Основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України

II. Міжнародне визнання України

Актуальність матеріалів

I. Повторення вивченого

Тема 23. Україна в сучасному світі

План заняття №54

1. Міжнародне визнання України. Правові засади зовнішньої політики держави.

2. Основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України.

Правові засади зовнішньої політики держави

Після проголошення Акта про державну незалежність та підтвердження його на Всеукраїнському референдумі Україна вперше стала суб’єктом у міжнародних відносинах. Надзвичайно важливим питанням було визнання України державами світового співтовариства, насамперед найбільш впливовими і сусідськими. Першими, 2 грудня 1991р. незалежність визнала Польща і Канада. За ними Угорщина(03.12), Латвія і Литва(04.12), Аргентина,Болгарія,Болівія,Росія й Хорватія(05.12); упродовж місяця ще 57 країн, а до кінця року – 132 країни. Довше вагалися Туреччина і Румунія, а з великих країн Британія і Китай. На разі незалежність України визнають практично всі країни світу.

Важливу роль утвердження України у світі, особливо на Заході відіграв візит у червні 2001р. Папи Римського Іоанна Павла ІІ (Карла Войтиля)

Основні підвалини зовнішньополітичного курсу України були закладені ще Декларацією про державний суверенітет 16 липня 1990 року. У липні 1992 року ВР України схвалила «Основні напрямки зовнішньої політики». Цей документ визначив базові національні інтереси країни, обґрунтував засади та пріоритети її зовнішньої політики – розширення участі у європейському співробітництві та в межах СНД, активна участь у діяльності ООН. У статті 18 Конституції України вказано про те, що зовнішня політика України повинна спрямовуватися на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом мирного і взаємовигідного співробітництва за загальновизнаними принципами міжнародного права.

В цілому зовнішня політика України – багатовекторна, але є країни, які мають рівень стратегічного партнера: Євросоюз, Росія, США, Китай.

Розглянемо основні пріоритетні напрямки зовнішньої політики України.

Західний напрямок – це країни ЄС у першу чергу.

Заключного акта наради безпеки і співробітництва в Європі(НБСЄ або рос. ОБСЄ, утворені у 1975р. – у Гельсінкі столиці Фінляндії – таки країну представляв СРСР). У 1999 році Президент Л.Кучма підписав Хартію Європейської безпеки на ХХІ ст. 9 листопада 1995року Україна стала 37 членом Ради Європи і як рівна з рівними приймає участь у головуванні у цій організації відповідно встановленої черги(протягом року). На разі Україна має з усіма державами Європи угоди про відсутність будь-яких претензій щодо територій. Найважчими були угоди з Румунією і Білорусією.

Пожвавлення відносин з ЄС відбулося після «Помаранчевої революції» заговорили навіть про швидке приєднання України до співтовариств. Проте головним чином через непослідовність української влади у внутрішній політиці за Президента В.Ющенко процес загальмувався. Ще гірше буди сприйняті дії нового Президента В. Януковича – ЄС закидає українській владі політичні переслідування опонентів та порушення прав людини. Угода про зону вільної торгівлі з Україною, що мала бути підписана у 2009 році від термінована до листопада 2013 року. Цей термін політики називають останнім шансом зближення України з ЄС. Коротко що таке ЄС для України – ринок у більш як півмільярда покупців, високотехнічної продукції, розвиненої культури, праці та єдиної охоронної доктрини, яка є частиною НАТО, але функціонує у Європі самостійно.

Східний напрямок – це насамперед країни Митного союзу, в якому головну роль відіграє Росія,а також Китай та Індія. У 1994 році Україна приєдналася на правах асоційованого члена до економічного союзу у рамках СНД, досі ним залишається. Проте, в межах СНД було створено Європейський економічний союз (Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан), який сьогодні трансформовано у Митний союз, в який закликано й Україну – де обіцянками, де залякують санкціями, і то й прямо ведуть економічні війни особливо на так званому «газовому фронті» (До речі ринок МС становить близько 160 млн. чоловік, країни в ньому визнають домінуючу роль Росії, за Конституцією Україна має бути за межами будь-яких воєнно-політичних блоків.

На цьому етапі зовнішньої політики та її складової з Росією та її союзниками Україна розробляє проект під назвою «3+1», який дав би можливість розвивати економічні відносини як з ЄС так і з Митним Союзом. На разі ЄС і МС ставлять умови або з нами, або з ними. Розмінною монетою у цій політичній грі є ГТС України, але може стати вся країна.

Відносини з США – провідною країною світу, насамперед у воєнній та економічній сферах. Поштовхом у відносинах України з США стало підписання у січні 1994 року у Москві угоди між Україною, Росією та США про без’ядерний статус України, вивезення за сім років її з нашої території та гарантування безпеки. У березні 1994 року відбувся офіційний візит Президента України в США, а у травні 1995 року до України приїхав Президент США В.Клінтон. На разі уряд США певним чином знизив рівень відносин з Україною, хоча не виключила її з своїх пріоритетних напрямків.

За останні роки значно пожвавилися відносини України з Китаєм, головним чином в економічній сфері. Тут розробляється кілька грандіозних проектів, які досі реалізовані лише на папері.

Україна і українська діаспора

За межами України проживає від 10 до 13 млн. українців – це результат еміграції з Російської та Австрійської імперій, потім з СРСР. За двадцять років незалежності з України виїхало біля 6млн.чоловік на заробітки – 1.5 млн. скоріше за все вони ніколи не повернуться. На території колишніх республік СРСР проживає понад 7,5 млн. українців, на жаль з кожним роком все більша кількість з них відмовляється від українських коренів особливо в Росії, де влада країни ось вже багато століть (від Петра І) проводить політику нової асиміляції українців народами що проживають від Камчатки до Хутора Михайловського, серед яких самих росіян меншість. Осередками української діаспори є Канада, США, Аргентина, Італія,Іспанія. Для підтримки зв’язків з ними та у інших країнах у 1996 році уряд України прийняв державну програму «Українська діаспора на період до 2000 року». У 2001 році було прийнято нову програму «Закордонне українство на період до 2005 року»

Дата добавления: 2015-05-22