Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стародавній Рим

Читайте также:
  1. Виховання,зародження елементів педагогічної теорії в Стародавній Греції.Педагогічні погляди :Демокріта,Платона,Арістотеля
  2. Гетерії –таємні союзи у Стародавній Греції.
  3. Етапи розвитку економічної історії в Стародавній Греції
  4. Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
  5. Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції.
  6. Зародження та розвиток ідей психології управління в надрах Ф: стародавній світ, античність.
  7. Зародження філософії в Стародавній Греції. Філософські ідеї мілетської школи.
  8. Особливості філософії у Стародавній Індії.
  9. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
  10. Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
  11. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
  12. Стародавній Китай



Італія знаходиться на горбистому Апеннінському півострові, що вирізняється чудовими та розмаїтими пейзажами, м’яким і теплим кліматом. Родючі землі Італії були заселені від прадавніх часів, а гори вкриті віковічними лісами, що не давали річкам надмірно випаровуватись. Під впливом Греції ще в Етрурії поширився сад при маєтку рабовласника - перистиль. Це оточений колонадою внутрішній дворик, оформлений у вигляді партеру з невеликими деревами, чагарниками і квітами. Самшит, тис, кипариси часто стригли, щоб вони гармоніювали з довколишньою архітектурою. В центрі дворика зазвичай знаходилась декоративна водойма з фонтанами (імплувій), оздобленими скульптурою. Чудово сплановані перистильні сади були в будинках м. Панси (ІІ ст. до н.е.). Згодом перистильна композиція була перенесена на міські площі і стала основним елементом громадських споруд (форум в Помпеях ІІ ст. до н.е.). Італійські міста ІІ-І ст. до н.е. були перенаселені. Тому заможні люди, прагнучи жити за їх межами, купували та будували заміські вілли. Римські вілли можна поділити на 2 основних види: вілли сільські чи господарські (рустіка) та вілли міські чи відпочинкові (урбана). Досить поширеними були також вілли фрукт арії, головним елементом яких були плодові сади. Поступово вілли зайняли все узбережжя Неаполітанської затоки та Адріатичного моря. При визначенні місця для будівництва вирішальне значення відігравав цікавий виднокрай. Його часто доповнювали спеціальною терасою. Головний корпус вілли мав Н-подібну в плані форму, іноді складався з комплексу окремих будівель, живописно розміщених на ділянці. Якщо вілла знаходилась не на узбережжі, перед нею закладали пишний партер з квітником - ксістос.

Терасу оточували наскрізною балюстрадою і прикрашали скульптурами. Сад - регулярний за своєю основою, підкреслював основну композицію будівлі. Споруду і сад поєднували прибудовами, терасами, сходами, прямими алеями з лаврів і платанів. В плануванні саду часто повторювалась геометрична фігура: півколо дерев, переважно кипарисів, що оточували квадратну чи ромбовидну клумбу з трояндами та іншими квітами. Цю частину саду називали стадіум, чи іподромом.Грецьку назву мали і багато інших елементів саду. Це свідчить про великий вплив грецького мистецтва на садово-паркове будівництво Стародавнього Риму.

В описах вілл цього періоду ми вперше зустрічаємось з терміном «топіарне мистецтво», тобто мистецтво фігурної стрижки дерев. Назва походить від ймення садівника Топіаріуса. Майстерна техніка підрізання рослин цінувалась дуже високо. Фігурна стрижка в цей час досягає вищого рівня свого розвитку. Наприклад, в саду вілли Ручеллаї, куші самшиту були підрізані в формі кораблів, храмів, ваз, птахів, тварин, людських постатей.



В ІІ-І ст. до н.е. в Римі почали використовувати посадку дерев п’ятірками (римський квінкунс), тобто тісними рядами з однаково підстриженими кронами дерев і відкритими стовбурами. Такий засіб забезпечував видимість поміж стовбурами, створюючи над ними намет з крон.

