План заняття №29

Тема 14: «Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.).

Ключові терміни і поняття
«воєнний комунізм» п’ятирічки колективізація розкуркулення коренізація українізація	НЕП тоталітаризм комунізм геноцид голодомор інакомислення	інтегральний націоналізм ліберальний націоналізм націонал комунізм репресії
I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого. §1. Політична карта України у міжвоєнні роки. Поразка національної революції у 1917-1921 роках зумовила новий етап територіального розколу України: українські землі опинилися у складі різних держав: · Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина і Підляшшя – у складі Польщі. · Закарпаття – у складі Чехословаччини. · Буковина – у складі Румунії. · Більша частина України увійшла до складу СРСР, утворений на I з’їзді рад 30 грудня 1922 року. До його складу увійшли Російська Федерація, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан). Головні документи і Декларація про утворення СРСР та Договір союзних республік надавали перевагу центру (Москва) над правами республік. У 1924 році відбулося юридичне оформлення СРСР у Конституції СРСР. Цей основний закон позбавив союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю, прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту, зв’язку і оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалося сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням. Насправді, і у цих галузях суспільного життя відбувався значний вплив керівництва РКП(б), пізніше ВКП(б), а з 1936 року Комуністичної партії СРСР. §2. Крах «політики воєнного комунізму». Наприкінці 1920-поч.1921 років радянсько-більшовицька влада у Росії та особливо в Україні опинилася в ситуації економічної, соціальної та політичної кризи, викликаної: 1) Воєнними діями, що велися майже безперервно сім років (політичні режими змінювалися 12 разів); 2) Політикою «воєнного комунізму», запровадженого в Україні у 1918 році. Основу політики становило: · Диктатура КП(б) України (РКП(б)); · Націоналізація промисловості зв’язку, фінансів; · Державна монополія на товари (продаж); · Загальна трудова повинність; · Продрозкладка; · Карткова система; · «червоний терор» проти незгодних. Економічна криза виражалася в такому: 1) Промисловість майже зруйнована: 1/10 частину довоєнного рівня. 2) Сільське господарство перебувало в катастрофі. Порівняно із 1913 роком в Україні посівні площі скоротилися на чверть, збір зерна – на третину. У 1921 році ситуація ускладнилася сильною засухою, що спричинило голод, від якого загинуло близько 1 млн. чоловік. Голод 1921-1923 років називають першим у радянській історії голодомором; 3) У галузі фінансів – повна інфляція грошей, а відтак повернення до натурального (бартерного) обміну; 4) Почалися селянські повстання, особливо проти продрозкладки. Основною ударною силою селян стала армія Нестора Махна (близько 15 тис.чол.); 5) Ширилося невдоволення радянською владою і серед робітників. Крім страйків висувалися вимоги створення Рад без більшовиків. На той час РНК Російської Федерації на чолі з В.Леніним, їх соратники в Україні, знайшли єдине правильне рішення – на певний час відмовитися від економічної диктатури, а відтак і політики «воєнного комунізму» та перейти до нової економічної політики – НЕПу. II. III. Завдання для самоконтролю. 1. Який вигляд мала політична мапа України у міжвоєнні роки (1921-1939). 2. Коли відбулося юридичне оформлення СРСР? 3. Що таке «політика воєнного комунізму»? 4. Які наслідки «політики воєнного комунізму» в Україні? Література: 1. Світлична В.В. Історія України – с.167-169. Тема 14: «Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.). План заняття №30 1. Впровадження НЕПу в Україні. 2. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки НЕПу. I. Актуальність матеріалів. Повторення вивченого. II. §1. Впровадження НЕПу в Україні. Сутність НЕПу: 1) Повернення до ринкових відносин або товарної економіки. Основні риси ринкової економіки: · Різні форми власності; · Свобода підприємництва; · Вільне ціноутворення (попит і пропозиція); · Конкуренція; · Товарно-грошовий обмін на основі ринкових цін. 2) Використання ринкових економічних важелів управління народним господарством. 3) НЕП – вимушений захід аби подолати поточні труднощі. По мірі їх зникнення радянська влада (від її імені це заявляв В.Ленін) знову перейде до будівництва комунізму. §2. Основні зміни у період НЕПу: а) у сільському господарстві: · Заміна продрозкладки продподатком, який був меншим у 2 рази, фіксований і відомий заздалегідь; · Селяни одержували право на вільну торгівлю надлишків с/г продукції (після сплати продподатку); · Селяни одержували право на оренду землі та використання найманої праці. Наслідки: · для с/г Неп сприяв підйому виробництва – продуктивності праці. · У 1925 році обсяг виробництва с/г продукції зріс і досяг дореволюційного рівня. б) у промисловості: · Продаж у приватні руки та передача в оренду дрібних і частини середніх підприємств (біля 5200 одиниць – половина наявного фонду); · Децентралізація управління підприємствами і галуззю. Багато підприємств об’єднювалися у трести і переходили на госпрозрахунок (самоокупність при умові сплати податку в бюджет і з/п робітникам, ставка якої встановлювалася за їх згодою); · Ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці; · Залучення іноземного капіталу у формі концесій (це не стосувалося України), змішаних акціонерних товарств. Наслідки: у 1926 році основні показники рівня розвитку легкої і харчової промисловості досягли рівня довоєнного, а в окремих випадках і перевершили. Тут панівне місце посідали приватні підприємці. У важкій промисловості, яка була під контролем держави, навпаки, темпи розвитку сповільнювалися. В цілому обсяг промислового виробництва в Україні досяг 99% рівня 1913 року. Це високий показник для післявоєнної зруйнованої країни. Слід пам’ятати, що у 1913 році царська Росія посідала 5-те місце у світі по обсягам промислового виробництва. в) у галузі торгівлі і фінансів: · Перехід до вільної купівлі-продажу. Паралельно розвивалася кооперативна, приватна і державна торгівля; · Відкривалися торговельні біржі; · У 1922-1924 роках проведено грошову реформу. Інфляція уповільнилася до рівня природної (повзучої). Почав зростати життєвий рівень населення. Висновок: Ряд істориків, економістів називають НЕП «ринковою моделлю соціалізму». Разом із тим успіхи НЕПу підривали віру народу у можливість побудови комунізму – це серед ідейних прихильників комунізму, а також необхідність побудови комунізму – це серед заможних селян та міщан, кількість яких значно зросла. Крім того, для радянської влади, головним керманичем якої з 1924 року став Й.В. Сталін (грузин за походженням, але ворог усього національного). Необхідно було сконцентрувати у руках влади потужні грошові, природні і саме головне, дешеві людські ресурси. У грудні 1925 року XIV з’їзд РКП(б) проголосив курс на індустріалізацію країни. Історики вважають це початком відмови від НЕП і формування командно-адміністративної системи політичного режиму. III. Завдання для самоконтролю. 1. Які українські землі перебували у складі СРСР, які у складі інших сусідніх держав? 2. Покажіть стрілками характерні ознаки для політики «воєнного комунізму» і НЕПу.