План заняття №»28

Тема 13: «Культура і духовне життя в Україні 1917-1921 рр.».

1. Освіта і наука в Україні 1917-1921 років.

2. Українське мистецтво і духовне життя 1917-1921 років.

I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого.

II. §1. Освіта і наука в Україні 1917-1921 років.

Визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр. відкрила нову сторінку в історії національної культури. Разом із тим жорстока класова і національно-визвольна боротьба розколювала суспільство, спотворювала світосприйняття людей і формувала складну і суперечливу культурно-ідеологічну обстановку. Кожен політичний режим, що утверджувався в Україні, прагнув ввести власну лінію в галузі культури. Кожен з них спирався на соціально і національно близькі йому верстви населенні, інтелігенцію, діячів культури, освіти, мистецтва, залишаючись байдужим або непримиренно ворожим до інших. В таких умовах культурний процес в Україні набуває своєрідних, властивих лише тій добі проявів і форм.

Просвіти.

Після Лютневої революції 1917 року в Росії на території України набули поширення національні культурно-освітні організації – «Просвіти», які найбільш активно діяли серед сільського населення. «Просвіти» організовували бібліотеки, драмгуртки, хорові колективи, лекції, налагоджували видавничу справу, розповсюджували українські книги, газети, часописи. На початку осені 1917 року в Україні вже діяли 952 культурно-освітні установи «Просвіти».

Більшовики із самого початку утвердження при владі спробували взяти під контроль «Просвіти», але військово-політичні події 1917-1920 років обмежували вплив радянської моделі на розвиток освіти і діяльність «Просвіт», який визначав їм комуністичний характер. Проте більшість «Просвіт» зберігали національно-культурну спрямованість у своїй діяльності. У червні 1921 року «Просвіт» було вже 4227 од. Не в змозі зламати національне спрямування роботи «Просвіт», більшовики під кінець 1921 року пішли на пряме знищення установ. Натомість більшовики всіляко підтримували ті освітні та культурні установи, які можна було використати для радянської політичної агітації: клуби, народні будинки, бібліотеки, хати-читальні, сільбуди, агітаційні майданчики, агітпоїзди та агітпароплави; друкували і розповсюджували брошури, листівки, плакати тощо.

Загальноосвітня та вища школа.

У 1917-1921 рр. різними режимами в Україні організовувалися спроби змінити стару систему народної освіти, тобто царську, і заснували нові, більш прогресивні та продуктивні її форми.

Центральна Рада широко підтримувала будівництво української школи. За короткий час було засновано 53 гімназії, укладені навчальні програми для шкіл, розроблено план українізації школи.

Більшовики свою діяльність організовували на підставі директив і розпоряджень, що видавалися в Росії. Згідно тих документів історію, літературу та інші гуманітарні дисципліни пропонувалося вивчати на засадах соціалізму, непримиренної боротьби з капіталізмом та націоналізмом. Скасовувалось викладання Закону Божого. За часів Гетьманату та Директорії українізація школи тривала, але російські школи це не зачіпало, лише в окремих з них вводилися уроки української мови. Наприкінці Гетьманату в Україні діяло 150 укр. гімназій.

У 1920 році радянська влада провела реформу народної освіти. Усі нижчі, середні, державні громадські і приватні школи реорганізовувалися в одну загальноосвітню трудову семирічну школу, що мала два ступені: 1-4 класи та 5-7 класи. Після завершення семирічки випускники могли продовжувати навчання у середніх професійно-технічних школах. Того ж року радянська влада розгорнула українізацію шкіл в УСРР.

Висновок: Не зважаючи на складні умови воєнного часу, в народній освіті України за 1917-1921 роки відбулися позитивні зміни:

1) зросла кількість загальноосвітніх шкіл у порівнянні з дореволюційним періодом;

2) зріс обліковий склад учнів, хоча більша їх частина рідко відвідувала школу;

3) розпочався наступ на неписьменність в Україні. (Декрет В.Леніна у грудні 1919 р. «Про ліквідацію неписьменності серед населення РСРФР»);

4) 6 жовтня 1918 року відкрився перший державний український університет у Києві, а 22 жовтня – у Кам’янець-Подільському.

5) у діючих вищих навчальних закладах спрощувалася система вступу до вищих навчальних закладах, що правда лише для робітників та селян, учасників більшовицької революції. Всього на кінець 1920 року в Україні працювало 38 вузів, у яких числилися 57 тис. студентів, що було більше, ніж до революції;

6) важливим досягненням у розвитку освіти було заснування 24 листопада 1918 року Української академії наук на чолі з В.І.Вернадським – видатний природознавець з світовим ім’ям, творець у 30-х роках новітньої філософської теорії. В.Вернадський під своїм керівництвом об’єднав найвідоміших вчених українського походження з усієї Росії: А.Кримський, Д.Багалій, М.Кащенко, В.Косинський, О.Левицький, М.Петров, С.Смаль-Стоцький, С.Тимошенко, М.Туган-Барановський, П.Тутковський.

§2. Українське мистецтво і духовне життя 1917-1921 років.

Літературний процес.

Літературний процес цього періоду пов’язаний як з іменами вже відомих письменників і поетів, так і з новими іменами, талант яких почав розвиватися в умовах революції та визвольних змагань. Політичні симпатії більшості з них були на боці українських національних партій: Олександр Олесь, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Григорій Чупринка, та ін. Останній, Г.Чупринка, у 1917 році написав «Єдність і згода, право й свобода – доля найкраща народа». У 1921 році Г.Чупринка загинув у боротьбі з більшовиками.

