з Костем Левицьким, згодом Сидором Голубовичем.

13 листопада – Укр.. Нац. Рада затверджує самостійність держави ЗУНР із столицею у Львові. (Східна Галичина, Закарпаття, Буковина).

По закону із 13 листопада 1918 року вся влада належала народу, а президентом республіки обрали С.Петрушевича. Державною мовою проголошувалася українська. У грудні 1918 року польські загони під проводом ставленика США, Англії та Франції Ю.Пілсудського розпочали відкриту агресію проти ЗУНР. Поляки виставили претензії на Східну Галичину аж до Чорного моря. На сході України тиснули більшовики – УНР на чолі з Директорією оборонялися із усіх сил.

Цілком логічно, щоб вистояти треба було об’єднуватися. Це сталося 22 січня 1919 року в Києві – проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР. З цього дня відзначається День Соборності України.

Але вийшло не так, головним чином через неправильну політику щодо об’єднання Директорії. Точніше уряд УНР Директорія, щоб устояти перед натиском більшовиків, зрадив ЗУНР та її населення – заключив угоду про союз з Польщею. 4 грудня 1919 року Є.Петрушевич денонсував Акт Злуки.

У липні 1919 року Схудну Галичину захопили та окупували польські війська. Уряд ЗУНР емігрував у Відень. Армія ЗУНР – Українська Галицька Армія перейшла на сторону УНР і злилася з її військом.

15 березня 1923 року країни Антанти закріпили Східну Галичину за Польщею. Ще раніше у 1921 році це зробила Росія на Ризькій угоді.

§2. Поразка Директорії.

Після Акту Злуки у Києві до 29 січня працював трудовий конгрес, на якому більшість висловилася за демократичний лад в Україні. Влада належала Директорії:

а) законодавча – Трудовому конгресу;

б) виконавча – Раді Народних Міністрів;

в) на місцях – трудовим радам селян, робітників та інтелігенції.

Свої наміри Директорія привести у життя не змогла. Наступ більшовиків змусив військо Директорії покинути Київ і перебратися до Вінниці (2 лютого 1919 року). У червні 1919 року Директорія контролювала смугу завширшки 10-20 км між поляками і більшовиками. Які ж причини поразки Директорії?

1. Внутрішні протиріччя між групою В.Винниченко і групою С.Петлюри. Винниченко був прихильником союзу з більшовицькою Росією, а Петлюра – з Польщею та Антантою.
2. Проголошені права трудового народу Директорія не поспішала вводити в дію.
3. Невдала зовнішня політика на обидва боки. До того ж, проти Директорії виступила армія А.І.Денікіна, яку суттєво підтримувала Антанта (Англія, Франція, США).
4. Величезна військова потуга народного ополчення під проводом Н.Махна, загони так званих «зелених» (заможних селян) та отамана Григор’єва перейшли на бік більшовиків.

§3. Встановлення радянсько-більшовицького уряду України.

З 2 лютого 1919 року радянські війська заступили у Київ. Було проголошено на Україні утвердження влади робітничо-селянського уряду на чолі з Х.Раковським. Україна називалася як Українська соціалістична радянська республіка (УСРР)

В історії цей період дії Радянського уряду одержав назву «політика воєнного комунізму». Основу тієї політики становила:

1) Диктатура КП(б) України.

2) Націоналізація промисловості, фінансового зв’язку.

3) Державна монополія на товари.

4) Загальна трудова повинність.

5) Запровадження продрозкладки і карток на харчі.

6) «Червоний терор» проти противників більшовизму.

Політика «воєнного комунізму» викликала масовий супротив населення в Україні, навіть окремі отамани із своїми загонами покинули більшовиків. Водночас на Україну посунули війська А.І.Денікіна. 30 серпня 1919 року денікінці зайняли Київ. Головним захисником українських інтересів на той час виявилася «армія» під керівництвом Нестора Махна.

Як завжди це було в історії України, стався новий розкол в Директорії та її армії (УГА). Як кажуть: «Де двоє українців, там три гетьмани».

Частина армії Директорії, та, що прийшла із ЗУНР – УГА, вступила в перемовини з денікінцями. Військові від Директорії та УНР були проти. У листопаді 1919 року армії УНР не стало, а на початку 1920 року не стало і самої УНР. Червона Армія розгромила денікінців і влада більшовиків була відновлена в Україні – втретє остаточно (до 1991 року).

За Ризькою угодою Польща визнала УСРС.

II. Завдання для самоконтролю.

1. Як відбулось утворення ЗУНР?

2. Розкрийте причини падіння ЗУНР.

3. У чому причини поразки Директорії?

4. Що було зафіксовано у Ризькому миру 1921 року?

Література

1. Світлична В.В. Історія України – с.152-157.
2. Бойко О.Д. Історія Україна – с.340-367.

Дата добавления: 2015-05-22