І семестр

ВСТУП

КИЇВ – 2014

Частина І

З навчальної роботи

______________________

«____»____________2014 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів

напряму 6.020301 «Філософія»

Робоча програма

для студентів напряму підготовки «філософія».

«30» серпня 2014 року - ___с.

Розробник: Бокал Г.В. доц., канд. філософ. наук, доц.

Робоча програма дисципліни «Історія стародавньої філософії: Частина І» затверджена на засіданні кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол №.від “ ” 2014 року

Завідувач кафедри: Ярошовець В.І., проф., док. філософ. наук, проф..

_____________________ (_______________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» ___________________ 2014 року

Схвалено науково - методичною комісією факультету ______

_____________________________________________________________________

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 2014 року

© ______________, 2014 рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

Навчальна дисципліна «Філософія Стародавнього світу: Частина І» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань гуманітарних, з напряму підготовки «філософія»/

Викладається у І семестрі першого курсу в обсязі 128 годин (3.5 кредитів ECTS), зокрема, лекції – 36 год., семінарські заняття – 18 год., самостійна робота – 15 год. Закінчується дисципліна заліком.

Мета дисципліни „Філософія Стародавнього світу” є засвоєння змісту філософських розмислів видатних мислителів Стародавнього світу та принципів їх історико-філософської реконструкції.

Завдання полягає у формуванні навичок роботи з першоджерелами Стародавності та створенні цілісного розуміння витоків та специфіки формування філософії на теренах стародавніх Індії, Китаю та Стародавності.

Структура курсу відповідає принципу полі лінійності історії розвитку філософії в Стародавності та ключовим етапам її становлення.

Студент повинен вміти здійснювати самостійний аналіз змісту філософських текстів Стародавнього світу, свідомо обирати методи історико-філософської реконструкції, знати головні положення філософської спадщини тогочасних мислителів.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Історії стародавньої філософії» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Зв’язок з іншими дисциплінами: засвоєння матеріалу навчальної дисципліни «Історія стародавньої філософії» пов’язане з вивченням навчальних дисциплін “Вступ до філософії», «Логіка».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 6, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) 7- 10 теми, у змістовий модуль 3 (ЗМ3) 11 - 18. Обов’язковим для іспиту/заліку є участь у роботі на семінарських заняттях та успішне написання модульних контрольних робіт.

Оцінювання за формами контролю [1]: (як приклад)

	ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3
Min. – _ балів	Max. – __ бали
Усна відповідь		2.5
Доповнення	0.5
Модульна контрольна робота 1
Модульна контрольна робота 2
Модульна контрольна робота 3

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 10 балів для одержання іспиту/заліку обов’язково потрібно захистити конспект з першоджерел та та успішно перескласти написання модульних контрольних робіт.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль1	Змістовий модуль2	Змістовий модуль 3	Залік	Підсумкова оцінка
Мінімум	3	3	4	50	60
Максимум

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

· 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100		відмінно
85 – 89		Добре
75 – 84
65 – 74		Задовільно
60 – 64
35 – 59		не задовільно
1 – 34

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1 Філософія Стародавньої Індії

Тема 1. Вступ до філософії Стародавнього світу (3 год)

Виникнення філософії як фундаментальна теоретико-методологічна проблема. Об’єкт та предмет історії філософії. Мета і завдання історико-філософської науки. Основні методологічні принципи історико – філософських досліджень, їх співвідношення з методологічними засадами інших історичних наук. Визначення понять: міф, епос, традиція. Співвідношення змісту понять філософія, мудрість, світоставлення, практика. Критерії розрізнення наукового та міфологічного світоставлення. Проблема періодизації історії розвитку філософського знання. Хронологічні та культурні параметри філософії Стародавнього світу. Підстави заперечення належності східних духовних традиції до історії філософського знання.

Тема 2. Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Індії (4 год.)

Історичні передумови формування ведичної культури. Специфіка санскриту та інших писемних мов Стародавньої Індії. Уявлення про сансару, дгарму і рту. Значення категорій: карма, атман, Брагман. Критерії розрізнення кастового і варнового розподілу. Призначення варни брагманів у культурі Стародавньої Індії. Пояснення суті ведичного одкровення, його статус. Мандала в філософській культурі Індії. Форми духовної практики та аскези, сенс уявлень про мокшу, нірвану та самадгі.

Тема 3. Ведична філософська спадщина. (3 год.)

Жанрові та змістовні особливості "Рігведи". Структура ведичної літератури. Осмислення категорій атман і Брагман в "Упанішадах". Феномен учнівства. Призначення Веданги у індійському суспільстві. Епос Стародавньої Індії: "Магабгарата" та "Рамаяна". Значення поняття даршана. Розрізнення даршан астики (класичних шкіл Індії) та настики. Специфіка дискурсу у філософській культурі Стародавньої Індії. Змістовні та формальні ознаки сутр, їх призначення.