На клумбах цвіли анемони, айстри, гіацинти, крокуси, левкої, нарциси, гвоздики, туберози, тюльпани, фіалки, лілії тощо. Особливою увагою користувалась троянда, з якої створювали справжні розарії.

Терми, купальні і рибні ставки були обов’язковими на римській віллі і вимагали багато води. Для її запасів створювали спеціальні кам’яні чи бетонні резервуари, розміщені в найвищій точці рельєфу. Цю ділянку зазвичай засаджували деревами, з тим, аби вода не нагрівалась у спеку. Керамічні труби з дрібними отворами від нього прокладали під землею вздовж території саду. Система обводнення часто включала нім феї за грецьким взірцем у вигляді гроту і джерел в затінку дерев. Зсередини грот прикрашали туфом і мушлями, мозаїкою і скульптурами. Римські вілли детально описані Плінієм Молодшим. До найвідоміших слід віднести віллу Містерій (к. ІІІ - поч. ІІ ст. до н.е.), віллу Папірусів у Геркуланумі і віллу Діомеда (І ст. до н.е.) і вілла Лукулла (І ст. до н.е.).

Серед пам’яток СПМ Римської імперії найбільш відома вілла імператора Адріана в Тіволі (114-138 рр.). Вона вирізняється майстерним використанням особливостей італійського пейзажу, рельєфу і флори. В її композиції можна розрізнити 4 вісі, що підкреслюють рельєф. Різниця рівнів на стрімкому схилі, складала 40 м. У фрагментах планування помітно грецький вплив.

На початку періоду імперії в Римі було створено просторі громадські сади. Один з них - Марсове поле, побудоване Агриппою (63 р. до н.е. - 14 р. н.е.), - талановитим полководцем, помічником імператора Августа. На Марсовому полі, окрім цирків, театрів, портиків, терм, було розмішено чудовий парк, прикрашений басейнами, фонтанами, великим озером для купання і різних розваг на воді.

Прикладом невеликого громадського саду для гулянь, може служити портик Лівія, створений також при імператорі Августі. Цей сад займав площу 115x75 м. і мав посередині заглиблений партер з басейном. До нього вели 20 м. ширини сходи. В оточуючому мурі, були півкруглі та прямокутні ніші. Партер оточувала колонада. Сад поділявся на правильної форми ділянки. Алеї, за описом Плінія, були вкриті перголами, а в композиції відчувався грецький вплив. В 132 р. до н.е. було споруджено надгробний пагорб - мавзолей, при будівництві якого використана ідея етруського тулумуса. Ця своєрідна будівля складалась з великих терас, що свідчить про суттєвий вплив на Рим і мистецтва Єгипту. На терасах росли дерева. Більшу частину свого часу римляни проводили поза домівкою: в садах, на форумах, в термах, амфітеатрах чи театрах Улюбленими видовищами були цькування звірів та бої гладіаторів. Серед садів Золотого дому Нерона було зведено театр Флавіїв (який згодом за свої величезні розміри був названий Колоссеумом - Колізеєм) - відпочинковий комплекс - один з найбільших творів світової архітектури.

В римській архітектурі сконцентрувались такі риси, як грандіозність і монументальність в поєднанні з раціональністю конструкцій і планування, відповідність форми споруди її призначенню. Садове будівництво Стародавнього Риму розвивалось за 3-ма домінуючими напрямами:

- сади атріумно-перистильного житлового будинку;

- заміські відпочинкові і господарські вілли;

- міські громадські сади і парки.

Садівники розробили композицію, що підкреслювала головну вісь центральної споруди з врахуванням відкритості простору. В Римі виникли специфічні засоби СПМ, зумовлені характерними рельєфом, природою і кліматом країни:

- використання меліорації та гідротехнічних споруд,

- терасування схилів для закладки парку і розміщення МАФ-ів

- використання квіткового партеру і скульптури.





Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 225; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.137.168
Генерация страницы за: 0.005 сек.