Розвиток книгодрукарства в Україні у ІІ пол. ХУІІ ст

На середину XVII ст. друкована книга стала істотним чинником розвитку української культури. її тематика відображала стан церковного життя, освіти, науки, мистецтва, суспільно-політичної думки.

Провідним центром книгодрукування була друкарня Києво-Печерської Лаври. її книжкова продукція була найбільш чисельною і найбільш популярною. Особливо багато видавалось навчальних посібників та підручників. Зокрема, в 1664 р. друкарня вперше видала буквар і з цього часу продовжувала їх друкувати близько 200 років. У 1661 р. друкарня видала "Києво-Печерський патерик" старослов'янською мовою. В книзі було вміщено 47 гравюр. Автором більшості з них був талановитий гравер Ілля. Києво-Печерська Лавра прагнула надати особливої ошатності цій книзі про власну історію, глибоко висвітлити діяльність святих печерських подвижників - засновників монастиря Антонія і Феодосія, літописця Нестора, іконописця Алімпія.

За архімандрита Цосипа Тризни були надруковані «Служебник», «Акафісти», Новий Заповіт.

Майже три десятиліття (1656 - 1683 pp.) Лаврою та її друкарнею керував Інокентій Гізель. При ньому були надруковані «Акафісти з молитвами», «Октоїх», «Требник», «Мінея Загальна», «Часослов», «Молитвословець». Вжливе місце у видавничій діяльності Лаври займали твори провідних тогочасних письменників: Барановича, Гізеля, Галявитовського, Радивиловського.

У Лаврі випущено «Синопсис»

1664-1884 рр. друкарня випускала «Буквар»

У 1674 р. була заснована друкарня в Новгород-Сіверському Лазарем Барановичем. Друкарня випускала навчальні посібники для початкових шкіл та літературні твори. В цій друкарні були надруковані три брошури-проповіді Л.Барановича: «Слово про благовіщення», «Слово на воскресіння», «Слово на Святу Трійцю». Після пожежі 1679 р. її було переведено до Чернігова.

На західноукраїнських землях діяли друкарні Львівського братства та Михайла Сльозки. Друкарні видавали літературні твори та шкільні посібники, зокрема, букварі, часослови, псалтирі.

Друкарня львівського братства видавала»Буквар», «Часослов». М.Сльозка видав «Апостол», «Тріоть цвітна», «Тріоть пісна» і твори Галявитовського «Ключ розуміння» і «Небо нове».

У Львові також діяла друкарня Мільчевського. Він надрукував 20000 примірників українського «Букваря». У ній було надруковано 30 найменувань книг.

Для читачів з інших слов’янських народів у друкарні Лаври видано «Служба і житіє Івана Рильського». Мільчевський надрукував твори чеського письменника Вратіслава.

Книги друкарень Києва і Львова поширювались у Болгарії, Сербії, Чорногорії, Чехії та інших слов'янських країнах, сприяли розвиткові освіти, культурному взаємозбагаченню народів.

Дата добавления: 2015-05-22