Тема 4. Класичні школи Стародавньої Індії (4 год.)

Прамани визнані у даршані міманса. Статус жертвопринесення. Тлумачення походження світу. Питання про взаємовідношення Брахмана та атмана. Доктрина "бхеда-абхеда" ("тотожності та різниці"). Веданта як висновок філософського тлумачення Упанішад. Необумовлені і неспростовні першопричини: пракриті та пуруша. Пракритіяк осередок трьох гун: саттва, тамасі раджас. Три прамани даршани йога Патанджалі. Феноменологічна послідовність етапів звільнення людини від афектів.Тлумачення пізнавальної здібності людини представниками ньяї-даршани. Розрізнення достовірного та недостовірного видів пізнання. Вчення про сприйняття та умовивід. Тлумачення походження світу. Визначення падартх (категорій). Складові (прояви) драв’ї. Складові (прояви) ґуни. Складові (прояви) карми.

Тема 5. Скептицизм черваки і локаяти та філософське вчення джайнізму. (4 год.)

Етимологія назв чарвака і локаята та проблема втрати текстів-першоджерел ("Бріхаспаті-сутра"). Критика праман визнаних у даршанах астики, її загальнотеоретичні наслідки. Підстави заперечення можливості пізнання причинно-наслідкового зв’язку та достовірності умовиводу (вьяпті). Чотири першоелементи (бгути). Визначення душі та смерті. Тлумачення взаємозв’язку насолоди та страждання. Зміст критики поглядів чарваків і локаятиків.

Етимологія назви джайнізму та відомості про тіртханкарів. Розрізнення шветамбарів та дігамбарів. Канонічні та неканонічні джерела джайнізму. Сьядвада, або теорія відносності змісту кожного судження. Уявлення та вчення про кевалу-джняну. Принципи розподілу вічних нестворених таттв (субстанцій). Ієрархія джив. Розрізнення істотних (гун) та акциденційних (парьяя) властивостей. Різновиди аджив: пудгала, акаша, кала, дгарма та адгарма. Тлумачення карми. "Три перлини" та п'ять обітниць (махаврат).

Тема 6. Філософія раннього буддизму (4 год.)

Виникнення буддизму та підстави визнання філософічності його вчення. Канонічні тексти буддизму ("Трипітаки"). Антиметафізичний характер вчення Сіддхартхи Гаутами. Доктрина анатмавади ("заперечення-души"). Засадничі властивості буття: несталість (анітья), безособистісність (анатман), болісність (дукха). Кшанікавада (вчення про миттєвість). Чотири Шляхетні Істини. Тлумачення нірвани, та обґрунтування заперечення можливості її визначити. Шляхетний Восьмискладовий Шлях. Питання про неперервність свідомості (віджняна). Питання про дійсність часу. Закон взаємозалежного виникнення. Значення буддійської категорії дгарма.

Змістовий модуль 2. Філософія Стародавнього Китаю

Тема 7. Сенсожиттєві орієнтири мислителів Стародавнього Китаю. (5 год.)

Історичні передумови становлення філософської культури Стародавнього Китаю. Специфіка ієрогліфічної писемності, та її вплив на світоставлення китайських мислителів. Специфіка соціально-культурного середовища стародавнього Китаю. Епоха Чжоу (Східне Чжаньго) – епоха "держав що знаходяться у стані боротьби" та "золотий час китайської філософії". Уявлення про справедливість, призначення і сенс життя. Вчення про Інь та Янь у філософській культурі Китаю. Ключові теми розмислів у творах: "Ши-цзін", "Шу-цзін", "Лі-цзін", "І-цзін". Небо і піднебесся як головні категорії тогочасної картини світу. Корелятивне мислення мислителів Стародавнього Китаю.

Тема 8. Гуманістична спрямованість філософії раннього конфуціанства. (3 год.)

Історичні передумови виникнення конфуціанства. Конфуцій як легендарна та історична постать. Час та умови створення "Лунь-Юй". Ідеал легендарних правителів Яо, Шунь і Юй. Мистецтво управління у тлумаченні Конфуція. Категорії Веління Неба та доля. Вчення про цзюньцзи (шляхетного чоловіка). Визначення його чеснот: людинолюбства (жень), почуття обов’язку (і), дотримування ритуалу (лі), знання (чжи), відданості (сінь) та синівської шанобливісті (сяо). Конфуціанське визначення "Дао". Моральний принцип "золотої середини". Загальний принцип "виправлення імен" ("чженмін"). Тлумачення Мен-цзи природного єства людини. Концепція "гуманного управління" (женьчжен). Тлумачення Сюнь-цзи природного єства людини. Пояснення процесу формування шляхетного чоловіка. Визначення ролі неба у піднебессі. Вчення Сюнь-цзи про ідеальні принципи управління.

