Початок промислового перевороту

Україна у складі Російської імперії.

Українські землі у другій половині ХІХ ст.

Першій половині ХІХ століття.

Тема заняття 7: Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у

До складу Російської імперії входила територія Ліво-бережної України (Малоросійська губернія), Слобожанщина (Слобідсько-Українська губер-нія) та Правобережна Україна, яка складалася з 3 губерній: Київської, Подільської і Волин-ської. Після російсько-турецької війни (1806-1812 рр.) до складу Росії було приєднано Бес-сарабію (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство: Таврійська, Катеринославсь-ка, Херсонська губернії та Бессарабська область).

До середини ХІХ ст. населення українських губерній Росії виросло втроє – з 7,7 до 23,4 млн. чол. На території Наддніпрянщини збільшилась кількість російського населення (до 12%). В основному вони були чиновниками, купцями і робітниками заводів та фабрик Лівобережжя і півдня України.

У російсько-французькій війні 1812 р. українці приймали безпосередню участь як у складі російської армії і ополченні, так і в постачанні усім необхідним. Російська армія отримувала з України продовольство, фураж, коней, худобу. Шосткінський завод на Сумщині постачав армії порох, Київський арсенал – різну зброю. Грошові пожертви складали 10 млн. руб.

Основними причинами початку промислового пере-вороту в Україні було: 1) занепад кріпосницьких (поміщицьких) господарст; 2) зародження капіталістичних відносин та їх розвиток; 3) інтенсивний розвиток грошових відносин.

До 40-х років в руках поміщиків було зосереджено понад 70% усієї землі, яка оброблялася кріпосними селянами (“урочна” система відробітку панщини). Для збільшення прибутковості господарств посилювалася експлуатація селян: збільшувалася норма панщини, відбиралися землі у селян. Така система розорювала селянські господарства. Самі селяни перетворювали-ся на слуг або двірських робітників, віддавалися в найми іншим поміщикам або на промисло-ві підприємства. Селяни зубожіли так, що не мали ні робочої худоби, ні інвентарю для польових робіт. Свої землі поміщики здавали в оренду міщанам або заможним селянам. В суспільстві наростала напруга. Щоб її розрядити, царська влада дещо упорядкувала виробничі взаємини між поміщиками і кріпаками (здійснена інвентарна реформа).

Для зменшення витрат на утримання армії та тримати українське селянство у покорі цара-том була запроваджена система військових поселень. Військові поселенці знаходилися на казарменому режимі і займалися не тільки регулярним навчанням, але й виконували різні с/г роботи в полі і по догляду за худобою. Діти поселенців(кантоністи) також проходили війсь-кову муштру з 7 років. Такі поселення існували в Харківській, Катеринославській і Хер.губ.

До середини ХІХ ст. із селянства виділилися багатії – куркулі, торговці, лихварі, власники млинів і маслобоєнь. Більшість із них мали промислові підприємства з найманими робітни-ками: винокурні, пивоварні, цукрові, цегельні заводи і т.п. Займаючись промисловою діяль-ністю, купці ставали підприємцями-капіталістами. Мануфактурні підприємства не витриму-вали конкуренції і занепадали, так як на купецьких промислових підприємствах використо-вувалася більш продуктивна праця вільнонайманих робітників. Підвищенню продуктивності промислового виробництва сприяв і технічний переворот у 40-х роках із широкого викорис-тання нового машинного обладнання на цукрових заводах. Фабрично-заводські підприємства стали частіше будувати в містах та містечках.

Поступово виникла промислова буржуазія, яка складалася з купецтва, поміщиків, ремісни-ків і заможного селянства. Це купці Яхненки, Симиренки Терещенко (Чернігівщина), Хари-тоненко (Суми) та ін. В Україні з'явилися іноземні капіталісти, які відкрили склади с/гмашин в Одесі, Києві, Хркові, Житомирі.

Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався грубим насильством і експлуатацією кріпаків і найманих робітників, зайнятих у с/г і промисловості. Робочий день продовжувався 12-14 годин, використовувалася дитяча та жіноча праця, яка оплачувалася нижче, чим праця чоловіків.

Дата добавления: 2015-05-22