Не всі з них залишилися в Україні. Частина зазнала гіркої долі емігрантів, як, наприклад, О.Олесь.

Серед молодих літературних дарувань у часи української революції в історії літератури відзначають Павла Тичину («Золотий гомін», «Сонячні кларнети»). Тичина разом з А.Ніковським та С.Єфремовим був співредактором популярної газети «Нова Рада».

У цілому, для періду 1917-1921 років, у літературі, особливо поезії, характерним було панування романтизму. Крім П.Тичини, яскравим представником жанру «романтизм» в Україні, були В.Сюсюра («Третя рота»), В.Чумак («Заспів»). В.Чумак у листопаді 1919 року був розстріляний денікінцями, а його збірка віршів опублікована посмертно.

Під час буремних подій революції молоді та відомі літератори об’єднувалися у різноманітні гуртки. Самим відомим було літературне угрупування «Неокласиків» навколо журналу «Книгар: М.Зеров, П.Филипович, М.Рильський, М.Драй-Хмара та інші.

Частина молодих українських митців приєдналася до літературного напряму «символізм». Серед них: П.Тичина, Я.Савченко, Д.Загул та ін.

Відомим представником ще одного напряму тих часів – «пан футуризм» - був М.Семенко («Картка», мініатюра).

§2.2. Театральне, музичне та образотворче мистецтво.

У 1917-1921 рр. відчутних змін зазнала театральна справа. За часів Гетьманату був заснований Український театр драми та опери, виник ряд інших творчих колективів. На жаль, діяльність більшовиків в театральній сфері була позначена трансформацією національних театрів з «ідейно-ворожих» в соціалістичні. У серпні 1919 року Український театр перейменовано у Перший театр Української Радянської Республіки ім.Шевченка. Та театральне життя не припиняється. Саме у цей час розкрився талант молодих майстрів сцени О.Сердюка, К.Кошевського і особливо Леся Курбаса, який у 1920 році створив виставу за поемою Т.Шевченка «Гайдамаки». Працювали в театрі й корифеї сцени.

У 1919 році був заснований Новий драматичний театр імені І.Франка, на чолі якого став Гнат Юра. У 1923 році переїхав у Харків, а в 1926 році назад у Київ.

У містах і селах виникло багато оркестрів, народних інструментів, хорових капел. У 1918 році за гетьмана було засновано Державний симфонічний оркестр під проводом О.Горілого, що у 1919 р. виступав як Республіканський симфонічний оркестр імені М.Лисенка.

У 1920 році на базі музично-драматичної школи ім. М.Лисенка було створено Київський музично-драматичний інститут. Там працювали видатні композитори М.Леонтович, Я.Степовий, Л.Ревуцький, Г.Верьовка та інші.

Визначним явищем в історії українського мистецтва було утворення Української академії мистецтв. Цьому активно сприяли Центральна Рада на чолі з М.Грушевським. Відкриття відбулося 5 грудня 1917 року. Першими членами Академії мистецтв були: М.Бойчук (ректор), Михайло Жук, Василь і Федір Кричевські, Георгій Нарбут.(сім’я Нар бутів й сьогодні є впливовою у архітектурних організаціях України).

У жовтні 1918 року в Ромнах на Сумщині відкрито перший в Україні пам’ятник Т.Шевченку (автор І.Кавалерідзе).

У 1919-1920-х роках почалося виконання радянського монументальної пропаганди. У травні 1919 року опубліковано декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам» - і знесли. Чимало знесли і витворів мистецтва.

III. Завдання для самоконтролю:

1. Які чинники зумовили розвиток української культури після Лютневої революції 1917 року?

2. Що таке «Просвіти», як протягом революції змінювався характер їх діяльності?

3. Охарактеризуйте зміни у загальноосвітній і вищій школах в Україні 1917-1921 років?

4. Назвіть українських літераторів, що почали творити у 1917-1921 роках. Які літературно-художні напрями вони представляли?

5. З якими іменами пов’язаний розвиток театрального мистецтва в Україні даного періоду?

6. Коли і з якою метою була утворена Українська академія мистецтв?

Література:

Сайт: school.xvatit.com/index.php.?title=культура і духовне життя…

Тести (репродукція):

1. Кожен політичний режим, що утверджувався в Україні 1917-1921 роках прагнув вести загальнонаціональну лінію у галузі культури: так чи ні?
2. «Просвіти» у 1917-1921 роках мали мали національне вираження чи інтернаціональне?
3. Кількість початкових та середніх навчальних закладів за роки української революції зросла: так чи ні?
4. Радянська влада сприяла розвитку та українізації шкіл у 1917-1921 роках: так чи ні?
5. Як називався політичний режим в Україні, що сприяв заснуванню української академії наук?
6. Що об’єднувало у 1917-1921 роках Павла Губенка (Остапа Вишню), Володимира Сосюру, Павла Тичину?
7. Що таке «романтизм», «неокласицизм», «символізм», «пан футуризм»?
8. Хто створив першу українську виставу на основу поеми Т.Шевченка «Гайдамаки»?
9. Українська академія мистецтв була заснована Центральною Радою чи більшовиками?
10. Радянська влада сприяла розвитку церковного життя: так чи ні?

Дата добавления: 2015-05-22