Тема 9. Філософія раннього даосизму (3 год.)

Постать Лао-цзи з точки зору легенд та історичної науки. Час і умови створення "Дао-де-Цзін". Вчення про Дао, сучасні спроби раціоналістичної інтерпретації. Мета і призначення пізнання, специфіка діалектики у поглядах Лао-цзи. Співвідношення Дао і Де. Даоський ідеал "недіяння". Нігілізм та ригоризм даосів. Утопічність вчення Лао-цзи про ідеальну державу. Роль даосизму в історії Китаю. Філософська спадщина Чжуан-цзи (Чжоу Чжуан): тлумачення Дао "відсутністю відсутності” та визнання умовності індивідуальної самості. Пояснення принципу, що осягнення одного є одночасним осягненням усього Всесвіту. Суперечність уявлення про Величних Безсмертних та ставлення до смерті в "Чжуан-цзи" та "Баопу-цзи". Специфіка філософського змісту "Ле-цзи".

Тема 10. Легізм та моїзм. (4 год.)

Історичні передумови виникнення моїзму та легізму. Вчення Мо-цзи про критерії істинності знання. Моїстська критика конфуціанства: уявлення про долю та веління неба, про чесноти шляхетної людини, про необхідність виконання ритуалу. Прагматизм моїстського вчення та причини його занепаду і злиття з даосизмом. Тлумачення закону Гуань Чжуаном, та елементи конфуціанства і даосизму в його вченні. Специфіка тлумачення Дао та принципу недіяння у теоріях Шень Дао та Шень Бухая. Мистецтво управління у формулюванні Шень Бухая, його тлумачення принципу чжен-мін. Доктрина "сін мін" – " покарання і їх назви ". Прагматизм вчення Шан Яна та визначення походження, сенсу і призначення закону. Впроваджені у царстві Цинь реформи Шан Яна. Специфіка пояснення Хань Фей-цзи суспільно орієнтованої вмотивованості індивіда. Тлумачення значення категорій: Дао, лі, фа. Еволюційне тлумачення історії Хань Фей-цзи. Роль легістів у формуванні принципів організації управління у Імператорському Китаї. Єднання легізму та конфуціанства.

Змістовий модуль 3. Філософія Стародавньої Греції. Досократичний період

Тема 11. Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Греції. (5 год.)

Історичні передумови становлення філософської культури Стародавньої Греції. Витоки та особливості формування давньогрецької писемності. Міфологія Стародавньої Греції: проблема її становлення, відсутність канону, образи богів. "Іліада" та "Одісея" як джерело реконструкції релігійно-міфологічних засад давньогрецької культури. Багатоманіття тлумачень смерті. Уявлення про справедливість, призначення і сенс життя, долю. Образи героїв (Геракл, Тесей, Тантал, Сізіф, Оріон). Особливість трагедійного жанру у драматичному мистецтві та естетика класичної доби. Специфіка полісної організації суспільства. Роль і призначення навчального процесу (пайдейя). Тлумачення істини (алєтейї) та логосу. Передумови зародження елементів раціонального осягнення дійсності. "Теогонія" Гесіода: тлумачення "хаосу". Образ "семи мудреців". Вчення орфіків.

Тема 12. Філософські запити мислителів з Мілету. (3 год.)

Періодизація філософії Стародавньої Греції. Підстави виокремлення "досократиків" та їх систематизація. Критерії означення "Мілетської школи".

Соціальний статус та здобутки Фалеса – одного з "семи мудреців". Вчення про воду-архе та проблема реконструкції способу його аргументації. Різні стани однієї речовини як принцип світоустрою. Питання самобутності та оригінальності космологічних поглядів Фалеса. Тлумачення походження живих істот. Вчення Анаксімандра про апейрон. Етимологія поняття. Роль анаксімандрівського "словотворення" у історії наукового знання. Космологічні погляди Анаксімандра. Вчення про виникнення людини. Вчення Анаксімена про повітря-архе, проблема реконструкції значення цього поняття. Атрибути першооснови та першопочатку. Космологія Анаксімена.

Тема 13. Вчення Геракліта Ефеського. (5 год.)

Специфіка писемної спадщини Геракліта з Ефесу. Підстави арістотелівського визначення Геракліта "фісіологом" – натурфілософом. Об’ємність та складність визначення гераклітівського вчення про Вогонь-архе. Становлення як єдність суперечливого: буття та небуття, життя та смерті, палання та згасання. Діалектичність переходу в протилежне. Специфіка тлумачення понять рух та життя. Сенс космічного колообігу. Логос – як філософська категорія у спадщині Геракліта. Осмслення проблемності пізнання істини. Гераклітівське тлумачення елітарності мудрості.

