II. Специфіка взаємодії культури і суспільства в умовах перехідного періоду. Роль ментальності в житті суспільства

Від самого початку 90-х років ХХст. в духовно-культурному житті України великої сили і розмаху набули три суперечливі процеси:

1) Перегляд, переосмислення та переоцінка донедавна панівних поглядів, орієнтирів, настанов поведінки, що були характерними для радянської системи.

2) Повернення традиційних цінностей національної культури, відтворення релігійних та національних форм світосприйняття.

3) Проникнення адаптація на національному ринку ґрунті нової системи цінностей, які характерні для духовно-культурного життя західної цивілізації та зіткнення цінностями радянської та східної культур.

Зіткнення цих різновекторних культуротворчих процесів призвело до своєрідного вибуху у свідомості людей, особливо молодого покоління, кризи національної ідентичності, втрата почуття національної історичної перспективи. Дослідники назвали цей феномен «культурним шоком у посткомуністичних суспільствах». Його загальними ознаками є ерозія системи соціальної мотивації, зростання моральної перевтоми або взагалі нехтування усіма моральними принципами, які витіснили жага роз багатіння будь-якою ціною та безпринципність, підвищення протистояння у суспільстві, розчарування серед широких мас населення і помітна ностальгія за тоталітарним «порядком».

За цих умов важливою є державна політика культурного розвитку, особливо у сфері трансформації ментальності суспільства, яка відіграє на перший погляд непомітну, але насправді важливу роль.

Під ментальністю (менталітетом) розуміють – стійкі структури глибинного рівня колективної та індивідуальної свідомості та підсвідомості, що визначають устремління, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загальновизнані цінності, суспільна психологія.

Характерні ознаки та особливості української ментальності зумовлені сукупність чинників:

1. Геополітичне становище між заходом і сходом;

2. Домінуючий вплив двох головних історичний пластів культури: землеробського та козацького (уранішні часи кошового);

3. Багатовікова відсутність власної держави;

4. Тривала роз’єднаність українських земель;

5. Цілеспрямоване знищення і денаціоналізація української еліти;

6. Нашарування «радянської» ментальності;

Висновок: Завдяки особливостям української ментальності незважаючи на тривалий кризовий стан в державі не відбувається соціального вибуху («Помаранчева» революція більше схожа на духовний прорив у свідомості українського народу). Водночас саме особливості української ментальності: певний консерватизм, уповільненість, зваженість є значною перешкодою до здійснення прориву на якісно-новий рівень суспільного життя.

Дата добавления: 2015-05-22