Тема 14. Елементи філософування у вченні піфагорійців. (3 год.)

Умови виникнення "піфагорійського союзу" та складність реконструкції принципів його духовної практики. Образ Піфагора. Періодизація розвитку піфагореїзму. Уявлення про сенс і призначення самовдосконалення шляхом посвячення та набуття статусу "математика”. Космос як філософська категорія. Відношення десяти протилежностей як підстава для істинного зрозуміння світобудови. Специфіка протиставлення порожнечі та буття. Числа як сакральні символи космічного ладу. Кількісна пропорційність у космогонії піфагорійців. Вчення про переселення душ.

Тема 15. Філософські розмисли елеатів. (5 год.)

Питання про належність Ксенофана до елеатів. Ксенофанівська критика політеїстичного та антропоморфічного уявлення про богів у "Іліаді" та "Одісеї". Монотеїстичність вчення Ксенофана. Вчення Парменіда про Єдине у поемі "Про природу". Значення категорій: суще, істина, буття. Принципове значення заперечення дійсності небуття. Аргументація оманливості враження про справжність диференційованості речей та руху. Критерії істинності у міркуваннях елеатів. Картина світу: парадокс оформленості безмежного. Космологія умовного світу. Апорії Зенона, як пастки обмеженості засновків.

Тема 16. Атомістична теорія Левкіппа і Демокріта. (3 год.)

Підстави об’єднання творчих спадщин Левкіппа і Демокріта. Атом як філософська категорія. Тлумачення порожнечі або небуття. Питання про властивості, унікальність та нескінченність атомів. Неподільність та нескінченність як атрибути буття. Пояснення причин та способу руху атомів. Специфіка демокритівської теорії причинності. Космологія Демокрита. Розрізнення відчуттєвого та розумового пізнання, критерії пізнавальної діяльності. Пояснення через аналогію. Вчення Демокрита про душу. Релігійні погляди Демокрита.

Тема 17. Вчення Емпедокла (3 год.)

Легендарність постаті Емпедокла. Орфічні та піфагорійські впливи. Проблема єдиного і множинного в онтологічних поглядах досократиків. Філософські розмисли Емпедокла про першопочаток, заперечення небуття. Чотири корені існуючого, та їх уподібнення богам. Змішання, розклад і переміна як джерело речової диференціації та руху. Сили Любові та Ворожнечі. Космологія Емпедокла. Емпедокл про пізнавальний процес. Сенс принципу "подібне пізнається подібним". Розмисли Емпедокла про природу відчуттів та розуму. Вчення Емпедокла про душу.

Тема 18. Вчення Анаксагора (2 год.)

Освітні витоки вчення Анаксагора. Філософування як професійна діяльність. Тлумачення категорії буття. Пізнання першооснови через зміну масштабу сприйняття. Вчення Анаксагора про гомеомерії. Обґрунтування та пояснення категорії Нус. Тлумачення відчуттєвої та розумової здатностей до пізнання. Сенс принципу "подібне пізнається неподібним". Космологія Анаксагора. Загальний підсумок філософської спадщини до сократичного періоду.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ теми	НАЗВА ТЕМИ	Кількість годин
Лекції	Семінари	Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. "Філософія Стародавньої Індії. "
1.	Вступ до філософії Стародавнього світу.
2.	Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Індії.
3.	Ведична філософська спадщина.
4.	Класичні школи Стародавньої Індії
5.	Скептицизм чарваки і локаяти та філософське вчення джайнізму.
6.	Філософія раннього буддизму.
	Модульна контрольна робота 1.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. "Філософія Стародавнього Китаю. "
7.	Сенсожиттєві орієнтири мислителів Стародавнього Китаю.
8.	Гуманістична спрямованість філософії раннього конфуціанства.
9.	Філософія раннього даосизму.
10.	Легізм та моїзм
	Модульна контрольна робота 2.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. "Філософія Стародавньої Греції. Досократичний період"
11.	Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Греції.
12.	Філософські запити мислителів з Мілету.
13.	Вчення Геракліта Ефеського.
14.	Елементи філософування у вченні піфагорійців.
15.	Філософські розмисли елеатів.
16.	Атомістична теорія Левкіппа і Демокріта.
17.	Вчення Емпедокла
18.	Філософська спадщина Анаксагора.
Модульна контрольна робота 3.
Всього

Загальний обсяг - 128 год.

Лекції – 36 год.

Семінари – 18 год.

Самостійна робота – 15 год.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

Дата добавления: 2015-05-22